Рішення № 98022363, 01.07.2021, Бродівський районний суд Львівської області

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1020/21

Провадження № 2/439/390/21

1 липня 2021 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) площею 2.13 умовних кадастрових гектарів відповідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 000513 від 17 квітня 1996 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву, в якій просить слухання справи проводити у її відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але суду 01 липня 2021 року подано письмову заяву селищного голови Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області Бутинського Б. № 03-15/321 від 30 червня 2021 року, в якій просить слухання справи проводити у відсутності представника селищної ради, позов визнає, не заперечує щодо його задоволення.

Суд розглянув справу у відсутності позивача та представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини по справі, взявши до уваги заяви сторін, приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Встановлено, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) розміром 2.13 умовних кадастрових гектари згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 000513 від 17 квітня 1996 року (а.с. 9,10).

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Маніїв Заложцівського району Тернопільської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 є одна і та ж особа та являється чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Маркопіль Бродівського району Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.22.2003 року (а.с. 16).

Відповідно довідки № 177 від 26 травня 2021 року, виданої старостою Батьківського старостинського округу Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області, ОСОБА_2 до дня смерті дійсно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлого у виконкомі селищної ради не писався та не посвідчувався (а.с. 13).

Відповідно довідки № 176 від 26 травня 2021 року, виданої старостою Батьківського старостинського округу Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області, на день смерті ОСОБА_2 з ним була зареєстрована позивачка по справі ОСОБА_1 (а.с. 12).

Відповідно довідки № 178 від 26 травня 2021 року, виданої старостою Батьківського старостинського округу Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області, позивач є єдиним спадкоємцем свого чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 14).

Оскільки дані правовідносини мали місце до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності новим Цивільним кодексом України, то до них слід застосувати положення ст. 549 ЦК України (1963 р.)

Статтею 549 ЦК України (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, що складається з вищенаведеної земельної ділянки.

З пояснень позивача, зазначених в позовній заяві, вбачається, що як спадкоємиця вона звернулась до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку їй було відмовлено у зв`язку із втратою на неї правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 68, 69 Закону України «Про нотаріат», п. 4.15, 4.18 Глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З приводу втрати Сертифікату на право на земельну частку (пай) позивачем було розміщено оголошення у газеті «Голос Відродження» № 19 (2715) від 14 травня 2021 року (а.с. 15).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті. Тобто, покійна особа не може набувати будь-яких прав, в тому числі і права власності на земельну ділянку. Враховуючи дану обставину, користуватися правами і нести обов`язки можуть лише громадяни, які не мають статусу померлого.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, права та обов`язки фізичної особи, яка померла (спадкодавця), переходять до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, що також дає право позивачу звертатися в суд з даним позовом.

Відповідно витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Бродівського району Сертифікат зареєстрований 17 квітня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай) за № 0095 на ім`я ОСОБА_2 , який проживав в с. Межигори Бродівського району Львівської області. Розмір земельної частки (паю) становить 2,13 ум. кад. га, вартість 35 027,06 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, судом встановлено, що ті обставини, на які покликається позивач, дійсно знайшли своє підтвердження у поданих ним доказах.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 43, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) площею 2,13 умовних кадастрових гектарів відповідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 000513 від 17 квітня 1996 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Суддя О. Бородійчук