Ухвала суду № 98022282, 01.07.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1716/21

01.07.2021

1-кс/328/400/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., при секретарі: Мацинській О.Є., за участі: прокурора Бровченка Г.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Войтенка А.В., розглянувши в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області клопотання старшого слідчого відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області Цикіна Д.В. за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Бровченком Г.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дементівка Новодеревеньківського району, Орловської області Російської Федерації, росіянина, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1. 13.11.2003 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 07.03.2007 по відбуттю строку покарання;

2. 11.03.2008 Токмацьким районним судом Запорізької області за ст. 395 КК України до 4 місяців обмеження волі, звільнився 27.06.2008 по відбуттю строку покарання;

3. 16.04.2010 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 07.02.2014 по відбуттю строку покарання;

4. 16.06.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 17.07.2017 по відбуттю строку покарання;

5. 17.01.2019 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 1020 гривень;

6. 03.06.2019 Токмацьким районним судом Запорізької області переглянуто вирок та визначено на підставі ст. 53 ч. 5 КК України штраф замінено на 60 годин громадських робіт;

7. 12.03.2021 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області Цикіна Д.В. за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Бровченком Г.Ю.,про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП № 3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування, об`єднаного кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082350000115 від 06.04.2021, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в один з днів першої декади серпня 2020 року, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження навісного замку, проник до будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2 . В подальшому залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 4340 грн.

Крім того, в один з днів першої декади квітня 2021 року, у вечірній час, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом витягнення віконної рами, проник до будинку АДРЕСА_4 , звідки, таємно, повторно, викрав майно, що належать ОСОБА_3 . В подальшому залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 790 грн.

Крім того, в один з днів першої декади квітня 2021 року, у вечірній час, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через віконний отвір, проник до будинку АДРЕСА_4 , звідки, таємно, повторно, викрав майно, що належить ОСОБА_3 . В подальшому залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2130 грн.

Крім того, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману 10 грудня 2020 року, о 13 годині 00 хвилин прийшов до комісійного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_1 10 грудня 2020 року, о 13 годині 00 хвилин, діючи умисно, повторно, достовірно знаючи, що наявна в нього купюра номіналом 500 гривень сувенірна та не є законним платіжним засобом, видаючи її за справжню, шляхом обману використав її для придбання кросівок.

Продавець ОСОБА_4 , сприйнявши вказану купюру за справжню, перебуваючи за касою вищевказаного магазину продала ОСОБА_1 кросівки білого кольору, вартістю 300 гривень, а решту коштів від купівлі надала ОСОБА_1 справжніми грошима в сумі 200 гривень. Після чого, ОСОБА_1 отримавши від продавця ОСОБА_4 , решту справжніх грошових коштів в сумі 200 гривень, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись отриманими грошовими коштами на свій власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 500 гривень.

Крім того, 5 березня 2021 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, яке було закрите фанерою, проник всередину квартири АДРЕСА_6 , звідки таємно, повторно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 2213,66 грн., після чого залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

Крім того, 7 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через вікно, яке було закрите фанерою, проник всередину квартири АДРЕСА_6 , звідки таємно, повторно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 2956,68 грн, після чого залишив місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

Крім того, 29 квітня 2021 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом відчинення металевої хвіртки, проник на повністю огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_7 , яку потерпіла ОСОБА_7 використовує, як сховище для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, та реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 пройшов до будинку, де знаходилась садова тачка «Detex D2», сріблясто - помаранчевого кольору, яку таємно викрав, що належить ОСОБА_7 вартістю згідно висновку експерта № СЕ-19/108/6968 –ТВ від 09.06.2021, 1418,29 гривень.

В подальшому, викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману 03 червня 2021 року, о 13 годині 00 хвилин прийшов до комісійного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_1 03 червня 2021 року, о 13 годині 00 хвилин, діючи умисно, повторно, достовірно знаючи, що наявна в нього купюра номіналом 500 гривень сувенірна та не є законним платіжним засобом, видаючи її за справжню, шляхом обману використав її для придбання дитячих ходунків.

Продавець ОСОБА_8 , сприйнявши вказану купюру за справжню, перебуваючи за касою вищевказаного магазину продала ОСОБА_1 дитячі ходунки, вартістю 280 гривень, а решту коштів від купівлі надала ОСОБА_1 справжніми грошима в сумі 220 гривень. Після чого, ОСОБА_1 отримавши від продавця ОСОБА_8 решту справжніх грошових коштів в сумі 220 гривень, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись отриманими грошовими коштами на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 500 гривень.

Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор Бровченко Г.Ю. клопотання підтримав, з підстав зазначених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем свого проживання, зазначив, що він сам добровільно розказав про вчинені ним злочини.

Захисник підозрюваного - адвокат Войтенко А.В. заперечував проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту та вважав що цього запобіжного заходу буде достатньо для запобігання зазначеного в клопотанні ризику.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст.177,178, 183,199 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані (витяги з ЄРДР, протоколи огляду місця події; протоколи огляду предметів; протоколи допиту потерпілих ОСОБА_10 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 ,; протоколи впізнання особи за фотознімками за участю свідків свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додані до клопотання та досліджені у судовому засіданні.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об`єктивно зв`язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, які відносяться до нетяжких та тяжких злочинів, за які передбачене покарання – за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років; за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Як встановлено з долучених до клопотання матеріалів, 14.05.2021,15.05.2021, 21.05.2021 та 30.06.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

В порядку ст.208 КПК України ОСОБА_1 не затримувався.

У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеному ризику.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також доведена, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово засуджений за вчинення тяжких злочинів корисливого характеру, 12.03.2021 Токмацьким районним судом Запорізької області до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; неодружений, дітей не має, що свідчить про нестійкі соціальні зв`язки, офіційно не працює, не має офіційного джерела доходів, крім того, 31.03.2021 та 29.04.2021 до Токмацького районного суду Запорізької області щодо ОСОБА_1 скеровано обвинувальні акт по кримінальним провадженням за №12021082350000082 та №12021082350000084 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

Також по кримінальному провадженні №12021082350000082 за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 ,. обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 30.03.2021 по 25.05.2021 з обов`язками не відлучатися з житла з 17:00 години до 07:00 наступної доби. Однак ОСОБА_1 знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного.

Вищезазначене свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, проте такі заходи не зможуть в повнім мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що не відповідає меті запобіжного заходу; враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в матеріалах провадження відсутні.

Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45400 гривень (20*2 270=45 400).

Керуючись, ст.176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання старшого слідчого відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області Цикіна Дениса Валерійовича, за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Бровченком Геннадієм Юрійовичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме, до 14 липня 2021 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 13 години 45 хвилин 01 липня 2021 року.

Термін дії ухвали закінчується 14 липня 2021 року.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Заставу визначити в розмірі, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста)гривень. (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу: застава ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого/суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого/суду;

3) повідомляти слідчого/суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 14 липня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: