Рішення № 98008478, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ №640/9739/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївського окружного адміністративного суду Державної судової адміністрація Українипровизнання протиправними дій, стягнення коштіввстановив:

Суддя Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського окружного адміністративного суду, третя особа Державна судова адміністрація України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Київського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у період з 1 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ;

- стягнути з Київського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 1 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 208935,43 грн. з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, якою визначено базовий розмір посадового окладу судді, відповідачем відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ виплачено позивачу суддівську винагороду в період з 01.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Київським окружним адміністративним судом подано відзив про невизнання позову, оскільки заробітна плата позивачу в період з 01.04.2020 по 27.08.2020 виплачена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року змінено статус Державної судової адміністрація України з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на співвідповідача у даній справі.

Державна судова адміністрація України подала відзив на позовну заяву, за змістом якого грошове утримання позивачу в період з 18.04.2020 по 27.08.2020 виплачено з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, яким обмежено грошове забезпечення суддів 10 розмірами мінімальної заробітної. На підставі наведеного просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 20.02.2010 №200/2010 ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02.11.2017 №350/2017 ОСОБА_1 призначено суддею Київського окружного адміністративного суду безстроково.

Наказом Київського Окружного адміністративного суду від 22.10.2015 №175-к/тр «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » позивачу встановлено надбавку в розмірі 40 відсотків посадового окладу.

Наказом Київського Окружного адміністративного суду від 22.04.2015 №63-к/тр «Про встановлення надбавки за науковий ступінь ОСОБА_1 » позивачу встановлено надбавку в розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Згідно з довідкою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 №03-52/8467/20 щодо розміру фактично нарахованої суддівської винагороди, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VII судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 31.08.2020 нарахована сума суддівської винагороди становила 546059,36 грн., сума обмеження в розмірі 10 мінімальних заробітних плат відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ - 208935,43 грн.

У довідці Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 №03-52/8468/20 щодо недонарахованої суми суддівської винагороди судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01.04.2020 по 31.08.2020 у зв`язку з дією частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX нарахована сума суддівської винагороди становила 208935,43 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Спірні відносини, пов`язані з виплатою позивачу суддівської винагороди в період з 01.04.2020 по 31.08.2020 в розмірі, що не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (47.230,00 грн. у місяць).

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (у редакції, чинній на час існування спірних відносин):

суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (частина перша);

суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (пункти 1-4 частини другої);

базовий розмір посадового окладу судді і місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 1 частини третьої);

до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються регіональний коефіцієнт 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб (пункт 3 частини четвертої).

суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі, зокрема, за наявності стажу роботи більше 20 років - 50 відсотків (частина п`ята);

обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків (частина дев`ята).

Судом встановлено, що позивач у період з 01.04.2020 по 31.08.2020 перебувала на посаді судді Київського окружного адміністративного суду, місцезнаходження якого місто Київ, наказом цього суду від 22.04.2015 №175-к/тр позивачу встановлено надбавку в розмірі 40 відсотків посадового окладу та наказом від 22.04.2015 №63-к/тр позивачу встановлено надбавку в розмірі 15 відсотків посадового окладу за науковий ступінь.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX (набрав чинності 18.04.2020) внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (у редакції Закону України 13.04.2020 №553-IX) доповнено статтею 29, за якою:

установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша);

зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга).

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті) (частина третя).

Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX зі змінами;

- абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX.

Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX зі змінами, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.11.2020 №1006-IX статтю 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» виключено.

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 справа №340/1916/20 висловив правову позицію, за якою оскільки Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX не є законом про судоустрій, цим Законом чи іншими законами не вносилися зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII стосовно розміру суддівської винагороди, тому цей Закон не може встановлювати розмір винагороди судді. Розбіжність між нормами (різних) законів щодо регулювання одних правовідносин (розміру суддівської винагороди), яка виникла у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX, має вирішуватися на користь Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

Нормотворчі колізії є непоодиноким явищем всередині системи права, тому якщо усе ж склалася ситуація з суперечливим правовим регулюванням, її вирішення має ґрунтуватися на підході, відповідно до якого перевагу в застосуванні має спеціальна правова норма, якщо її видання передбачено актом вищої юридичної сили.

Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, які попри те, що в часі цей закон прийнятий раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX.

Конституція України має найвищу юридичну силу, тому «спеціальність» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, зокрема стаття 135, що спирається передусім на конституційні положення частини другої статті 130 Основного Закону України і є своєрідним її «продовженням», у цьому випадку безапеляційно долає доктринальний принцип подолання колізії правових норм, за яким наступний закон з того самого питання скасовує дію попереднього (попередніх).

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (у редакції Закону України 13.04.2020 №553-IX) має іншу сферу регулювання. Вимоги щодо його змісту містяться в частині другій статті 95 Конституції України та деталізовані у Бюджетному кодекс України. Цей Закон не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Верховний Суд підсумував, що обмеження виплати судді, починаючи з 18.04.2020, суддівської винагороди розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів на підставі статті 29 Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (у редакції Закону України 13.04.2020 №553-IX) було неправомірним.

Судом установлено, що внаслідок запровадження Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX обмеження з виплати суддівської винагороди в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, позивачу виплачено суддівську винагороду в меншому розмірі, різниця - 208935,43 грн.

З огляду на наведене правове регулювання та правові позиції Верховного Суду, встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій Київського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у період з 01.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням обмежень, установлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ та стягнення з Київського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоотриманої суддівської винагороди за період з 01.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 208935,43 грн., з якої Київським окружним адміністративним судом мають бути відраховані податки, збори та обов`язкові платежі.

Задовольняючи позов, судом ураховано, що позивачу суддівська винагорода в період з 01.04.2020 по 27.08.2020 нараховувалась у повному обсязі відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, тобто відповідні видатки були виділені розпорядникам бюджетних коштів.

При цьому слід зауважити і як, зокрема було зазначено Київським окружним адміністративним судом у відзиві на позов, відповідно до положень статей 148, 149 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України.

З наведеного слідує, що кошти на фінансування органів системи правосуддя були включені до Державного бюджету України на 2020 рік.

Згідно з приписами статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників коштів нижчого рівня.

Державна судова адміністрація України (ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, встановлених статтею 152 Закону №1402-VIII.

Відповідно до статті 148 Закону №1402-VIII ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь.

В свою чергу, Київський окружний адміністративний суд є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, уповноваженим на отримання асигнувань, прийняття зобов`язань та здійснення виплат з бюджету на виконання своїх функцій і на розподіл коштів, отриманих на забезпечення діяльності суду. Крім того, Київський окружний адміністративний суд, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику - ДСА України.

Відповідно до пункту 2 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.01.2019 №141/0/15-19, ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів.

З урахуванням завдань ДСА України, визначеним Положенням про ДСА, остання має дбати, в тому числі, і щодо додержання вимог законодавства у сфері судоустрою.

Суд зважає на доводи відповідачів про те, що вони могли проводити нарахування і виплату лише в рамках законодавства України в межах видатків Державного бюджету України, утім це не спростовує наведені висновки Конституційного Суду України про те, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди позивача відповідачі повинні були керуватися приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме статтею 135 цього Закону.

З огляду на викладене, та враховуючи, що відповідні видатки були виділені розпорядникам бюджетних коштів у 2020 році, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії ДСА України щодо невжиття заходів компенсації недоотриманої суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнена зі сплати судового збору на підставі пункту 1 статті Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Оскільки учасниками справи не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Також, суд вважає за доцільне, у відповідності до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства, звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Київського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у період з 01 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ.

3. Визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо невжиття заходів компенсації недоотриманої суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 .

4. Стягнути з Київського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 1 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 208935,43 грн. з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

5. Допустити до негайного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення недоотриманої суддівської винагороди за один місяць.

Позивач - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Київський окружний адміністративний суд (ідентифікаційний код 35919304, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).

Відповідач - Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, будинок 18/5).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко