Постанова № 98021351, 17.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7133/21

Провадження № 3/234/2253/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Данелюк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Краматорського відділу перевірок платників- юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідно до пунктів 4.1. 44.2, 44.3 статті 44 розділу II. підпункт 134.1.1 пункт 134.1 статті 134 розділу 111 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, абзаців п`ятого і одинадцятого статті 1, частин першої, другої і п ’ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-X1V зі змінами та доповненнями, положення п.3 розд.ІІІ V Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до Фінансової звітності», І затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013р. № 73. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за 336/22868, пп. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві петиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п. 8 та п. 9 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044 та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 №318. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, занижено податок на прибуток на загальну суму 3 568 618грн., в тому числі за 2018рік у сумі 680916грн.. за 2019рік у сумі 2 472 839грн., за 2019рік у сумі 414 863грн.;

відповідно до пунктів 44.1, 44.3 статті 44 розділу II, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 розділу І, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 пункту 200. 1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- 17, із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 3965130 гри., в тому числі: за серпень 2018 року на суму 94 178 грн., за жовтень 2018 року на суму 153 000 гри., за листопад 2018року на суму 454 753грн., за грудень 2018 року на суму 54 642 грн.. за березень 2019 року на суму 127 806 гри., за травень 2019 року на суму 207 569 грн., за липень 2019року на суму 329 524 грн.. за серпень 2019року на суму 374 864 грн, за вересень 2019року на суму 1 138 322грн. за жовтень 2019року на суму 86 996 грн. за листопад 2019року на суму 355 503 грн. за грудень 2019року на суму 127 015 грн, за вересень 2020 року на суму 460 958 грн., шо призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 3 965 130 грн.,в тому числі: за серпень 2018 року на суму 94178 грн. за жовтень 2018 року на суму 153 000грн., за листопад 2018 року на суму 450 960грн.. за грудень 2018року на суму 58 435грн., за березень 2019року на суму 127 806грн., за травень 2019року на суму 207569грн., за липень 2019 року на суму 329 524грн., за серпень 2019року на суму 374 864грн., за вересень 2019року на суму 1 138 322 грн., за жовтень 2019 року на суму 86 996 грн., за листопад 2019року на суму 355 503грн.. за грудень 2019року на суму 127 015грн., за вересень 2020року на суму 460 958грн.;

відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями в частині не своєчасного подання повідомлення («1 - первинне надання інформації, про об`єкти оподаткування») про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за Формою № 20-ОПП,

що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений. 16.06.2021 року на адресу суду надійшло від нього пояснення, з якого вбачається, що 25 травня 2021 року головним державним ревізором - інспектором Краматорського відділу перевірок платників податків - юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Донецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №168/05-99-07-15. Зазначений протокол надійшов до юридичної адреси ТОВ «СТРОЙУКОМ» 03.06.2021 року. Він категорично не згоден з висновками за вищезазначеним протоколом, оскільки він містить окремі дані, які не відповідають дійсності, складений з порушенням чинного законодавства та порушує мої права. Вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не визнає.

Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 168/05-99-07-15 від 25.05.2021 року, посадовою особою Головного управління ДПС у Донецькій області начебто встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СТРОЙУКОМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року за №4831/05-99-07- 15/40276440 від 06.05.2021 року. Необхідно зауважити, що сам Акт перевірки не є актом індивідуальної дії, а тому його оскарження (оскарження наведених у ньому фактів) проводиться шляхом оскарження відповідних повідомлень-рішень, які складаються на його підставі. Вказує, що у теперішній час оскарження вказаного Акту перевірки здійснюється ТОВ «СТРОЙУКОМ» у порядку адміністративного оскарження, передбаченому ПК України. Відповідно до вказаного Закону, апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов`язання за процедурами адміністративного або судового оскарження. Тобто до закінчення апеляційного узгодження, зобов`язання ТОВ «СТРОЙУКОМ» вважаються такими, що не визначені, а акти індивідуальної дії, основані на Акті перевірки - такими, що не набули законної сили. Відповідно до ст. 5.2.4. Закону, Процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не піддягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов`язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, на час складання протоколів про адміністративні правопорушення, дані, наведені у акті перевірки не набули законної сили, а дані, викладені у самому Акті, ще можуть бути визнано неправомірними у судовому порядку. На акт перевірки ТОВ «СТРОЙУКОМ» подано заперечення та прийнято рішення про визнання нечинними податкових повідомлень- рішень за актом перевірки. Процедура оскарження за Актом перевірки не закінчена.

Також, зазначає, що для визнання вини у вчинені адміністративного правопорушення, необхідно визначити, у відповідності до ст. 10 та ст. 11 КУпАП, чи було вчинено адміністративне правопорушення умисно чи по необережності. Висновки посадової особи суду будуються лише на підставі Акту перевірки, який взагалі не визначає відношення особи до вчиненого правопорушення та, як раніше зазначено, ТОВ «СТРОЙУКОМ» не завершило процедуру оскарження у теперішній час.

Крім того, зазначає, що згідно ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, запереченнями, які надано до матеріалів справи спірними є господарські операції ТОВ «СТРОЙУКОМ» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року, в якому податковим органом начебто встановлено правопорушення юридичної особи та не є триваючим, дата і місце вчинення порушення, зазначене посадовою особою Головного управління ДПС у Донецькій області в протоколі 06.05.2021 року 14 год. 20хв. за адресою м. Краматорськ, вул Архипа Куїнджи, буд 14 не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Тобто, зазначеною нормою закону передбачено два правопорушення, вчинення яких тягне за собою адміністративну відповідальність: а) відсутність податкового обліку, б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить : об`єкт правопорушення, об`єктивну сторону, суб`єкт правопорушення і суб`єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

В порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яке саме правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, було виявлено податковим органом під час проведення перевірки відсутність податкового обліку чи порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

За таких обставин, вважає, що термін адміністративного стягнення сплив 01.04.2021 року. Додатково зазначає, що ТОВ «СТРОЙУКОМ» буде подавати позов до Донецького окружного адміністративного суду.

Просить провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у відношенні нього закрити відповідно до п. 1 п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП та за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

З визначення «адміністративного правопорушення» випливає, що обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є вина (ознака суб`єктивної сторони), а також дія чи бездіяльність (ознака об`єктивної сторони).

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Що стосується спливу строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст 163-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Диспозиція ст. 163-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку ведення податкового обліку, а санкція - застосування до вказаних осіб адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до ст. 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Водночас, враховуючи приписи ст. ст. 61 та 62 Кодексу, органи доходів і зборів України реалізують функцію здійснення податкового контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів шляхом проведення перевірок платників податків.

Таким чином, факт здійснення адміністративного правопорушення, виходячи з приписів ст. 276 КУпАП та згідно із нормами Кодексу, зокрема, відповідно до правопорушень у сфері оподаткування може бути встановлено в процесі (під час проведення перевірки) або за наслідками перевірки підприємства, установи, організації чи громадянина (після складання акта перевірки).

Ст 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Статтею 38 КУпАП визначені граничні строки, в межах яких на правопорушника може бути накладено адміністративне стягнення.

Отже, у вказаних правових нормах законодавець чітко регламентував як строк накладення адміністративного стягнення, так і строк розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тому суд вважає, що строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 163-1 КУпАП не сплив.

Водночас, слід зазначити, що акт перевірки ТОВ «СТРОЙУКОМ» № 4831/05-99-07-15-40276440 від 06.05.2021 року, який міститься в матеріалах справи та яким оформлено результати перевірки, не є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, з огляду на наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, здійснення перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).

Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Судом встановлено, що, ТОВ «СТРОЙУКОМ» подало заперечення до Акту про результати документальної планової виїзної перевірки № 4831/05-99-07-15-40276440 від 06.05.2021 року. Відтак, з урахуванням наведених вище норм Податкового кодексу України акт перевірки ТОВ «СТРОЙУКОМ» не є доказом наявності порушень в податковому обліку підприємства взагалі як події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та вчинення директором товариства ОСОБА_1 таких порушень податкового обліку як підстава для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Ст 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, в зв`язку з чим провадження по справі необхідно закрити.

Керуючись ст. 163-1 ч.1, п. 1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк