Постанова № 98012301, 25.06.2021, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Справа № 725/1409/21

Номер провадження 2-адр/725/2/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 року.Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.,

при секретарі Кушлак Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Паланійчука Валентина Петровича про вирішення питання про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2021 адвокат Паланійчук В.П. звернувся до суду із вказаним вище клопотанням.

Посилався на те, що рішенням суду від 01.06.2021 позов його довірителя задоволено частково, визнано протиправною та скасувано постанову заступника начальника Буковинської митниці Дежмитслужби Терещука Ю.В. від 04 березня 2021 року у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернуто справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби.

Оскільки ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи (вивчення адвокатом судової практики, написання позовної заяви, участь у судовому засіданні), просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 15750грн.

Розгляд заяви відбувався у відсутність учасників справи, які до суду не з`явилися, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

25.06.2021 на електронну адресу суду від адвоката Паланійчука В.П. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність та у відсутність його довірителя ОСОБА_1

24.06.2021 до суду від представника Буковинської митниці Держмитслужби надійшли заперечення на клопотання. Вказував на те, що заявлений адвокатом Паланійчуком В.П. розмір витрат на правничу допомогу є завищений та таким, що не відповідає критерію розумної необхідності, не є співмірний ні зі складністю справи, ні з ціною позову.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши частково матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку:

Так, рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 01.06.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Буковинської митниці Дежмитслужби Терещука Ю.В. від 04 березня 2021 року у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернуто справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Дежмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 227грн.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.1 ч.1 ст.252 КАС України).

Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у прохальній частині позовної заяви адвокат Паланійчук В.П. просив стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.ч.1,3 ст.139 КАС України).

Частинами 1-5 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п.34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, адвокатом Паланійчуком В.П. на підтвердження наданих послуг позивачу ОСОБА_1 надано договір про надання правничої допомоги від 11.02.2021, Додаток №1 до договору, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи та квитанцію до прибуткового касового ордера.

Як вбачається зі звіту (акту) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи, адвокатом Паланійчуком В.П. надано ОСОБА_1 правничу допомогу (попередня консультація адвоката, вивчення та правовий аналіз матеріалів, ознайомлення із судовою практикою, підготовка позовної заяви та її копії, участь у судовому засіданні). Вартість наданої правничої допомоги становить 15 750грн.

Факт сплати ОСОБА_1 вказаних послуг адвокату Паланійчуку В.П. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №7 від 04.06.2021.

Таким чином, з огляду на приписи КАС України вказані документи є належним документальним підтвердженням розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.6,7 ст.134 КАС України).

Проаналізувавши та оцінивши доводи відповідача щодо неспівмірності заявлених адвокатом Паланійчуком В.П. витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити їх розмір.

Крім того, як вже було вище зазначено судом, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Дежмитслужби на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5000грн.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255 КАС України,суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Паланійчука Валентина Петровича про вирішення питання про розподіл судових витрат – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Дежмитслужби на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційна скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О. В.