Ухвала суду № 98010471, 25.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12913/21

1-кс/569/4563/21

УХВАЛА

25 червня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Заулочної М.В.,

з участю прокурора Баглєя Я.К., слідчого Ісакової М.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Повшука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Ісакової М.Р., яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури – прокурором Сарненської окружної прокуратури Баглєй Я.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий, у рамках кримінального провадження №42021180000000105 від 11 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, звернулась до суду із вказаним клопотанням у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що розпорядженням голови Рівненської обласної ради від 07 квітня 2021 року № 40 ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунального підприємства «Автобаза» Рівненської обласної ради за контрактом терміном дії до 24.06.2021.

Відповідно до п. 6.8.1 та п. 6.10 статуту комунального підприємства «Автобаза», затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 11.03.2021 директор комунального підприємства забезпечує статутну діяльність підприємства та має право без довіреності виконувати дії від імені підприємства в межах чинного законодавства України.

Згідно 4.2 статуту підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, вчиняючи дії, що не суперечать законодавству, а згідно п. 4.2.1 відчуження, передача в оренду, заставу, позику, найм юридичним чи фізичним особам підприємством здійснюється у межах чинного законодавства та відповідно до статуту.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

ОСОБА_1 відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Так, ОСОБА_1 у порушення вказаних вище вимог законодавства та своїх функціональних обов`язків, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи надане йому службове становище висловив фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 9600 гривень, окрім офіційної плати згідно договору про надання послуг з надання місця для критої стоянки автомобіля на території КП «Автобаза», та одержав їх за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданого йому службового становища, а саме – за укладення зазначеного договору.

08.06.2021 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , відбулася особиста зустріч на території КП «Автобаза» Рівненської обласної ради, що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б під час якої було оглянуто гаражні приміщення підприємства та обговорено питання щодо можливості надання їх в оренду для здійснення господарської діяльності, а саме ремонтних робіт пластикових деталей автомобілів ОСОБА_2 терміном на 1 рік.

У ході проведення такої розмови ОСОБА_1 повідомив про можливість укладення такого договору із розміром орендної плати 1200 грн. в місяць та висловив вимогу для ОСОБА_2 , що для укладення такого договору необхідно надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 21600 гривень з розрахунку 1800 грн. за кожний місяць оренди.

ОСОБА_2 , сприймаючи дану вимогу ОСОБА_1 , як створення умов, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою запобігання настанню шкідливих наслідків для своїх законних інтересів у вигляді безпідставної відмови у передачі йому в оренду гаражного приміщення для здійснення господарської діяльності, був вимушений погодитись на його протиправні вимоги.

У подальшому, 22 червня 2021 року в ході особистої зустрічі між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 відбулася особиста зустріч в кабінеті директора КП «Автобаза», що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що між ними буде укладено договір стоянки автомобіля на території комунального підприємства терміном на 6 місяців із сумою орендної плати в розмірі 2800 грн. в місяць, з яких 1200 грн. офіційна плата згідно договору, 1600 грн. як неправомірна вигода для нього. При цьому, ОСОБА_1 висловив вимогу ОСОБА_2 , що для укладення такого договору необхідно відразу оплатити 6 місяців оренди місця для стоянки автомобіля, тобто 7200 грн. з розрахунку 1200 грн. в місяць. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що для укладення договору на вказаних умовах ОСОБА_2 , необхідно надати йому неправомірну вигоду в грошовій формі в сумі 9600 грн. з розрахунку 1600 грн. за кожний місяць оренди.

ОСОБА_2 , сприймаючи дану вимогу ОСОБА_1 , як створення умов, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою запобігання настанню шкідливих наслідків для своїх законних інтересів у вигляді безпідставної відмови у передачі йому в оренду гаражного приміщення для здійснення господарської діяльності, був вимушений погодитись на його протиправні вимоги та 22 червня 2021 року уклав з останнім договір № 20 про надання послуг по наданню місця для критої стоянки автомобіля марки Фольсваген д.н.з. НОМЕР_1 на період з 22.06.2021 до 31.12.2021.

Таким чином, згідно попередньої домовленості, 24 червня 2021 року близько 11 год. 40 хв. ОСОБА_1 після огляду з ОСОБА_2 гаражного приміщення на території КП «Автобаза», що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б, пройшов з останнім до підвального приміщення електрощитової за вказаною адресою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_2 щоб він залишив на столі цього приміщення грошові кошти в загальній сумі 16800 грн., з яких 7200 офіційна плата згідно укладеного договору № 20 про надання послуг по наданню місця для критої стоянки автомобіля від 22.06.2021 та 9600 грн. неправомірна вигода.

ОСОБА_2 виконуючи вимогу ОСОБА_1 залишив зазначену суму коштів в розмірі 16 800 грн. на столі підвального приміщення електрощитової та разом з ним залишив зазначене приміщення.

У подальшому 24.06.2021 приблизно 0 12 год. 55 хв. ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії будуть не помічені ОСОБА_2 чи іншими особами забрав на столі підвального приміщення електрощитової на території КП «Автобаза», що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б для себе, попередньо залишену там неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_2 в грошовому вигляді 9600 грн. та офіційну плату згідно договору в сумі 7200 грн.

Близько 13 години 33 хвилини 24 червня 2021 року ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів, після отримання ним неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_2 .

25 червня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, показами свідка ОСОБА_2 , протоколами огляду та вручення грошових коштів гр. ОСОБА_2 від 24 червня 2021 року, протоколом обшуку приміщення та автомобіля від 24 червня 2021 року, протоколом освідування гр. ОСОБА_1 , протоколами допитів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими здобутими в ході досудового розслідування доказами.

Посилаючись на вищевикладене, а також те , що застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені п. п. 1 – 4 ст. 177 КПК України, а тому слідчий вказує на необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою.

Слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили його задоволити.

Підозрюваний та захисник просили застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, при цьому вказують, що підстав передбачених ст. 177 КПК України у органу досудового розслідування немає, і вважають, що підозра є необгрунтованою.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021180000000105 від 11 червня 2021 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

За вищевказаних обставин, у рамках даного кримінального провадження, 25 червня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України відноситься до категорії корупційних злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Стандарт розумної підозри припускає, що певні елементи правопорушення або певні обставини можеть бути недоведені на ранній стадії розслідування.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів; а у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 суд вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при його розгляді довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків визначених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході судового розгляду встановлено, що на даний час не вилучені всі документи, які стосуються надання в оренду місць, та інші документи які мають значення для кримінального провадження, а тому перебуваючи на волі підозрюваний може їх знищити, переховувати від органів досудового розслідування, спотворити їх. Перебуваючи на волі ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (економіста та діловода КП «Автобаза» Рівненської обласної ради), які фактично перебувають у його підпорядкуванні із метою зміни ними показів на його користь, оскільки у зв"язку з малим часом розслідування даного кримінального провадження вони ще не допитані органом досудового розслідування, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив умисний корупційний корисливий тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

В процесі розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією майна, що відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, відправитись у невідомому напрямку.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк один місяць, з метою надання органу досудового розслідування у встановлений процесуальний строк провести всі необхідні слідчі та інші процесуальні (розшукові) дії.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. При визначенні такого розміру застави, слідчий суддя враховує суму неправомірної вигоди, що становить 9600 грн .

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну; заборонити спілкуватись із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання – задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 30 днів, із визначенням застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 13 год. 33 хв. 24 червня 2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 23 липня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти обов`язки на підозрюваного у разі внесення застави:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватись із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 23 липня 2021 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук