Ухвала суду № 98015500, 30.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14730/21

Провадження № 1-в/127/417/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Панчук І.О.,

за участю прокурора Чернова А.В.,

представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Мазура В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Д.М. Петрика про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 09.06.2021 року надійшло клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№ 86)» Д.М. Петрика про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.06.2018 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 26.12.2016 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років 9 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання розпочався з 05.06.2018 року. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20.09.2018 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 було зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з 10.04.2017 року до вступу вироку в законну силу, тобто по 20.09.2018 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. Засуджений ОСОБА_1 відбув 2/3 частини строку покарання 04.05.2020 року. За період відбування покарання своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Тому комісією установи на засіданні 18.05.2021 року було прийнято рішення про направлення до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 .

Представник ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Мазур В.М. в судовому засіданні підтримав клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 . Пояснив, що засуджений по прибуттю в установу був працевлаштований в деревообробному цеху № 1, позитивно характеризується, має одне дисциплінарне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку, та двічі заохочувався адміністрацією установи за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Засудженого було працевлаштовано на контрагентському об`єкті «Цегельний завод», а згодом в «МХП Вінницька птахофабрика». Представник установи повідомив, що засуджений виконує роботи із самообслуговування та має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. До праці відноситься сумлінно, за що тричі заохочувався адміністрацією установи, дисциплінарних стягнень не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими ОСОБА_1 неконфліктний. Намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин із персоналом установи та виконує їх законні вимоги. На профілактичному обліку не перебуває. Крім того, засуджений ОСОБА_1 приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення». Прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня шляхом читання художньої та наукової літератури. Заборгованості за виконавчими листами не має. Підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними. Відтак, представник установи просить звільнити ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання умовно-достроково.

Прокурор Чернов А.В. в судовому засіданні підтримав клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 . Вважає, що є всі підстави для задоволення даного клопотання.

Засуджений ОСОБА_1 попередньо подав через представника установи належним чином засвідчену письмову заяву, в якій просить розглянути клопотання з приводу його умовно-дострокового звільнення без його участі. В заяві також зазначив, що послуг захисника не потребує.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, приходить до наступного висновку.

Так, згідно з ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.

Умовно – дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.06.2018 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 26.12.2016 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років 9 місяців позбавлення волі. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20.09.2018 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 було зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з 10.04.2017 року до вступу вироку в законну силу, тобто по 20.09.2018 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Так, з матеріалів клопотання та особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 відбуває покарання у ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)».

Відповідно до характеристики від 18.05.2021 року засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання в установі характеризується позитивно, має одне дисциплінарне стягнення, яке погашене в установленому законом порядку, та п`ять заохочень.

По прибуттю в установу ОСОБА_1 був працевлаштований в деревообробному цеху № 1.

Постановою начальника установи від 06.08.2020 року засудженого ОСОБА_1 було переведено до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштовано на контрагентському об`єкті «Цегельний завод», а згодом в «МХП Вінницька птахофабрика».

Засуджений виконує роботи із самообслуговування та має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. До праці відноситься сумлінно, за що тричі заохочувався адміністрацією установи, дисциплінарних стягнень не має.

У взаємовідносинах з іншими засудженими ОСОБА_1 неконфліктний. Намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин із персоналом установи, виконує їхні законні вимоги. На профілактичному обліку не перебуває.

ОСОБА_1 приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення». Прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня шляхом читання художньої та наукової літератури. Заборгованості за виконавчими листами не має. Підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними.

Під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_1 підпадає по відбуттю 2/3 частини строку призначеного судом покарання, а саме з 01.05.2020 року.

Вирішальне значення при умовно-достроковому звільненні має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Разом із тим матеріали справи не мають достатніх даних про те, що ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки відповідно до наданих суду документів рішенням комісії установи (протокол № 9 від 05.05.2020 року) засудженому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, як особі, яка не довела свого виправлення. Дані обставини суперечать викладеним в характеристиці даним щодо позитивної характеристики засудженого протягом усього періоду відбування призначеного судом покарання.

Зі змісту вироку суду, за яким відбуває покарання ОСОБА_1 , вбачається, що останній свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та відповідні позитивні висновки для себе не зробив. Ці умисні злочини вчинив, невідбувши покарання за попереднім вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.12.2016 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України з врахуванням положень ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Крім того, починаючи з 2010 року ОСОБА_1 має 7 судимостей, в тому числі з реальним відбуттям строку покарання, що також не свідчить про його виправлення, наявність відповідних позитивних висновків з метою недопущення в подальшому вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Читання художньої та наукової літератури, відсутність виконавчих листів за вироком суду та наявність лише п`яти заохочень за весь період відбування покарання також не свідчить про виправлення засудженого та досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

В зв`язку з наведеним, дослідивши усі дані в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для умовно – дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1 , зазначені у клопотанні начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Д.М. Петрика, є формальними та не підтвердженні матеріалами особової справи.

На думку суду, хоч ОСОБА_1 і відбув 2/3 строку призначеного судом покарання, що дає підстави для застосування в його випадку положень ст. 81 КК України, проте не довів своє виправлення, а тому слід відмовити в задоволенні клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Д.М. Петрика про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Д.М. Петрика про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя: