Ухвала суду № 98015195, 01.07.2021, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1058/20

Провадження №2/145/151/2021

УХВАЛА

"01" липня 2021 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Ратушняка І. О. ,

при секретарі Тихій О.Н.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ратушняку Ігорю Олександровичу, у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та Запорізької міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкоємцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, третя особа - ОСОБА_2 ,

встановив:

В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та Запорізької міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкоємцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, третя особа - ОСОБА_2 .

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Ратушняка І.О., яку мотивовано тим, що дана справа за його позовом знаходилась в провадженні судді Кіосак Н.О., потім судді Мазурчака А.Г., на даний час знаходиться в провадженні судді Ратушняка І.О.

Він раніше звертався до суду із позовом про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом (справа № 145/1353/19, провадження 2/145/116/2020). Відповідачем по справі була спадкоємиця ОСОБА_2 . Вказана справа знаходилась в провадженні судді Ратушняка І.О., який рішенням від 06.03.2020 позов задоволив частково. У зазначеному рішенні суддя висловив свою думку відносно позовних вимог, зазначивши, що суд вважає, що спірна земельна ділянка не входить до складу спадщини.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07.07.2020 зазначене рішення скасовано, оскільки пред`явлено позов до неналежного відповідача, а суд першої інстанції не вирішив питання щодо складу осіб, що мають брати участь у розгляді справи.

На даний час ним подано позов до належних відповідачів.

Оскільки суддя Ратушняк І.О. вже висловлював свою думку щодо позовних вимог, досліджував докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги по даній справі та надавав їм оцінку в рішенні суду, вважає, що розгляд справи у складі того ж самого суду є недопустимим, тому заявляє про відвід судді.

Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє заяву про відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України цивільне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Позивач ОСОБА_1 має сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Ратушняка І.О., оскільки він висловлював свою думку щодо його позовних вимог, досліджував докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги по даній справі та надавав їм оцінку в рішенні суду від 06.03.2020 у справі №145/1353/19,а тому заява ОСОБА_1 про відвід судді підлягає задоволенню.

Керуючись ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.5 ч.1 ст.36, ст.ст. 37, 40, 41 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заявлений відвід судді Ратушняку Ігорю Олександровичу задоволити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та Запорізької міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкоємцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, передати до відділу прийому Тиврівського районного суду Вінницької області для визначення судді в порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ратушняк І. О.