Рішення № 98008618, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 640/8664/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»доПівнічного офісу Держаудитслужбипровизнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 01.04.2020 по процедурі закупівлі відкриті торги з публікацією англ. мовою UA-2020-01-09-000379-а.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірний висновок є неконкретизованим, необґрунтованим, таким, що не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а отже не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку із чим підлягає скасуванню судом. Зокрема позивач зазначає, що 20.03.2020 відповідачем було розпочато процедуру моніторингу закупівлі по процедурі закупівлі КП «Київкомунсервіс» відкриті торги з публікацією англ. мовою UA-2020-01-09-000379-а - контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів в кількості 1000 штук, очікуваною вартістю 18 000 000 грн.; 01.04.2020 відповідачем складено висновок про результати закупівлі від 01.04.2020 б/н; згідно з висновком за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель встановлено порушення норм ч. 1 ст. 32, абз. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»; відповідачем встановлено, що учасником ТОВ «Альта Логістік Україна» подано вимогу щодо надання інформації стосовно відхилення його тендерної пропозиції, яка оприлюднена 06.03.2020 № UA-2020-01-09-000379-a.a8; однак, замовником не надано відповідь на вищевказану вимогу, чим порушено ч. 1 ст. 32 Закону; відповідно до частини 1 статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; поряд з цим, за результатами здійснення моніторингу встановлено, що замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Укр.Бізнесінвест» з підстав, зазначених замовником у поясненнях; так, у складі ТОВ «Укр.Бізнесінвест» міститься банківська гарантія від 07.02.2020 № 71.00.016825, яка відповідає умовам пункту 2 та 3 Розділу 3 ТД; у вказаних пунктах тендерної документації відсутня вимога, що для перевірки банківської гарантії у складі пропозицій учасників має міститися електронний цифровий підпис особи, яка підписала тендерне забезпечення; на виконання п. 5в розділу 3 ТД учасником надано довідку, завірену підписом уповноваженої особи та відбитком печатки від 10.02.2020 № 27-0220 про наявність у нього договорів аналогічних предмету закупівлі; учасником надано завірену копію технічного паспорту виробу та порівняльну таблицю товару (еквівалента) від 10.02.2020 № 26-0220 відповідно до умов п. 6 Розділу 3 та Додатку 3 до ТД, в частині їх відповідності технічним характеристикам запропонованого еквіваленту товару та його підтвердження у технічному паспорті; отже, замовником всупереч вимогам пункту другого частини першої статті 30 Закону відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Укр.Бізнесінвест» з підстав, зазначених замовником у поясненнях, чим порушено норми абзацу п`ятого частини першої статті 3 Закону; також, за результатами моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам ТД; у складі пропозиції приватної фірми «Азурит» містяться листи-пояснення щодо сертифікації та надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи б/н та б/д, які не містять посилання на норми чинного законодавства, чим не виконано умови п. 6 Розділу 3 ТД; моніторингом встановлено аналогічну невідповідність тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Софія», що не відповідає умовам п. 6 Розділу 3 ТД; відповідно до частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає умовам тендерної документації та згідно з частиною першою статті 31 Закону відміняє торги у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій; отже, замовник на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону не відхилив тендерні пропозиції приватної фірми «Азурит» та товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» як такі, що не відповідають умовам тендерної документації, та не відмінив торги, чим порушив вимоги частини першої статті 31 Закону; враховуючи виявлені порушення Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку; проте, зазначений висновок є неконкретизованим, необґрунтованим, таким, що не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а отже не відповідає вимогам чинного законодавства; так, щодо ненадання відповіді ТОВ «Альта Логістік», то вимогу останнім подано 06.03.2020 о 14:43 (п`ятниця); відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» 11.03.2020 позивачем було надано відповідь на запит ТОВ «Альта Логістік»; щодо банківської гарантії, яка була подана ТОВ «Укр.Бізнесінвест», то відповідно до вимог щодо оформлення банківської гарантії, така повинна містити підпис уповноваженої особи банку-гаранта; проте надана учасником банківська гарантія не містила підпису банка-гаранта, натомість містила напис про накладення ЕЦП та порядок перевірки достовірності ЕЦП, проте не містила безпосередньо файл ЕЦП; також ТД вимагалася довідка про наявність договорів аналогічних предмету закупівлі; натомість учасником надано довідку про виконання 2 договорів з поставки контейнерів для ТПВ, а не для роздільного збору ТПВ; щодо невідповідності ТП переможця умовам ТД, то ТД не вимагалося перераховувати конкретні нормативно-правові акти, яким має відповідати товар; отже висновок прийнято без дослідження усіх обставин справи, а тому він підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

