Рішення № 98022078, 09.06.2021, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2082/20 Номер провадження №2/318/208/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: суддя Васильченко В.В., секретар Борисенко П.В.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про арешт рухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що 29.08.2014 року Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження б/н та накладено арешт на все майно ОСОБА_1 . Номер обтяження № 14512369, арешт рухомого майна, автоматичне вилучення ( запис втратив чинність), 7ГА6508823, дата реєстрації: 29.08.2014 року в 13:29:29, зареєстрував: ОСОБА_2 , Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Суб`єкти: Боржник: ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ); Обтяжувач: Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції. 29.08.2016 року Відповідач повторно виніс постанову про арешт майна боржника та оголосив його відчуження, серія та номер: 51894694. Вважає, що подвійне накладення арешту на його майно - безпідставне та порушує його права як власника. Позивач не є боржником по виконавчому провадженню, в межах якого накладено арешт. Просить суд, скасувати постанову про арешт майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 51894694, виданий: 29.08.2016, видавник: Московський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 05.03.2021 року замінено у цивільній справі, відповідача - Московський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на його правонаступника - Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34952461, 61005, Харківська обл., м. Харків, Майдан Захисників України, буд. 7/8). Витребувано у відповідача Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34952461, 61005, Харківська обл., м. Харків, Майдан Захисників України, буд. 7/8) копію виконавчого провадження №51894694, у тому чисті копію постанови про арешт майна ОСОБА_1 , від 29.08.2016 року Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області. Продовжено строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у справі без виклику сторін на один місяць, до 05 квітня 2021 року.

Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.08.2014 року Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції) було відкрито виконавче провадження б/н та накладено арешт на все майно ОСОБА_1 . Номер обтяження № 14512369, арешт рухомого майна, автоматичне вилучення ( запис втратив чинність), 7ГА6508823, дата реєстрації: 29.08.2014 року в 13:29:29, зареєстрував: ОСОБА_2 , Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Суб`єкти: Боржник: ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ); Обтяжувач: Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції.

29.08.2016 року відповідач повторно виніс постанову про арешт майна боржника та оголосив його відчуження, серія та номер: 51894694. Даний факт підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 62278196 від 02.10.2019 року.

Позивач не є боржником по виконавчому провадженню, в межах якого накладено арешт. Даний факт підтверджується Інформацією з Єдиного реєстру божників від 02.10.2019 року.

04.10.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача заяву в якій він просив надати шляхом надіслання на вказану адресу листування наступні копії документів:

-постанови про відкриття виконавчого провадження та підтвердження факту направлення та отримання документу на адресу Позивача;

-постанови про арешт майна від 29.08.2014 року;

-постанови про арешт майна від 29.08.2016 року;

-деталізований хід виконавчого провадження ( з моменту находження виконавчого листа і до сьогоднішнього дня).

Станом на день подання позову позивач так і не отримав відповіді.

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У справі Delcourt v. Belgium суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France суд зазначив, що статгя 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 і 5 ст. 41 Конституції України: кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. З ЦПК України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, і будь-яка заінтересована особа має право в порядку, визначеному законом, звернутися до суду про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 328 ЦК України чітко прописує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно до п. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1.отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2.надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3.отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4.наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5.відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6.отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7.погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8.отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5. ст.59 «Про виконавче провадження»).

Оскільки в зв`язку з накладенням арешту на майно, ОСОБА_1 не має можливості вчиняти будь-які дії зі своїм майном, а тому він звернувся до відповідача, щодо зняття арешту з майна, однак відповіді не отримав, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про арешт рухомого майна - задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 51894694, виданий: 29.08.2016, видавник: Московський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. В. Васильченко