Рішення № 98019999, 30.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

30.06.2021 Справа № 756/13793/20

Справа пр. № 2/756/2011/21

ун. № 756/13793/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шлапака Р.О.,

учасники справи:

законний представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

позивач - ОСОБА_3 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , яка є бабусею ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_4 була власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , яку вона набула у власність шляхом приватизації державного житлового фонду.

Ще 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 набула у власність у порядку спадкування після смерті сина ОСОБА_5 .

Позивачі стверджувавли, що вони є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 .

У встановлений строк та у визначеному законом порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину, проте державний нотаріус Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Литвин І.В. відмовила заявниками у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_4 набула у власність у порядку спадкування після смерті сина ОСОБА_5 . Відмова у вчиненні нотаріальної дії мотивована тим, що право власності на цю частку у майні не було зареєстроване за життя за спадкодавцем.

З цих підстав ОСОБА_1 , ОСОБА_3 просили суд визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до суду не подав.

У своїх поясненнях третя особа Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просила суд вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

Треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Двадцять перша київська державна нотаріальна контора пояснення щодо позову до суду не подали.

Позивач ОСОБА_3 та законний представник неповнолітнього позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засіадння не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися, подали до суду заяви, в яких просили суд розглянути справу за відсутності їх представників.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача та представників третіх осіб.

Заслухавши вступні слова позивача ОСОБА_3 та законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

На підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ОСОБА_4 та члени її сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 28 листопада 2014 року набули шляхом приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Кожному з співвласників належала 1/4 частина указаної квартири (а. с. 130).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 листопада 2015 року (а. с. 117).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Ч. 2 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 08 травня 2015 року склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Любарською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2-323, яким заповів своїй доньці ОСОБА_1 все належне йому за життя майно, зокрема 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 (а. с. 122).

Інститут обов`язкової частки встановлює виключення із принципу свободи заповідального розпорядження, що має на меті захист майнових інтересів окремих спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у соціально-майновому аспекті.

Сутність права на обов`язкову частку визначена у ст. 1241 ЦК України. Так, ч. 1 указаної норми встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений ст. ст. 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

Оскільки ОСОБА_4 була непрацездатною матір`ю спадкодавця ОСОБА_5 , вона успадкувала обов`язкову частку у спадщині, розмір якої становив половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прийняли спадщину шляхом подання до Двадцять першої київської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини у строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України (а. с. 116, 117).

Однак постановою державного нотаріуса Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. від 02 червня 2016 року законному представнику спадкоємця ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що право власності на згаданий об`єкт нерухомості не було зареєстроване (а. с. 136).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року у цивільній справі № 756/7409/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/16 частини квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_5 . Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_4 прийняла спадщину, що складається з обов`язкової частки та становить 1/16 частину квартири (а. с. 138-140).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 27 лютого 2020 року (а. с. 145).

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не склала, а тому спадкування після її смерті повинно здійснюватись за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями ст. 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Отже, під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини (постанова Верховного Суду України від 16 жовтня 2019 року у справі № 401/898/17).

Спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є її син ОСОБА_3 та за правом представлення - онука ОСОБА_1 на частку, яка була б успадкована її батьком ОСОБА_5 , якщо б він був живий на час відкриття спадщини. Частки спадкоємців є рівними та становлять по 1/2 частині спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом подання до Двадцять першої київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України. ОСОБА_1 прийняла спадщину у порядку, встановленому ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

23 жовтня 2020 року позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , яку спадкодавець набула у власність шляхом приватизації державного житлового фонду (а. с. 168, 169).

Проте постановою державного нотаріуса Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Литвин І.В. від 17 жовтня 2020 року спадкоємцеві ОСОБА_3 та законному представнику спадкоємця ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_4 набула у власність у порядку спадкування після смерті сина ОСОБА_5 . Постанова обґрунтована тим, що право власності на цю частку у майні не було зареєстроване за життя за спадкодавцем ОСОБА_4 (а. с. 160).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Зважаючи на викладене, ураховуючи те, що право власності на спадкове майно за життя не було зареєстроване за спадкодавцем ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 право власності на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 , по 1/32 частині за кожним.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у порядку спадкування за правом представлення після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 право власності на 1/32 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 право власності на 1/32 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2021 року.