08.05.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8664/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

25.05.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення; відповідачем встановлено, що ТОВ «Альта Логістік» подано вимогу про надання інформації стосовно причин відхилення його ТП, яка оприлюднена 06.03.2020, однак замовником не надано відповідь на вищевказану вимогу, чим порушено норму абз. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі»; щодо порушення позивачем абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», то у пунктах ТД відсутня вимога про те, що для перевірки банківської гарантії у складі пропозицій учасників має міститися ЕЦП, яка підписала тендерне забезпечення; натомість, у складі документації ТОВ «Укр.Бізнесінвест» міститься банківська гарантія від 07.02.2020 № 71.00.016825, яка відповідає вимогам п. 2 та розділу 3 ТД; щодо надання документальних підтверджень стосовно аналогічних договорів, то п. 5 розділу 3 ТД визначено, що для підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів надається довідка, завірена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки учасника, про наявність договорів аналогічних предмету закупівлі; на виконання цього пункту ТОВ «Укр.Бізнесінвест» надано довідку про наявність у нього аналогічних договорів; поряд з цим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації; моніторингом спірної закупівлі встановлено невідповідність ТП переможця умовам ТД; так, у складі пропозиції приватної фірми «Азурит» містяться листи-пояснення щодо сертифікації та надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи б/н та б/д, які не містять посилання на норми чинного законодавства, чим не виконано умови п. 6 розділу 3 ТД; моніторингом встановлено аналогічну невідповідність ТП ТОВ «Софія» умовам ТД; відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відміняє торги в разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій; таким чином, відповідачем обґрунтовано включено всі порушення до висновку моніторингу закупівлі.

09.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що порядок опублікування відповіді на вимогу учасника, тендерну пропозицію якого відхилено, законом не визначено; натомість, 11.03.2020 о 09:58 надана відповідь учаснику через електронну систему закупівель.

19.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній зазначає, що позивачем не наведено жодних додаткових пояснень, міркувань або аргументів, які б спростовували докази і доводи відповідача, які наведені у відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням тендерного комітету, оформленим протоколом № 9/20 ТК від 16.01.2020, затверджено тендерну документацію на закупівлю «Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів)».

За результатами проведеного моніторингу Північним офісом Державної аудиторської служби України складений висновок від 31.03.2020 № 634/127 по процедурі закупівлі відкриті торги з публікацією англ. мовою UA-2020-01-09-000379-а.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі».

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

З огляду на викладене, Північний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у м. Києві.

Відповідно до абз. абз. 2, 3 ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2020 Північний офіс Держаудитслужби України видав наказ № 44 «Про початок моніторингу закупівель», відповідно до якого було вирішено провести моніторинг закупівлі № UA-2020-01-09-000379-а.

Підставою для здійснення моніторингу закупівлі № UA-2020-01-09-000379-а стали дані автоматичних індикаторів ризику.

Наказ від 19.03.2020 № 44 підписано керівником Північного офісу Держаудитслужби України.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 7-1 Закону України Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Як вбачається з матеріалів справи та інформації з системи електронних закупівель, рішення про проведення моніторингу було прийняте 19.03.2020 та опубліковане 20.03.2020 о 12:45, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Період моніторингу заявлено з 20.03.2020 12:45 по 11.04.2020 01:00 (16 робочих днів).

Так, наказом Державної аудиторської служби України № 86 від 23.04.2018 затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення.

Пунктом 6 вступної частини форми висновку передбачено зазначення дати початку моніторингу, яка визначена у висновку від 31.03.2020 № 634/127 як 20.03.2020.

Пунктом 1 констатуючої частини форми висновку передбачено зазначення дати закінчення моніторингу закупівлі та інформації про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі.

У висновку від 31.03.2020 № 634/127 зазначено дату закінчення моніторингу - 31.03.2020.

