Рішення № 98012571, 01.07.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5025/21

Провадження № 2-а/727/57/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого-судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Семенишина І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, третя особа: Інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Семенюка Олексія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, третя особа: Інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Семенюка Олексія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Посилався на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4241104 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

У постанові вказується про те, що він, 22.05.2021 року о 03 год. 17 хв., рухаючись на транспортному засобі ACURA MDX д.н. НОМЕР_1 по вул.Емінеску, 2А м.Чернівці не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21, чим здійснив порушення п.8.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки він правопорушення не вчиняв.

Так, 22.05.2021 року біля 00 год. 10 хв. він припаркував свій автомобіль по вул.Емінеску, 2 А м.Чернівці.

Біля 03 год. 10 хв. позивач повернувся до автомобілю для того, щоб забрати свої особисті речі та очікувати на прибуття таксі. Коли він підійшов до автомобіля, повз проїжджав автомобіль працівників поліції, які зупинилися і підійшли до нього, пред`явивши безпідставну вимогу про перевірку документів.

Він повідомив працівниками поліції, що автомобілем не керував та в забороненому по вул.Емінеску напрямку не рухався.

Також вказував на те, що дорожній знак п.3.21 «В`їзд заборонено», що знаходиться на перехресті вул.Емінеску та вул.С.Бандери м.Чернівці, розміщений з порушенням вимог Правил дорожнього руху України. Так, дорожній знак за вказаною адресою розміщено таким чином, що рухаючись по вул.С.Бандери, здійснюючи поворот ліворуч на вул.Емінеску учасник дорожнього руху позбавлений можливості сприйняти інформацію, що повинна бути передана даним знаком, оскілки такий закритий гілками дерев від сприйняття учасниками дорожнього руху. Ця обставина унеможливила вчасне реагування на виконання умов дорожнього знаку.

Тому вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАН №4241104 від 22.05.2021 року, яка винесена інспектором 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенантом поліції Семенюком О.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України.

Представником відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області було подано відзив на позовну заяву, в якому остання позов не визнала. Зазначила, що поліцейськими було виявлено автомобіль марки ACURA MDX д.н. НОМЕР_1 по вул.Емінеску, 2А м.Чернівці, яким було порушено вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушено п.8.4 ПДР. Позивач у позовній заяві підтвердив, що саме він припаркував транспортний засіб, чим порушив вимоги дорожнього знаку. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та підтвердив, викладені в ньому обставини.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому положеннями ст.268 КАС України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди сторін на проведення розгляду даної справи без учасників справи, суд вважає за можливе розглянути вказану справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 22.05.2021 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається із змісту постанови серії ЕАН №4241104 від 22.05.2021 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним ACURA MDX д.н. НОМЕР_1 по вул.Емінеску, 2А м.Чернівці, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21, чим здійснив порушення п.8.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.(а.с.11).

Постановою серії ЕАН №4241104 від 22.05.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с.11).

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України, адміністративна відповідальність настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Розглядаючи аргументи позивача та даючи їм оцінку, суд зазначає таке:

Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Справи, які віднесено до компетенції Національної поліції відповідають вимогам ч.4 ст.258 КпАП України - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанову у справах про адміністративні правопорушення з порушенням ПДР на місці вчинення правопорушення.

Згідно зі ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до розділу 33 Правил, до заборонних знаків віднесено знак 3.21 "В`їзд заборонено". Забороняється в`їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком; організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак повинен застосовуватись разом з табличкою ; запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Згідно з пунктом 8.2-1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Разом з тим, із фотографій, долучених до матеріалів справи встановлено, що дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено» розміщено по вул.Емінеску, 2-А м.Чернівці обабіч дороги, однак його видимість була обмеженою, оскільки його було закрито від учасників дорожнього руху перешкодою: гілками великого дерева, що знаходиться поруч.

Суд не бере до уваги фото зазначеного знаку, додані відповідачем до відзиву, оскільки на вказаних фото видно, що гілля дерева, яке закривало видимість знаку 3.21, були обрізані та на даний час дорожній знак добре видно. Надані фото не спростовують того факту, що на момент складення оскаржуваної постанови 22.05.2021 року видимість дорожнього знаку 3.21 була обмеженою, оскільки його було закрито гілками дерев, що підтверджується фото, долученими до позовної заяви.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що з наданих відповідачем відео не можливо встановити, з якої саме сторони позивачем було здійснено в`їзд на вул. Емінеску, 2-А м.Чернівці .

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українии кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.

Докази надають суду учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст.252 КпАП України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чибездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН №4241104 від 22.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не булаподанау встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної силипісля закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Одовічен Я.В.