Рішення № 98022214, 23.06.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.06.2021

Справа № 937/6668/20

Провадження № 2/937/460/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Овечкіної Т.Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

представник позивачки - адвокат Яцуренко О.А.,

відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ»,

треті особи - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем від 28.04.2020 зареєстрований в реєстрі за №10577, щодо стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ДОВІРА та ГАРАНТІЯ" в рахунок погашення заборгованості в розмірі 9160 грн., таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що в грудні 2019 року фінансова компанія «Довіра та гарантія» дійсно видало їй кредит на суму 3 000,00 грн. Протягом терміну користування коштами вона вносила щомісячні платежі, претензій банку до неї не було та з її боку зобов`язання перед банком були виконані, кредит повернений в повному обсязі, заборгованість відсутня. Але в липні 2020 року на адресу її працевлаштування було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16 липня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. щодо здійснення відрахувань з її доходу на користь фінансової компанії «Довіра та гарантія» до виплати основної суми боргу у розмірі 9160,00 грн. та винагороди приватного виконавця у розмірі 916,00 грн. Враховуючи, що зобов`язання перед банком виконані в повному обсязі, будь-яких повідомлень банку щодо наявності заборгованості за кредитним договором до неї не надходило, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київського області Колейчик В.В. від 16.07.2020 року, зареєстрований в реєстрі №62193433 щодо стягнення з неї на користь фінансової компанії «Довіра та гарантія» заборгованості у сумі 9160,00грн. є таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.09.2020 по справі № 937/6334/20 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 10577 від 28.04.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київського області Колейчик Володимир Вікторович, про стягнення з неї на користь «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» грошових коштів у розмірі 9160,00 грн.

Позивачка та її представник адвокат Яцуренко О.А. в судове засідання не з`явилися. Від представника позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивачки, на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, заперечень на позовну заяву не надали.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 жовтня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, встановлено позивачці п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Запропоновано третім особам подати пояснення на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Зобов`язано приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича надати суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали копію виконавчого напису вчиненого ним 28.04.2020 зареєстрованого в реєстрі за №10577, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ДОВІРА та ГАРАНТІЯ" в рахунок погашення заборгованості в розмірі 9160 грн. Клопотання ОСОБА_1 про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ДОВІРА та ГАРАНТІЯ" оригіналу кредитного договору з додатками, оригіналу квитанції про направлення претензії та доказів відкриття поточного рахунку залишено без задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №10577, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ» заборгованості в сумі 9160,00 грн.

Вказаний виконавчий напис перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, виконавче провадження №62193433, та постановою від 16.07.2021 було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . /а.с.17/

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 .

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків:

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Саме тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17.

Позивачка стверджує, що в грудні 2019 року отримала у фінансовій компанії «Довіра та гарантія» кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн, але вносила щомісячні платежі, претензій банку до неї не було та з її боку зобов`язання перед банком були виконані, кредит повернений в повному обсязі, заборгованість відсутня. Доказів зворотного, а також того, що позивачка повідомлялася про вимогу кредитора та документів які свідчать про безспірність заборгованості позивачки, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, суду не надано.

Неповідомлення боржника про вимогу кредитора свідчить про те, що нотаріус не переконався в безспірності заборгованості, та є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Натомість, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених відповідачем документах, які позивачкою не визнані та з нею не узгоджені.

Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис.

Крім того, відсутні докази того, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який було нотаріально посвідчено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення переліку документів, новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на свій території України.

Тобто, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840 грн./а.с. 25/

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265,280-282 ЦПК України, Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за р№10577, вчинений 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ» заборгованості в сумі 9160,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ», юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд 8, ЄДРПОУ 38750239.

Треті особи:

- приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського 15, під`їзд 5, оф.6;

- приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31.

Повне рішення суду складено 23.06.2021.

Суддя: