Ухвала суду № 98013669, 21.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

03037,м. Київ, вул. Максима Кривоноса,25; тел.: (044) 249-79-26, факс:249-79-28; e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

____________________

Провадження №2/760/7874/21

в справі №511/523/21

У Х В А Л А

І.Вступна частина

21 травня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.

ІІ. Описова частина

19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.

25 березня 2021 року ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області зазначений позов передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

18 травня 2021 року матеріали позову ОСОБА_1 фактично надійшли до суду.

19 травня 2021 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

ІІІ. Мотивувальна частина

Судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві Позивач зазначає, що звертається до суду з позовом про захист прав споживачів, проте вказане не відповідає дійсності з огляну на наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п.п.1, 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За приписами п.1 ч.2 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Згідно з нормою ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, оскільки оспорюваний Кредитний договір був укладений на строк до одного місяця (14 календарних днів), на нього не поширюється сфера дії Закону України «Про споживче кредитування» та до даних відносин не застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

З огляду на зазначене правовідносини, що виникли між сторонами, не є захистом прав споживачів, а тому не можуть регулюватись Законом України «Про захист прав споживачів», відтак необхідною є сплата судового збору відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу Позивача на те, що йому слід сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн за наступними реквізитами: Рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, та надати суду оригінал відповідної квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Окрім того судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ч.6 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у Позивача - клопотання про його витребовування.

Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З матеріалів позову вбачається, що Позивач просить суд витребувати у Відповідача оскаржуваний договір, проте не надає докази неможливості надати його самостійно, що суперечить вимогам п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки Позивачем не надано жодних належних доказів самостійного звернення до Відповідача та звертає увагу Позивача на необхідності надання копії оспорюваного договору.

З урахуванням зазначених вимог ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне надати Позивачу строк для усунення виявлених недоліків позову.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.175-177, ч.1. ст.185 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд ухвалив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним - залишити без руху та надати строк терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали на усунення недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: