Вирок № 98010839, 01.07.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1130/17 Провадження №-1-кп/613/8/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

прокурорів Мирошниченка Д.О., Чайченко Д.Є,

Стеріоні В.С., Кривошея Я.В.,

ОСОБА_1

захисників Спаскіна Д.А., Лесик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12017220220000511 від 30 липня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівка, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, працюючого робітником в СФГ «Муравський шлях», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Петропавлівка, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта повна загально-середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 30 липня 2017 року, близько 02.00 год., перебуваючи разом з ОСОБА_2 поряд з домоволодінням розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, не усвідомлюючи дійсних намірів ОСОБА_2 , щодо проникнення до житла з метою здійснення відкритого викрадення чужого майна, діючи умисно, незаконно, без згоди власників на такі дії, всупереч ст. 30 Конституції України , згідно якої « кожному гарантується недоторканість житла і не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зайшли на територію подвір`я вищевказаного домоволодіння, підійшли до будинку та через незачинені вхідні двері незаконно проникли до його приміщення, в якому проживає ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , без дозволу вищевказаних осіб, при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вперто не реагували на вимоги ОСОБА_5 покинути приміщення будинку зазначеного домоволодіння, а ОСОБА_2 реалізуючи свій раніше виниклий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечний для життя чи здоров`я потерпілого, заволодів майном ОСОБА_4

ОСОБА_2 , 30 липня 2017 року, близько 02.00 год., перебуваючи разом з ОСОБА_3 поряд з домоволодінням розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, не повідомляючи про свої дійсні наміри ОСОБА_6 , який мав прямий умисел направлений на незаконне проникнення до житла, зайшли на територію вищевказаного домоволодіння, підійшли до будинку та через незачинені вхідні двері незаконно проникли до його приміщення, де в одній з кімнат, реалізуючи свій раніше виниклий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 та наніс останньому декілька ударів рукою в область обличчя, від яких останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_2 наступив ногою на голову ОСОБА_4 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді синців на обличчі, які відповідно до висновку судово – медичної експертизи по ступеню тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, при цьому ОСОБА_2 подавивши своїми діями волю ОСОБА_4 на активний опір, наказав останньому викласти вміст його кишень на стіл. Підкорившись незаконним вимогам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 виклав на стіл вміст своїх кишень, в яких серед іншого майна знаходились грошові кошти в сумі 207 грн. Після цього, ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого злочинного умсилу направленого на відкрите викрадення чужого майна, в присутності неповнолітнього ОСОБА_7 , відкрито заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 207 грн. Після цього, ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, зайшов до приміщення іншої кімнати будинку вказаного домоволодіння, та в присутності ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_7 , відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 2 000 грн., які знаходились на холодильнику та належать ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 залишили місце події, а ОСОБА_2 розпорядився викраденими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 2 207 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Підтвердив всі обставини викладені у обвинувальному акті та свідчення дані свідками ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 . Також пояснив, що ОСОБА_3 жодних дій проти ОСОБА_4 не вчиняв і гроші не брав. В той вечір вони були в клубі де вживали пиво, після закриття вирішили піти до ОСОБА_5 , двері були відчинені і вони зайшли самі. ОСОБА_4 прийшов через 30 – 40 хв. Він вдарив потерпілого декілька разів кулаком в обличчя, потім забрав гроші , які останній витягнув з кишені та 2 000 грн., які лежали на холодильнику. Вказав, що кошти повернув наступного дня, чому так вчинив, пояснити не може, просив вибачення у потерпілого. Зазначив, що щиро кається у скоєному, готовий нести покарання, але просив не позбавляти його волі, надати шанс виправитися, оскільки у нього малолітній син, якого він хоче виховувати, є офіційна робота.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що 30 липня 2017 року вночі, він дійсно незаконно проник до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначив, що він добре знає ОСОБА_5 , раніше товаришували, коли вони були в клубі вона запрошувала його в гості, тому і пішли до них. Коли вони прийшли, ОСОБА_4 не було вдома, він прийшов через деякий час. ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 просила, щоб вони пішли. З ОСОБА_2 вони ні про що не домовлялися, всіх подій він не бачив, бо виходив на вулицю палити. Вказав, що особисто він грошей не брав, і нікого не бив . Щиро розкаявся у скоєному, зазначив, що кошти були повернуті ОСОБА_4 у подвійному розмірі, оскільки гроші в сумі по 2 210 віддав він, на відшкодування спричиненої моральної шкоди та ОСОБА_2 .

Крім повного визнання вини обвинуваченими їх вина у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена сукупністю доказів зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні, а саме:

- свідченнями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченими ніяких відносин немає, знає лише як односельців, з ними ніколи не спілкувався. Напередодні, 29 липня 2017 року, увечері він з цивільною дружиною ОСОБА_5 відпочивали у місцевому клубі, де вживали пиво. Близько 23.30 год. вони прийшли додому, дружина лягла спати, а він пішов за цигарками в с. Максимівка, при цьому двері в будинок не зачиняв. Коли повернувся, близько 01.00 год., то двері були зачинені і відкрив йому ОСОБА_3 , також він побачив у будинку ОСОБА_2 . Обвинувачені перебували в стані алкогольного сп`яніння, вживали пиво. ОСОБА_2 почав бити його кулаком по спині, наніс близько п`яти ударів, а коли він впав то зажав ногою голову. Потім він сказав, щоб він вивернув все з кишені, там були цигарки, телефон та гроші в сумі 207 грн., він виклав все на стіл. ОСОБА_2 запитав, де ще гроші, він повідомив, що на холодильнику лежить 2 000 грн. і після цього той наказав, йому йти спати, і він пішов в іншу кімнату. ОСОБА_3 весь час сидів за столом, він нічого не робив, не бив та не вимагав кошти. Співмешканка весь час спала, вона прокинулася, після того, як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили квартиру, бо вона зачиняла за ними двері, та запитала, де гроші в сумі 2 000 грн, після цього вона зателефонувала в поліцію. Вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до цього до них додому не приходили, які стосунки у них з його співмешканкою він не знає. Також зазначив, що 2 000 грн., купюрами по 200 грн., це була його заробітна плата, яку він отримав працюючи вантажником на молокозаводі. Кошти йому повернули, претензій до обвинувачених він немає. Наголосив, що свідок ОСОБА_5 помиляється, ОСОБА_2 його не бив ногами по обличчю, а лише придавив ногою до підлоги;

- свідченнями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 30 липня 2017 року вночі, точної години не знає, після 01.00 почула крики сусідки ОСОБА_5 , вона прокинулася і прокинувся її онук, після цього пішла до сусідів та зробила зауваження. ОСОБА_4 сказав, що більше такого не повториться, але через деякий час знову почулися крики, чула чоловічі голоси, кому вони належать не знає. Вона постукала у вікно та попросила вести себе тихіше, бо викличе поліцію. Потім приїхала поліція, і її покликали, як свідка, запитували, чи чула крики, вона сказала, що чула, але думала, що це б`ються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки між ними часто виникають конфлікти, вони сваряться, б`ються, діти плачуть. Вона дала пояснення поліції, підписала документ і пішла. Зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона знає, оскільки вони проживають в одному селі, але в цей день їх не бачила;

- свідченнями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що в кінці липня 2017 року, точної дати не пам`ятає, вночі між 01.00 та 02.00 год., в квартиру зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в стані сильного алкогольного сп`яніння, вони почали палити, вживати алкогольні напої , голосно розмовляти, розбудили дітей. Коли вони прийшли, вона була вдома сама з дітьми , які спали, але через крики прокинулися. ОСОБА_4 ходив за цигарками в с. Максимівка, коли він повернувся ОСОБА_2 почав його бити ногами по голові, бо обличчя потім було все в синцях, вимагав вивернути кармани. Забрав гроші з холодильника в сумі 2 000 грн., а потім обвинувачені пішли, бо вона сказала, що викличе поліцію. Гроші забрав ОСОБА_2 вона це бачила, бо холодильник знаходиться в кімнаті де вона спала. Зазначила, що син прокинувся від криків і вийшов з кімнати та був свідком цих подій. Вказала, що кошти належали ОСОБА_4 , він перед цим отримав заробітну плату. Уточнила, що ОСОБА_4 коли пішов до магазину, двері залишив відкритими, тому обвинувачені змогли самі зайти і розбудили її, чому вони прийшли вона не знає;

- свідченнями неповнолітнього свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що прокинувся від криків, вийшов з кімнати, та побачив, що ОСОБА_4 бив ногами по голові ОСОБА_2 , було близько трьох ударів. Бійка відбувалася в першій кімнаті, де кухня. ОСОБА_2 наказав витрусити кармани, ОСОБА_4 , виклав все на стіл, там були гроші, які обвинувачений ОСОБА_2 забрав та телефон, який залишив. ОСОБА_2 наказав, йому йти спати, він пішов у іншу кімнату і звідти бачив, як останній з холодильника забрав гроші. Зазначив, що ОСОБА_3 весь час сидів на ліжку, він нічого не робив;

- протоколом огляду місця події від 30 липня 2017 року та фототаблицею до нього яким було оглянуто домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . 2 а.п. 103-106/;

висновком експерта №130-БГ/17 від 31 липня 2017 року, згідно змісту якого у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження: синці на обличчі. По ступеню тяжкості ушкодження, що малися у ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесне ушкодження. Вищевказані ушкодження утворились від ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою твармуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких не знайшли свого відображення в характері ушкоджень, але такими предметами могли бути кулаки рук людини. Тілесні ушкодження, що малися у ОСОБА_4 могли бути спричинені йому 30 липня 2017 року. Тілесні ушкодження, що малися у ОСОБА_4 утворились від нанесення йому стороньою особою не менше ніж двох травматичних впливів, з прикладенням сили, достатньої для їх виникнення. Власноручне спричинення ОСОБА_4 вищевказаних ушкоджень малоймовірне, вони також не могли утворитися внаслідок падіння останнього з висоти власного зросту / Т. 2а.п. 113-114/;

протоколом проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2017 року та фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_4 в ході якого останній показав та пояснив на місцевості про обставини скоєного відносно нього злочину, що не суперечить іншим матеріалам справи /Т.2 а.п. 119-123/;

протоколом проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2017 року та фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_5 в ході якого остання показала та пояснила на місцевості про обставини скоєного відносно ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що не суперечить іншим матеріалам справи /Т.2 а.п. 124- 128/;

висновком експерта №163-БГ/17 від 30 серпня 2017 року, відповідно до змісту якого, механізм винкнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , на який він вказав під час проведення з ним слідчого експерименту, відповідає судово – медичним даним по механізму виникнення ушкоджень у ОСОБА_4 : синці на обличі утворились від ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких не знайшли свого відображення в характері ушкоджень, але такими предметами могли бути кулаки рук людини, на що і вказав ОСОБА_4 . Враховуючи показання які ОСОБА_4 надав під час проведення з ним слідчого експерименту можна ваважати, що між діями на які він вказав та тілесними ушкодженнями які були вказані у висновку судово – медичної експертизи №130-БГ/17, є наявний причинно – наслідковий зв`язок / Т. 2 а.п. 115-116/;

висновком експерта №162-БГ/17 від 30 серпня 2017 року, відповідно до змісту якого, механізм винекнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , на який вказала ОСОБА_5 під час проведення з нею слідчого експерименту, відповідає судово – медичним даним по механізму виникнення ушкоджень у ОСОБА_4 : синці на обличі утворились від ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких не знайшли свого відображення в характері ушкоджень, але такими предметами могли бути кулаки рук людини, на що і вказала ОСОБА_5 . Враховуючи показання які ОСОБА_5 надала під час проведення з нею слідчого експерименту можна ваважати, що між діями на які вона вказала та тілесними ушкодженнями які були вказані у висновку судово – медичної експертизи №130-БГ/17, є наявний причинно – наслідковий зв`язок / Т. 2 а.п. 117-118/;

Суд заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред`явленого обвинувачення: у незаконному проникненні до житла і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, та про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_2 в межах пред`явленого обвинувачення: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднаному з проникненням у житло і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєне правопорушення згідно з положенням ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до проступків, характеристику особистості обвинуваченого, яка полягає в тому, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки обвинувачений розкаявся у скоєному, визнав факт вчинення злочинних дій, висловив щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, відшкодував завдані злочином збитки, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Обставиною, що обтяжує покарання для обвинуваченого відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, враховуючи думку потерпілого, який при призначенні покарання покладався на розсуд суду, беручи до уваги фактичні обставини справи, те, що спричинену матеріальну шкоду потерпілому відшкодовано в повному обсязі, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді обмеження волі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України з 30 липня по 02 серпня 2017 року, отже попереднє ув`язнення зараховується судом у строк відбування покарання, та з урахуванням положень п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Санкція ч. 1 ст. 162 КК України передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

З урахуванням положень п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Вчинене ОСОБА_3 правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, згідно з положенням ч.2 ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, проступок передбачений ч.1 ст. 162 КК України, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 був вчинений 30 липня 2017 року, тобто з часу вчинення даного проступку минуло понад 3 роки.

Згідно ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності по даному кримінальному провадженню не зупинявся, тому обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинений проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, а кримінальне провадження в цій частині відносно нього - закрити.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєний кримінальний злочин згідно з положенням ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, яка полягає в тому, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки обвинувачений розкаявся у скоєному, визнав факт вчинення злочинних дій, висловив щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, відшкодував завдані злочином збитки, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах кримінального провадження, попросив пробачення у протерпілого.

Обставиною, що обтяжує покарання для обвинуваченого відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, враховуючи думку потерпілого, який при призначенні покарання покладався на розсуд суду, беручи до уваги фактичні обставини справи, те, що спричинену матеріальну шкоду потерпілому відшкодовано в повному обсязі, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі, застосувати ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Призначене покарання у такий спосіб, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України з 30 липня по 02 серпня 2017 року, отже попереднє ув`язнення зараховується судом у строк відбування покарання.

З урахуванням належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового розгляду, відсутності клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу, суд вважає за можливе, з урахуванням виду покарання, що призначає, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 /ДВА/ роки.

В строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 30 липня по 02 серпня 2017 року, з урахуванням положень п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України перерахувавши один день позбавлення волі в два дні обмеження волі.

ОСОБА_3 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст.162 КК України - закрити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /П`ЯТЬ/ років.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 30 липня по 02 серпня 2017 року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 /ТРИ/ роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_2 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Суддя