Проаналізувавши вищезазначене, суд переконаний, що фактичний строк здійснення моніторингу 20.03.2020 - 31.03.2020 (8 робочих днів), а отже, останній відбувся у межах 15-денного строку, визначеного ч. 4 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 5 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 6 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як вбачається із висновку № 634/127 від 31.03.2020, він затверджений начальником Північного офісу Держаудитслужби Карабановим Олександром та оприлюднений в електронній системі закупівель 01.04.2020 (на наступний день після складання), а отже з дотриманням 3-денного строку, встановленого ч. 6 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 7 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

07.04.2020 через систему електронних закупівель замовником закупівлі (позивачем) було оприлюднено інформацію по суті виявлених порушень та спростування їх наявності.

Відповідно до ч. 10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

16.04.2020 позивачем через електронну систему закупівель було здійснено повідомлення про оскарження у судовому порядку висновку про результати моніторингу щодо закупівлі «Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів)»,UA-2020-01-09-000379-a.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведеного моніторингу відповідачем установлено, що замовником порушено вимоги ч. 1 ст. 32, абз. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо порушення позивачем ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення.

Так, як вбачається із системи електронних закупівель та протоколу розгляду тендерних пропозицій від 02.03.2020, тендерна пропозиція ТОВ «Альта Логістік Україна» була відхилена, оскільки тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.

06.03.2020 о 14:43 ТОВ «Альта Логістік Україна» через систему електронних закупівель сформувало вимогу про надання інформації стосовно відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Альта Логістік Україна» із зазначенням конкретних підстав відхилення, наданням протоколу розгляду тендерної пропозицій ТОВ «Альта Логістік Україна» як учасника торгів UA-2020-01-09-000379-a та зазначенням обґрунтованих причин прийняття рішення щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Альта Логістік Україна».

Станом на день розгляду цієї справи, вимога у системі електронних закупівель має статус «на розгляді», що відповідач і поклав в основу висновків по здійсненому моніторингу спірної закупівлі.

Проте, суд вважає за потрібне акцентувати увагу на тому, що в матеріалах справи міститься скрін-шот екрану з особистого кабінету замовника закупівлі (позивача), з якого вбачається, що при спробі дати відповідь на вимогу ТОВ «Альта Логістік Україна» замовник отримав статус такої відповіді «не вдалось зберегти зміни в ЦБД. Перевірте терміни періоду оскаржень».

З електронного сервісу публічних закупівель та з матеріалів справи вбачається, що 11.03.2020 КП «Київкомунсервіс» було опубліковано протокол № 42/20 ТК засідання тендерного комітету, пунктом 1 порядку денного якого пропонується надати ТОВ «Альта Логістік Україна» наступну відповідь: «Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомляємо, що тендерну пропозицію ТОВ «Альта Логістік Україна» відхилено як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, оскільки ТОВ «Альта Логістік Україна»: не надано документу згідно підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації; не підтверджено досвід виконання аналогічних договорів (поставки контейнерів для роздільного збору ТПВ); довідка про наявність працівників не містить інформації щодо кваліфікації; відсутня копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи чи лист - пояснення щодо санітарно-епідеміологічного контролю товару, що пропонується; учасником не надано копії паспорту, або іншого документу який підтверджує технічні характеристики товару, що пропонується; механізм підйому, описаний у документі - «Тех якісн та кільк характер.pdf» не відповідає наданим учасником зображенням контейнерів.

Частина перша статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» містить імперативні (обов`язкові до виконання) норми щодо відхилення замовником тендерної пропозиції в разі якщо, зокрема, тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Альта Логістік Україна» прийнято на підставі вимог Закону, є обґрунтованим та правомірним.

На виконання статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 02.03.2020».

Тендерним комітетом було прийнято рішення надати відповідь ТОВ «Альта Логістік Україна» та здійснити її публікацію на сервісі електронних закупівель.

Так, суд акцентує увагу на тому, що вимогу ТОВ «Альта Логістік Україна» було опубліковано 06.03.2020, а публікація рішення тендерного комітету № 42/20 ТК відбулась 11.03.2020, що свідчить про те, що КП «Київкомунсервіс» у встановлений 5-денний строк надав відповідь на вимогу ТОВ «Альта Логістік Груп».

На думку суду, відповідач при оформленні висновку моніторингу спірної закупівлі не взяв до уваги той факт, що Законом України «Про публічні закупівлі» не встановлено форму надання відповіді на вимогу учасника закупівлі, натомість імперативно встановлено строк.

