Вирок № 98011375, 01.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/322/21

Справа № 643/7069/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2021 р. м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі

головуючого судді Горбунової Я.М.,

за участю секретаря - Ускової Я.А.,

прокурора- Гладкіх Д.В.,

перекладача - Алієва А.О. огли,

представника потерпілого - Мельник В.О.,

захисника - Головко Р.В.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джиджимли, Барданського району, Азербайджан, громадянина Азербайджану, азербайджанця, з середньотехнічною освітою, розлученого, раніше судимого 14.03.2006 р. Московським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 4 ст. 187, ст.ст. 69, 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років З місяця, звільнений 28.05.2011 р. з Диканівської ВК по відбуттю строку покарання, 18.12.2014 р. Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, 190 ч. 2 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, звільнений 26.03.2015 р. з Хролівської ВК умовно достроково на не відбутий строк 1 місяць 29 днів, не працює, на території України не зареєстрований, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за попередньою змовою та в групі з невстановленим чоловіком, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, вступили між собою в злочинну змову на заволодіння чужим майном, шляхом обману. Для цього вони розробили спільний злочинний план, а саме, вони вирішили через дзвінки незнайомим людям на стаціонарні номери телефонів повідомляти про те, що їх близькі родичі затримані працівниками поліції і що для їх звільнення необхідна грошова винагорода, після чого останнього буде звільнено.

16 лютого 2019 року приблизно о 10:30 годині вищевказаний невстановлений чоловік згідно відведеної йому ролі, реалізуючи загальний спільний план, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, зателефонував на стаціонарний номер телефону ( НОМЕР_1 ), який належить раніше йому не знайомій ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , представився працівником поліції, а саме слідчим, увійшовши у довіру до неї та повідомив останній завідомо неправдиву інформацію про те, що її сина ОСОБА_3 затримано працівниками поліції за вчинення злочину, а саме, порушення правил дорожнього руху та вчинення ДТП з наслідками, які підпадають під ознаки злочину, і задля його звільнення необхідні грошові кошти.

Введена в оману ОСОБА_2 , нічого не підозрюючи про злочинні наміри невстановленої особи, який представився слідчим поліції, виходячи з помилкової впевненості в добросовісності дій останнього, погодилась на вимоги чоловіка, після чого в ході спілкування із ним, повідомила адресу свого мешкання.

Потім, у той же день, приблизно о 11:30 годин, ОСОБА_1 згідно відведеної йому злочинної ролі, реалізуючи загальний злочинний план, прибув до потерпілої ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому представившись помічником слідчого, де остання будучи впевненою в правдивості слів останнього, не підозрюючи про злочинний план ОСОБА_1 та невстановленої особи, добровільно передала йому грошові кошти в сумі 3 800 доларів США (що відповідно до курсу валют Національного банку України, станом на 16.02.2019 р. становить - 103170 гривень), після цього ОСОБА_1 , отримавши від потерпілої грошові кошти, з місця скоєння кримінального правопорушення зник на автомобілі таксі ТМ «DACIA Logan», срібного кольору, державні номери якого не встановлені, обернувши викрадені гроші на свою користь, розподіливши між собою та невстановленим співучасником, які ОСОБА_1 одразу в цей же день відправив останньому на банківські картки «Приват Банку» через термінали «Приват Банку», а саме: № НОМЕР_2 , розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, та № НОМЕР_3 , розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові. В наслідок протиправних дії ОСОБА_1 та невстановленої особи потерпілій, яка являється особою похилого віку, ОСОБА_2 завдано значну матеріальну шкоду на загальну суму 3800 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного банку України станом на 16.02.2019 р. становить - 103170 гривень.

Обвинувачений вину визнав частково. В судовому засіданні він пояснив, що за попередньою домовленістю із своїм знайомим, з яким раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі, він приїхав за місцем мешкання ОСОБА_2 для отримання грошових коштів, які вона повинна була передати йому на вимогу його знайомого за начебто звільнення її сина, який був начебто затриманий за підозрою у вчинені злочину. Після отримання грошей від потерпілої у сумі 2800 доларів США та 1 400 грн. він перерахував основну частину суми своєму знайомому через банкомат на картковий рахунок, який той йому повідомив, а решту коштів у розмірі 200 доларів США та 5 800 грн. залишив собі, але після повернення до місця мешкання ОСОБА_2 він був затриманий працівниками поліції, які у нього вилучили зазначені гроші.

Суд, вивчивши всебічно та повно всі обставини справи та надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту докази, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що вина обвинуваченого доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди.

Так, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що в день вчинення злочину їй подзвонив невідомий чоловік, представився співробітником поліції, пояснив, що її сина затримано за те, що він на смерть збив чоловіка, і щоб йому допомогти треба передати 10 000 доларів США. Так як такої суми у неї не було, то вона погодилася передати все що в неї є, і перебуваючи на постійному телефонному зв`язку з тим, хто їй телефонував, чекала іншу особу, якій повинна була передати кошти, при цьому вона писала розписку, текст якої по телефону їй надиктовував незнайомець. Коли прийшов обвинувачений вона передала йому 3800 доларів США. Після чого подзвонила сину, але він повідомив, що він в ДТП не потрапляв, людину не збивав, і так вона зрозуміла, що її ошукали. Так як невідомий подзвонив ще раз та спитав чи є ще гроші, то вона повідомила йому, що кошти ще є, тим часом вона попрохала сусідів викликати поліцію і чекала на повернення обвинуваченого. Коли повернувся обвинувачений, то його затримали співробітники поліції, і він телефонував своєму спільнику, повідомивши йому що гроші доведеться повернути.

Потерпіла підтримала свої позовні вимоги і зазначила, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого вона перенесла сильні душевні переживання, після цих подій внаслідок перенесених переживань помер її чоловік, що також додало додаткових страждань та стресів, а кошти які вона передала обвинуваченому, то були останні кошти, які вони із чоловіком збирали останні роки свого життя. Від обвинуваченого вона отримала на відшкодування шкоди трьома переводами суму у розмірі 1300 грн.

Свідок ОСОБА_3 в суді показав, що 16.02.2019 р. йому зателефонувала мати і пояснила, що якісь незнайомі люди подзвонили їй на телефон, представилися співробітниками поліції і запропонували передати кошти за визволення сина, якого начебто затримали за наїзд на людину. Так як було з`ясовано, що то обман, він запропонував матері викликати поліцію і тримати зв`язок із зловмисниками, якщо вони ще передзвонять, до прибуття поліції. Коли він прибув додому, то побачив обвинуваченого, який був затриманий поліцією, і в нього були вилучені кошти у сумі 1802 грн., які були передані співробітникам поліції в якості речових доказів.

Також на підтвердження вини обвинуваченого суду були надані наступні письмові докази:

-протоколи огляду місця події від 16.02.2019 р., які містять данні про те, що в квартирі за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_3 був затриманий ОСОБА_1 , який видав співробітникам поліції свої особисті речі та кошти у сумі 1 802 грн.;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 18.03.2019 р., який містить данні про те, що свідок ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 як особу, яку вона бачила 16.02.2019 р. за адресою мешкання потерпілої;

- розписка, яку писала потерпіла під диктовку особи, яка дзвонила їй по телефону і просила передати кошти за визволення сина;

- протокол слідчого експерименту від 13.03.2019 р., за даними якого ОСОБА_1 в ході перевірки місця вчинення злочину, а саме квартири АДРЕСА_3 , показував та розказував яким саме чином він здійснив шахрайські дії, показав про те, що йому зателефонував знайомий та попросив забрати кошти у літньої жінки за наданою адресою, після чого перерахувати йому кошти на картковий рахунок. Від піднявся на третій поверх, де двері відчинила йому літня жінка та передала кошти в сумі 2800 доларів США та 1300 грн. після чого він поїхав на ринок Барабашова для обміну коштів, і в подальшому перевів їх біля ТЦ Французький бульвар на рахунок знайомого. Після чого знайомий подзвонив йому знову і попросив поїхати на ту ж саму адресу та взяти ще гроші. Коли він повернувся за даною адресою, то його затримали співробітники поліції, син жінки забрав у нього 200 доларів та 1300 грн. Після чого у нього біли вилучені мобільний телефон та інші особисті речі та він був доставлений до відділення поліції.

- протокол огляду речей від 26.03.2019 р., згідно даних якого був оглянутий мобільний телефон ОСОБА_1 , в якому міститься смс-повідомлення з номером карткового рахунку, яке зі слів ОСОБА_5 йому надіслала дружина його знайомого, який повідомив йому адресу, де треба забрати кошти, та на яку він переводив отримані кошти, а також інформація про телефонні виклики з невідомого абонентського номеру з якого йому дзвонив в той день даний знайомий.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині повністю доведена, його покази в частині механізму вчинення злочину та досліджені докази узгоджуються з фактичним обставинами, встановленими в судовому засіданні та викладеними в обвинувальному акті, а позиція обвинуваченого щодо невизнання суми коштів, якими він заволодів, і суми вилучених коштів, суд розцінює як його позицію захисту та спробу уникнути всією міри відповідальності за вчинений злочин.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працює, раніше судимий за корисливі злочини, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає часткове відшкодування потерпілій шкоди.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину відносно особи похилого віку та рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, у вигляді позбавлення волі.

Представником потерпілої Ченцової Л.П. заявлено цивільний позов, в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 101 954 грн., та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20 000 грн.

Обвинувачений в судовому засіданні цивільний позов визнав частково, визнав суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2800 доларів США та суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 1166, 1168 ЦК України та з урахуванням часткового визнання позову суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у сумі 3800 доларів США, що в перерахунку на курс національної валюти становить 101 954 грн., що відповідає заявленим в позові вимогам станом на 2019 р., оскільки суд розглядає позов у рамках заявлених вимог відповідно до ст. 13 ЦПК України та ч.5 ст. 128 КПК України. Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню сума у розмірі 5000 грн. що відповідає ступеню та характеру перенесених страждань та переживань та підтверджена наданими суду доказами.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 101 954 (сто одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.02.2019 р. по справі №643/2379/19

Речові докази у справі, а саме: мобільний телефон «MEIZU», мобільний телефон «NOMI», викрутку з рукояткою чорного кольору, газовий балон чорного кольору, квитанцію з ломбарду «Скарбниця» договір 734-19001848 – повернути законному володільцю ОСОБА_1 ; грошові кошти в сумі 1802 грн., купюрами номіналом: 500 грн. серія №МА2945901; 500 грн. серія №СЗ5756435; 100 грн. серія №СГ4861274; 100 грн. серія №МР7069928, 100 грн. серія №УП8307787, 100 грн. серія №ЗЄ5653445, 100 грн. серія №СГ3062895, 100 грн. серія №ЗЦ9937127, 100 грн. серія №КП8147579, 2 грн. серія №ТД2244563, які зберігаються в службовому сейфі Московського ВП ГУ НП в Харківській області –повернути законному власнику ОСОБА_6 ; лист паперу (розписку) ОСОБА_2 – зберігати в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - Я.М. Горбунова