Ухвала суду № 98020042, 22.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

22.06.2021 Справа № 756/9471/21

Справа №756/9471/21

Провадження №2/756/5044/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті КиєвіЦентрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, який не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві не обґрунтовано вибір способу захисту порушеного права у вигляді зняття арешту саме у позовному провадженні, зокрема у позові не зазначено, який статус позивач мала у виконавчих провадженнях № 35488740 та № 35505098, про які йдеться мова у позові, зокрема, чи мала статус боржника. Вказане є необхідним для вирішення питання щодо способів захисту прав позивача, а саме: шляхом зняття арешту з майна у позовному провадженні або шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому ст.447 ЦПК України.

Вказана позиція суду узгоджується с висновками Верховного Суду у постанові від 22 квітня 2020 року по справі №544/394/18.

З позову, а також доданих до нього документів, зокрема з листа Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.01.2021 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зверталась з питанням про зняття арешту з майна до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та їй було відмовлено, проте, з вказаного листа вбачається, що виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 35488740, було передано для виконання до «іншого відділу виконавчої служби» за місцем працевлаштування боржника за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ), Новокадацький (Ленінський) р-н. Проте, відомості щодо звернення позивача з вимогами про скасування арешту майна, накладеного в рамках виконавчого провадження № 35488740, до відповідного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра у позовній заяві відсутні.

У вказаній відповіді взагалі відсутні відомості щодо виконавчого провадження №35505098, про яке також йдеться мова у позові.

Крім того, до позовної заяви долучена Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №228276878 від 15.10.2020, з якої лише вбачається, що запит був зроблений за ідентифікаційними даними фізичної особи на прізвище « ОСОБА_2 », при цьому з вказаного документу не вбачається, що надані відомості стосуються саме позивача, оскільки окрім прізвища особи, щодо майна якої був зроблений запит, інших відомостей інформаційна довідка не містить.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як вбачається з доданих до позовної заяви копій документів, що надані позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, остання не відповідає оригіналу, оскільки в ній відсутні ідентифікуючи ознаки об`єкту нерухомості, повні дані щодо власника нерухомого майна, зазначено неповну адресу нерухомого майна.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.

Проте, у позові не конкретизовано, з якого саме майна позивач просить зняти арешт, накладений постановами про арешт майна боржника від 17.12.2012 в рамках виконавчих проваджень №35488740 та №35505098.

Водночас, суд звертає увагу позивача на ч.2 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Оскільки позивачем у прохальній частині не зазначено жодних характеризуючих ознак нерухомого майна, яке перебуває під арештом, то суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 910/6644/18.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тиха