Беручи до уваги той факт, що замовником закупівлі (позивачем) 5-денний строк, який надається для відповіді на вимогу, порушено не було, за умови, що форма відповіді на вимогу чітко законодавством не регламентована, то суд принагідно акцентує увагу, що в зазначеній частині КП «Київкомунсервіс» не допустило порушення абз. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо порушень замовником закупівлі абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінації учасників.

У висновку моніторингу закупівлі відповідач зазначив, що замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Укр.Бізнеінвест». Так, у складі ТОВ «Укр.Бізнесінвест» міститься банківська гарантія від 07.02.2020 № 71.00.016825, яка відповідає умовам пункту 2 та 3 розділу 3 ТД. Слід зазначити, що у вказаних пунктах тендерної документації відсутня вимога, що для перевірки банківської гарантії у складі пропозицій учасників має міститися електронний цифровий підпис особи, яка підписала тендерне забезпечення. Крім того, на виконання п. 5в розділу 3 ТД учасником надано довідку, завірену підписом уповноваженої особи та відбитком печатки від 10.02.2020 № 27-0220 про наявність у нього договорів аналогічних предмету закупівлі. Поряд з цим, учасником надано завірену копію технічного паспорту виробу та порівняльну таблицю товару (еквівалента) від 10.02.2020 № 26-0220 відповідно до умов п. 6 Розділу 3 та Додатку 3 до ТД, в частині їх відповідності технічним характеристикам запропонованого еквіваленту товару та його підтвердження у технічному паспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання регламентовані Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 639.

Відповідно до пп. 15 п. 26 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 639, гарантія повинна містити, серед іншого, підпис(и) уповноваженої(их) особи(іб) банку-гаранта.

Відповідно до п. 26 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 639, реквізити гарантії банку, наданої як забезпечення тендерної пропозиції відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», повинні відповідати вимогам до забезпечення тендерної пропозиції, установленим нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За приписами ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Як вбачається з матеріалів справи та електронного сервісу закупівель https://www.dzo.com.ua/ в частині наданих ТОВ «Укр.Бізнесінвест» документів, банківська гарантія складена в електронному вигляді та скріплена ЕЦП, проте, ТОВ «Укр.Бізнесінвест» не додано до документів файл ЕЦП, який можливо перевірити за допомогою відповідних сервісів перевірки.

Так, у посиланнях до тексту самої банківської гарантії зазначено, що достовірність ЕЦП можна перевірити, зокрема, перейшовши на сайт за посиланням https://czo.gov.ua/verify, після чого необхідно завантажити файли з розширенням «pdf» та «p7s» у вікно для перевірки ЕЦП.

З огляду на викладене, суд переконаний, що у КП «Київкомунсервіс» була відсутня можливість перевірити ЕЦП банку-гаранта, а отже і цілісність самої банківської гарантії, оскільки ТОВ «Укр.Бізнесінвест» було скріплено власним ЕЦП загальний обсяг поданих документів, проте файл ЕЦП конкретно банківської гарантії надіслано не було.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Оскільки перевірка ЕЦП банківської гарантії виявилась неможливою в силу не надання ТОВ «Укр.Бізнесінвест» файлу ЕЦП банка-гаранта, то суд переконаний у тому, що ТОВ «Укр.Бізнесінвест» було порушено процедуру подання тендерної пропозиції, у зв`язку з чим КП «Київкомунсервіс» обґрунтовано відхилило вказану тендерну пропозицію.

Також суд акцентує увагу і на тому, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Тобто, Закон України «Про публічні закупівлі» не надає вичерпного переліку документів, що можуть вимагатись замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так само Закон України «Про публічні закупівлі» не містить в собі критеріїв визначення такого поняття як «аналогічний договір». А тому замовник вправі самостійно визначати спосіб документального підтвердження, в тому числі і такого критерію як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, а також вправі визначити межі відповідності документального підтвердження вказаного критерію поняттю «аналогічний договір» з урахуванням загальних принципів здійснення державних закупівель.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Тому, на думку суду, предметом аналогічного договору, що вказує учасник, має бути товар, який відповідає за номенклатурою (асортиментом) у повному обсязі номенклатурі, що закуповується замовником.

Номенклатура та кількість товару, що закуповується, наведені у додатку № 3 до тендерної документації, зокрема, найменування предмета закупівлі - контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів.

У спірному випадку межі критерію «аналогічний договір» визначені, виходячи зі специфіки предмета закупівлі. Предметом закупівлі є контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів.

Пунктом 5 розділу ІІІ тендерної документації вимагалася наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів у формі довідки про наявність договорів аналогічних предмету закупівлі (контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів).

Як вбачається з матеріалів справи та із електронного сервісу закупівель, ТОВ «Укрбізнесінвест» було надано довідку про виконання договорів поставки контейнерів для твердих побутових відходів, у той час як технічною документацією вимагалась довідка про наявність договорів з поставки контейнерів для роздільного збору твердих побутових відходів.

Відповідно до пп. 1.1 Методики роздільного збирання побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 № 133, роздільне збирання побутових відходів - це збирання побутових відходів за окремими компонентами, включаючи сортування побутових відходів, з метою подальшого перероблення та утилізації.

Відповідно до п. 2.1 Методики роздільного збирання побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 № 133, впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів проводиться за такими етапами, зокрема, вибір типів і розрахунок кількості контейнерів для збирання відходів як вторинної сировини, придбання контейнерів.

Проте, ТОВ «Укр.Бізнесінвест» всупереч вимогам тендерної документації було подано довідку про наявність договорів аналогічних предмету закупівлі, у якій предметом постачання були контейнери для збору ТПВ, а не контейнери для роздільного збору ТПВ.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

З огляду на викладене вище, суд переконаний, що в силу не підтвердження учасником ТОВ «Укр.Бізнесінвест» досвіду виконання аналогічних договорів у порядку та за формою, що передбачена технічною документацією, у замовника закупівлі (позивача) були всі підстави для відхилення його тендерної пропозиції, а тому висновок відповідача в цій частині є протиправним.

Щодо висновків відповідача про те, що тендерні пропозиції приватної фірми «Азурит» та ТОВ «Софія» не відповідали вимогам тендерної документації, то суд зазначає наступне.

У висновку моніторингу закупівлі відповідач зазначив, що у складі пропозиції приватної фірми «Азурит» містяться листи-пояснення щодо сертифікації та надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи б/н та б/д, які не містять посилання на норми чинного законодавства, чим не виконано умови п. 6 Розділу 3 ТД. До того ж, моніторингом встановлено аналогічну невідповідність тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Софія», що не відповідає умовам п. 6 Розділу 3 ТД.

Як вбачається із п. 6 розділу ІІІ технічної документації на підтвердження технічних характеристик предмета закупівлі, учасник має надати завірену копію паспорту або іншого документу, який підтверджує технічні характеристики. На підтвердження якісних характеристик предмета закупівлі учасник має надати: копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (за наявності); копію сертифікату (за наявності); довідку в довільній формі про застосування заходів із захисту довкілля. У разі, якщо товар, який пропонується учасником, не підлягає обов`язковій сертифікації в Україні або санітарно-епідеміологічному контролю, учасник торгів повинен надати відповідний лист-пояснення з посиланням на норми чинного законодавства України.

Так, з листів-пояснень приватної фірми «Азурит» та ТОВ «Софія» вбачається, що останні надали пояснення, що товар, який становить предмет закупівлі, відповідно до норм чинного законодавства не підлягає сертифікації та санітарно-епідеміологічному контролю.

Натомість, суд переконаний, що за відсутності у тендерній документації чіткого обов`язку учасників перерахувати нормативно-правові акти, з яких вбачається відсутність імперативних норм щодо сертифікації та санітарно-епідеміологічного контролю товару, учасники не повинні були вказувати підпункти, пункти, статті, розділи та найменування таких нормативно-правових актів.

З огляду на зазначене, суд вбачає спірний висновок моніторингу закупівлі від 31.03.2020 № 634/127 по процедурі закупівлі відкриті торги з публікацією англ. мовою UA-2020-01-09-000379-а неправомірним та таким, який підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги комунального підприємства «Київкомунсервіс» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із платіжного доручення № 11097 від 26.04.2020, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 18, ідентифікаційний код 40479560) про результати моніторингу закупівлі від 31.03.2020 по процедурі закупівлі відкриті торги з публікацією англ. мовою UA-2020-01-09-000379-а.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби України (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 18, ідентифікаційний код 40479560) шляхом їх безспірного списання на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23, ідентифікаційний код 33745659) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко