Рішення № 98008297, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 755/14538/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії як учаснику наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу як учаснику наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 жовтня 2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії як учаснику наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року адміністративну справу №755/14538/18 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2018 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №755/14538/18 та вказану справу 15 листопада 2018 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №755/14538/18 за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки відсутні підстави для здійснення такого перерахунку.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22 червня 2018 року.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як зазначено в адміністративному позові та у відзиві на позовну заяву, 18 жовтня 2017 року позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»; відповідно до розпорядження від 06 грудня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Матеріалами справи підтверджено, що листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04 липня 2018 року №32827/02/К-2826 за наслідками розгляду заяви позивача від 20 червня 2018 року повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу, як особі, віднесеній до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС, оскільки в маршрутних листах, які наявні в матеріалах пенсійної справи зазначено дату та населений пункт, в якому перебував позивач, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС; населені пункти Орани, Тетерів, Белічі не відносяться до зони відчуження; робота в населеному пункті Рудня-Іллінецька згідно маршрутних листів від 01 жовтня 1986 року та 02 жовтня 1986 року становить 2 дні, що дає право на зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону на 5 років.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд керується такими мотивами.

Виходячи з наявних доказів спірним у межах заявлених позовних вимог є категорія, до якої віднесений позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» і цього Закону.

Так, як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ У в м. Києві та отримує пенсію за віком як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення розрахунку пенсії позивачу як особі, віднесеній до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно з абзацом 7 підпункту 5 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі по тексту - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Отже, право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження. Водночас законодавством передбачено певний перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У частині першій статті 15 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 від 22 червня 2018 року та, як наслідок, в силу положень статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право користування пільгами, встановленими цим Законом.

При цьому, як на підставу для відмови позивачу у розрахунку пенсії ОСОБА_1 як особи, віднесеної до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС ГУ ПФУ в м. Києві посилається на маршрутні листи, наявні в матеріалах пенсійної справи, відповідно до яких робота у населеному пункті Рудня-Іллінецька становить два дні (01 жовтня 1986 року - 02 жовтня 1986 року); населені пункти Орани, Тетерів, Белічі не відносяться до зони відчуження.

Проте, суд зазначає, що з довідки Бази автотранспорту та механізації 513 від 30 жовтня 1992 року №499, наданої позивачу, вбачається про роботу ОСОБА_1 в населених пунктах Чорнобиль зони відчуження у період з 19 вересня 1986 року по 23 вересня 1986 року, з 30 вересня 1986 року по 04 жовтня 1986 року, з 08 жовтня 1986 року по 09 жовтня 1986 року по місцю роботи 513 база автотранспорту по відомостях №№949090-949102 за 1986 рік. Вказану довідку видано позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації на його письмове звернення від 29 травня 2018 року із зазначенням, що дана довідка знаходиться в особовій справі ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.

При цьому, матеріали справи не містять пояснень та доказів, якими б підтверджувалися визнання недійсним статусу позивача учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, чи визнання недійсними посвідчення, довідки; статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 відповідачем не оспорюється.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскільки позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а надана ним довідка є належним доказом на підтвердження передбачених законодавством відомостей, які підтверджують, зокрема період роботи в населеному пункті Чорнобиль, відповідач безпідставно відмовив йому у перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.», а передбачені законодавством довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, від 31 липня 2018 року у справі №751/2050/17, від 29 серпня 2018 року у справі №687/425/17, від 31 жовтня 2018 року у справах №212/12245/13-а, №755/935/17, від 02.11.2018 у справі №398/3389/16-а.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії як учаснику наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №212/12245/13-а, відповідно до яких належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на пенсійний орган обов`язку призначити та виплачувати пенсію із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з часу звернення позивача із заявою про призначення пенсії до пенсійного органу (у даному випадку - з 18 жовтня 2017 року).

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, беручи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства та релевантні джерела права, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії як учаснику наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 жовтня 2017 року.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Суддя Н.А. Добрівська