Рішення № 98015561, 01.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2630/21

Провадження № 2-др/127/64/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Мутовкіній В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходилась цивільна справа за вищезазначеним позовом.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2021 року позов задоволено, визнано виконавчий напис від 05 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за №60384 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №2000091126 від 10 липня 2012 року у розмірі 14 274, 40 грн таким, що не підлягає виконанню, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 грн 00 коп.

До видалення суду до нарадчої кімнати представником позивача– адвокатом Мишковською Т.М було заявлено про вирішення питання про судові витрати та про надання доказів на їх підтвердження в межах п`ятиденного строку після проголошення рішення суду.

18 червня 2021 року на адресу суду від представника позивача – адвоката Мишковської Т.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були судом повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Їх неявка відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України не перешкоджає розгляду даного питання.

Дослідивши матеріали справи, надані докази на підтвердження судових витрат, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.246 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Так, відповідно до ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зокрема, відповідно до позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) складання та подання таких документів (промови, адвокатського запиту) прямо не передбачено ЦПК України, однак виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається із стратегією захисту свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (п.64 додаткової постанови).

У даному випадку представником позивача– адвокатом Мишковською Т.М було заявлено про вирішення питання про судові витрати та про надання доказів на їх підтвердження в межах п`ятиденного строку після проголошення рішення суду у зв`язку із тим, що за домовленістю сторін частину витрат позивач понесла після ухвалення рішення у справі.

З урахуванням цього клопотання, у заочному рішенніВінницького міського суду Вінницької від 14 червня 2021 року питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Із доданого до клопотання представника позивача договору про надання правової допомоги №б/н від 29 січня 2021 року вбачається, що його укладено між адвокатом Мишковською Т.М. (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник, позивач у справі) для надання таких видів правової допомоги: усного та письмового консультування, складання проектів необхідних процесуальних документів, представництва і захисту інтересів клієнта в усіх судових установах (а.с.105).

Суму гонорару узгоджено у додатку №1 договору у розмірі 6000 грн 00 коп, шляхом оплати авансу у розмірі 2 500 грн та оплати залишку гонорару після виконання умов договору (а.с.106).

Згідно з описом виконаних робіт адвокатом Мишковською Т.М. було витрачено для надання їй правової допомоги 6 годин 00 хвилин часу (вивчення документів для подання позову, перегляд судової практики, надання консультацій, збір доказів, підготовка та подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, заяви про витребування доказів (а.с.107).

Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера №б/н від 29 січня 2021 року та 18 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Мишковській Т.М. 6000 грн 00 коп (а.с.108-108А).

Разом із тим, згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги до суду не надходило, будь-яких заперечень щодо обґрунтованості, неспівмірності чи нерозумності таких витрат суду стороною відповідача надано не було.

Хоча, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/ 9215/15-ц звернуто увагу судів на те, із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (п.40); принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності (п.47); саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п.44).

Таким чином, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що витрати позивача по справі ОСОБА_1 у розмірі 6000 грн 00 коп підтверджені документально квитанціями до прибуткового касового ордера, актом виконаних робіт, відповідають умовам договору про надання правової допомоги, який вона уклала із адвокатом, заперечень щодо розміру витрат, їх обґрунтованості, співмірності та розумності від сторони відповідача не надходило.

А тому, зважаючи на те, що судом позов ОСОБА_1 задоволено, слід стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп (шість тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, 14, оф. 301, м. Київ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження за адресою: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, місцезнаходження за адресою: вул. Визволення, 8, каб. 29, м. Вінниця.

Суддя