Рішення № 98018278, 30.06.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 569/17089/19

Провадження № 2/367/1701/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

при секретарі судових засідань Кузнєцовій П.О.,

представника позивача Михайлюк Д.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія " Роман і партнери" отримані грошові кошти в розмірі 18891,00 грн., а також стягнути судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що президентом ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" Гапоненком Р.І. було передано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 18891,00 грн., про що свідчать відповідні розписки. Вказує про те, що у відповідача відсутні підстави для отримання та зберігання отриманих коштів. Відповідачу також направлялась вимога щодо повернення коштів та надання інформації. Кошти відповідач не повернув.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні просив у задоволені позовних вимог відмовити з урахуванням поданого відзиву.

Вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК).

Так, судом встановлено, що згідно розписок від 03.03.2017, 07.03.2017, 22.03.2017, 07.04.2017, 19.04.2017, 21.04.2017, 05.05.2017, 11.05.2017, ОСОБА_1 отримав від президента ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" Гапоненка Р.І. суму коштів в загальному розмірі 18891,00 грн.

З наданих позивачем розписок вбачається лише факт отримання відповідачем коштів. Дані розписки свідчить про те, що позивач надав, а не позичив, кошти відповідачу.

Крім того, зі змісту розписок не вбачається будь-яких грошових зобов`язань, в даному випадку розписки за своїм змістом не можуть бути позикою чи такими, що утворювали б якісь інші зобов`язання. Таким чином, позивач безпідставно вважає себе кредитором і просить стягнути на свою користь суму коштів.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначений правовий висновок підтверджено постановами Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 757/31757/15-ц та від 08.07.2019 у справі № 524/4946/16-ц.

Підсумовуючи викладене, суд вказує про те, що між сторонами відсутній письмовий договір позики чи боргові розписки щодо отримання грошових коштів відповідачкем.

Таким чином, позивачем не було доведено того, що у відповідача виникли будь-які зобов`язання грошового характеру на підставі наданих боргових розписок.

Позивач не довів належними та допустимими доказами факту отримання відповідачем у борг грошових коштів, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову, зазначені позивачем в обгрунтування позову.

На підставі ст. ст. 316, 526, 610, 611, 1000, 1006, ЦК України, ст.ст. 4,12,81,263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – відмовити.

Повний текст судового рішення складено 01.07.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Мерзлий