Ухвала суду № 98021660, 29.06.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/2790/21

Провадження№ 1-кп/266/504/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

при секретарі Макогон С.Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021050000000287 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, українця, який має середньо-технічну освіту, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор Бачурін Є.Є.

захисник Довженко В.І.

обвинувачений ОСОБА_1

представник потерпілого Ангельовський Л.М.

потерпілий ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

13.05.2021 р. до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021050000000287 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

17.05.2021 р. ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в судовому засіданні вважав за можливе призначити дану справу до судового розгляду, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зазначив, що відсутність в обвинувальному акті анкетних відомостей другого потерпілого ОСОБА_3 є технічною помилкою, оскільки в обвинувальному акті при описанні фактичних обставин, а також при викладі формулювання обвинувачення він зазначений. Крім того, зазначив, що до суду спрямовано два кримінальних провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_3 є потерпілим та відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є потерпілими. Органом досудового розслідування після надходження автотехнічної експертизи було з`ясовано, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обидва винні у скоєнні ДТП, а тому було прийнято рішення виділити матеріали відносно ОСОБА_1 в окреме провадження. Крім того зазначив, що ОСОБА_3 не був визнаний потерпілим у даній справі, а був допитаний у якості свідка, а тому не зазначені його анкетні дані у обвинувальному акті.

Представник потерпілого Ангеловський Л.М. в судовому засіданні не заперечував проти призначення даної справи до судового розгляду, у разі якщо технічна помилка, зазначена прокурором, може бути виправлена. Крім того зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та просив залучити у якості цивільних відповідачів ПАТ СК «Саламандра», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 , цивільним позивачем ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого представника.

Захисник Довженко В.І. в судовому засіданні заперечував проти призначення даної справи до судового розгляду, визнання ОСОБА_2 цивільним позивачем, посилаючись на те, що технічна помилка, на яку посилається прокурор, щодо відсутності анкетних даних потерпілого ОСОБА_3 , має певні наслідки, а саме повернення обвинувального акту прокурору для її усунення, що прямо передбачено відповідною статтею КПК України. Крім того звернув увагу суду на те, що у даному випадку у обвинуваченні, пред`явленому його підзахисному ОСОБА_1 , він одночасно виступає і обвинуваченим, і потерпілим, бо описані одні події ДТП, той самий час, при тих же обставинах, де ОСОБА_2 є обвинуваченим та ця справа теж знаходиться на розгляді в суді та матеріали, які будуть долучені, як докази по даній справі, збиралися по кримінальному провадженню щодо обвинуваченого ОСОБА_2 . В цьому захисник бачить наявні суперечки, які впливають на права його підзахисного. Вважає, що при таких обставинах сторона обвинувачення повинна з`ясувати від чиїх конкретно дій настали наслідки ДТП, її причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР та наслідками, які сталися. Крім того зазначив, що як зазначено у обвинувальному акті, його підзахисний своїми необережними діями, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, а потерпілому ОСОБА_2 тілесне ушкодження середньої тяжкості, кримінальна відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 286 КК України, але це сталося внаслідок порушення ПДР ОСОБА_2 саме у справі, де ОСОБА_2 є обвинуваченим та заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3 . Вважає, що відсутність в обвинувальному акті анкетних відомостей другого потерпілого ОСОБА_3 є суттєвим недоліком, порушує право на захист його підзахисного та повинно бути вирішено шляхом повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та його представника, вивчивши обвинувальний акт суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через невідповідність вимогам КПК України з наступних підстав.

Відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Пункт 13 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачає, що обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище,ім`я,по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Частиною 1 статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021050000000287 від 27.03.2021 р. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України, затвердженого прокурором 29.04.2021 р. вбачається, що порушені вимоги п.3 ч.2 ст. 291КПК України, а саме в анкетних відомостях вказаний один потерпілий ОСОБА_2 , а при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що своїми необережними діями, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, а потерпілому ОСОБА_2 тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Згідно до вимог ч.7, ч.10 ст.290 КПК України про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Таким чином, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за цим обвинувальним актом, у якому не зазначені анкетні дані потерпілого ОСОБА_3 , який згідно викладених фактичних обставин та формулюванні обвинувачення у обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 , отримав в результаті ДТП тяжке тілесне ушкодження, оскільки суд позбавлений можливості виконати вимоги ч.2 ст.342 КПК в частині встановлення осіб потерпілих, що є неприпустимим.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3 не подавав ні заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, ні заяви про залучення його до провадження як потерпілого, а був допитаний у якості свідка, що в судовому засіданні також було підтверджено прокурором.

Отже, з даного обвинувального акту вбачається, що статус ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні взагалі не визначений.

Крім того, зазначене свідчить про недосконале проведення досудового розслідування, що призвело до не встановлення потерпілих осіб, у зв`язку з чим обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291КПК України та подальший його розгляд призведе до порушення основоположного принципу кримінального процесуального права: забезпечення права потерпілого на захист порушених кримінальними правопорушенням прав, а також є порушенням права обвинуваченого на захист, що перешкоджатиме проведенню судового розгляду кримінального провадження у чіткій відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, та як наслідок, унеможливить ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Крім того, пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).

Тобто, фактично в обвинувальному акті відсутні всі дані події та її наслідки, що в свою чергу порушує забезпечення справедливого судового розгляду, та позбавляє можливості підготуватись до захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що є підставою для його повернення прокурору.

Щодо клопотань представника потерпілого Ангеловського Л.М.про залучення у якості цивільних відповідачів ПАТ СК «Саламандра», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 , цивільним позивачем ОСОБА_2 , то у зв`язку із поверненням обвинувального акта прокурору, суд вважає що заявлене клопотання передчасно.

Керуючись ч. 4 ст.110, п. 3 ч. 2 статті 291, ст.374 КПК України суд, –

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021050000000287 від 27.03.2021 року, відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 291 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Курбанова Н. М.