Рішення № 98017807, 30.06.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2167/19

Провадження № 2/293/133/2021

30 червня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бруховського Є.Б.

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Оліївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Оліївської сільської ради, в якому просили визнати за ними право власності 1/3 частки за законом після смерті ОСОБА_4 на Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,52 га на території Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області з цільовим призначенням земельної ділянки сільськогосподарського виробництва серія ЖТ№153484 кадастровий номер 1825688200:07:000:0045. Акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Черняхівською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 заведено спадкову справу №390/2017. Згідно спадкової справи спадкоємцями після померлої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. Черняхівською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_4 спадкова справа не заведена. За життя ОСОБА_4 отримала сертифікат серії ЖТ №0333940 в тім, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Мирне» розміром 1,93 га. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,52 га на території Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області з цільовим призначенням земельної ділянки сільськогосподарського виробництва серія ЖТ №153484 кадастровий номер 1825688200:07:000:0045. Акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею. При цьому посилаючись на ст.ст. 1216,1218 ЦК України, ст. 121 Земельного Кодексу.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, просила його задвольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочинну недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна право відношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Некраші Черняхівського району Житомирської області. За життя ОСОБА_4 як член колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) отримала сертифікат серії ЖТ №0333940 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Мирне» розміром 1,93 га. ( в матеріалах справи наявна копія дубліката).

Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,52 га серії ЖТ №153484, видано на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті останньої.

Позивачі в позові вказують, що є спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.09.2019 року нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на Державний акт на право приватної власності на землю, загальною площею 1,52 (одна ціла п`ятдесят дві сотих) га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області, після померлої матері ОСОБА_5 , які належали ОСОБА_4 , матері померлої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої була ОСОБА_5 , дочка, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ, з підстав, що на момент відкриття спадщини вказаний Державний акт не був зареєстрований за ОСОБА_4 , в зв`язку з тим, що після її смерті, в момент, коли її цивільна правоздатність вже припинилася, відповідно, вказане право власності на Державний акт не може входити до складу спадщини, так як він не належав спадкодавцеві на момент смерті.

В той час, позивачі заявляючи вимоги про визнання за ними права власності 1/3 частки на Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,52 га як за спадкоємцями за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 не надають належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які у своїй сукупності підтверджують заявлені ними вимоги на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та дійти висновку про їх наявність. Так позивачами не доведено той факт, що вони є спадкоємцями ОСОБА_4 та у встановленому законом порядку прийняли спадщину після її смерті та те, що нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №153484 саме після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 з тих чи інших підстав, та те, що вказане спірне майно увійшло до складу спадщини останньої.

В п.4 Перехідних положень ЦК України зазначено, що положення ЦК України (ред. 2004 р.) застосовуються до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до абз.2,3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 « Про судову практику в справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкодавців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Так, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася до набрання чинності ЦК (ред. 2004 року) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, до спадкових відносин слід застосовувати ЦК України в ред. 2004 року.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги позивачів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не підтверджено, суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись 4, 12, 13,14, 82, 206, 265,273,352,354 ЦПК України, ст. ст.1216,1218,1220,1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Оліївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий суддя Є.Б. Бруховський