Ухвала суду № 98008346, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 червня 2021 року м. Київ № 826/5470/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

прийняв до уваги наступне:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано наказ Голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів від 16.03.2015 р. № 191-о, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві ( ЄДРПОУ: 43141267). Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 520 188,52 грн. (п`ятсот двадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 52 коп). В решті позовних вимог відмовити. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) та стягнення з середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі.

Разом з тим, 15.06.2021 від представника позивача Щедріна Р.А. надійшла заява про виправлення описки у рішенні суду та його роз`яснення. Вказана заява в частині виправлення описки мотивована тим, що позивача поновлено на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 43141267), проте постановою КМУ від 30.09.2020 № 893 вирішено ліквідувати вказаний орган, про реалізацію вказаного акту свідчить також запис в ЄДР "в стані припинення". Також, звертає увагу, що наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів ДПС" утворено Головне управління ДПС у м. Києві як територіальний підрозділ ДПС України з кодом ЄДР 441116011. Відтак, на думку позивача судом допущена описка в частині органу, де позивача має бути поновлено, яку останній просить суд виправити.

Також, представник позивача у вказаній заяві просить суд роз`яснити рішення в частині того, хто саме має видати наказ про поновлення, шляхом зобов`язання ДПС України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві.

Вирішуючи заяву в частині виправлення описки, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що 08.09.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій представник позивача в частині поновлення позивачки на посаді просив поновити останню в ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР 43141267), посилаючись при цьому на акти Уряду, якими ліквідовано територіальний орган ДФС, з якого була звільнена позивачка та його фактичну ліквідацію. При цьому зроблені посилання з обґрунтуванням на Положення про ГУ ДПС у м. Києві, затверджене наказом ДФС України від 01.02.2019 №80, згідно змісту якого функції ліквідованого органу ГУ ДФС у м. Києві перейшли до ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР 43141267).

Суд звертає увагу, будь - яких посилань щодо новоствореного ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР 441116011) як відокремленого підрозділу ДПС України матеріали справи за час її розгляду та прийняття рішення у справі не містять.

Згідно положень КАС України, суд розглядає позовну заяву не інакше, як за позовними вимогами. Позовні вимоги, враховуючи їх зміну були розглянуті судом, що знайшло відображення у судовому рішенні від 03.06.2021.

В той же час, звертаючись до суду з даною заявою позивач просить суд по суті не виправити описку у рішенні суду, а не погоджується з прийнятим судом рішенням, щодо зазначення боржником органу в якому має бути поновлено позивачку.

При цьому, слід додати, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 прийнято виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність допущених судом описок у судовому рішенні, що є наслідком відмови у задоволенні заяви від 15.06.2021 про виправлення описки.

Щодо заяви в частині роз`яснення судового рішення, суд вказує наступне.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 03.06.2021, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Натомість, заявник просить суд роз`яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення одним з відповідачів певних дій, враховуючи прийняте судом рішення. Суд звертає вагу, що заявником взагалі не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення, а зі змісту заяви вбачається, що позивач фактично просить надати юридичну консультацію, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз`яснення, що власне позивач і сам усвідомлює, виходячи зі змісту прохальної частини заяви про роз`яснення рішення суду.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви представника позивача адвоката Щедріна Р.А. про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від необхідно відмовити також.

Керуючись статтею 253, 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяв представника позивача адвоката Щедріна Р.А. про виправлення описки та про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі №826/5470/15.

У відповідності до вимог ст.ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.О. Арсірій