Ухвала суду № 98008358, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

30 червня 2021 року м. Київ № 640/17028/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконаного напису,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДР: 36799749) на підставі ст. ст. 47, 512, 514 Цивільного кодексу України та ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, а також ст. 379 КАС України звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить суд замінити стягувача АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал», код ЄДР 36799749, у виконавчому провадженні № 63296445,

В обґрунтування заяви про заміну сторони заявник зазначив наступне.

На виконанні у приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни перебуває виконавче провадження № 63296445, відкрите на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 30417 від 08.09.2020 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 490979742.

Пояснює, що 11.12.2017 між АТ «Альфа-Банк» та громадянином ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 490979742.

Відповідно до виконавчого напису № 30417 від 08.09.2020, у громадянина ОСОБА_1 наявна заборгованість, що виникла за Кредитним договором № 490979742. Строк платежу по кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Загальна сума заборгованості становить 40 447,62 грн. та сума плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису.

21.12.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» було укладено Договір факторингу № 2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 490979742.

21.12.2020 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 21-12/20, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 490979742.

При цьому, заявник посилаючись на главу 47 Цивільного кодексу України наголосив, що підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на думку заявника, за змістом статті 512 ЦК України, статті 379 КАС України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником, з огляду на що просить суд задовольнити вказану заяву.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду заяви про заміну стягувача, суддя виходить з наступного.

Розділом IV КАС України визначено процесуальні правила, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані ст. 379 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження є можливою лише у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.

Водночас, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса.

В основу підстав для заміни сторони виконавчого провадження, покладено відносини, які виникли/змінилися у сфері цивільно-правових (кредитний договорів, договір відступлення прав вимоги), оцінка обставин щодо чого у зв`язку із розглядом питання щодо заміни сторони виконавчого провадження знаходиться, однак, поза межами компетенції адміністративного суду в силу вимог ст. 19 КАС України та завдань адміністративного судочинства (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Суд наголошує, що положення ст. 379 КАС України передбачають можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення, що також підтверджується законодавчо визначеною конструкцією процесуального законодавства, оскільки ст. 379 КАС України розміщена у розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень в адміністративних справах».

При цьому, суд звертає увагу заявника, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса в порядку ст. 379 КАС України не відповідає засадам адміністративного судочинства України, оскільки як вже було зазначено судом, в основі підстав поданої заяви лежить оцінка виконання умов цивільно-правових договорів, надання оцінки яким не входить до компетенції адміністративних судів.

Натомість, положеннями ч. 1 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Вказана норма розміщена у розділі VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень в цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Згідно ст. 446 Цивільно процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Зазначене свідчить що статтями 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України в порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

Отже, питання щодо заміни сторони виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 30417 від 08.09.2020 з АТ «Альфа-Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал», не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки питання щодо заміни сторони у означеному виконавчому провадженні підлягають вирішенню на підставі вимог ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо посилання заявника на судову практику минулих років відносно розгляду даної заяви саме за правилами адміністративного судочинства, слід зазначити, що судова практика не стоїть на місці. У багатьох сферах вона еволюціонує і постійно розвивається. Як свідчить і практика ЄСПЛ, Конвенція - це живий організм, і її необхідно тлумачити з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. Як зазначив Суд у рішенні «Тайрер проти Сполученого Королівства» від 25 квітня 1978 р. (Tyrer v. the United Kingdom), вперше тлумачити Конвенцію як «живий організм» («живий інструмент») почала Європейська комісія з прав людини, а Суд з таким тлумаченням погодився: «Суд повинен також нагадати, що, як слушно наголосила Комісія, Конвенція є живим інструментом і повинна тлумачитися у світлі умов сьогодення (п. 31)», чим і керується суд у даній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів за місцем виконання відповідного виконавчого напису в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Натомість, суд роз`яснює заявнику що зазначена заява може бути подана до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом зміни стягувача його правонаступником з примусового виконання виконавчого напису, - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін