Ухвала суду № 98008049, 29.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 червня 2021 року м. Київ№ 640/30170/20 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження питання щодо наявності підстав для закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Дарницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

третя особа ОСОБА_2

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дарницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд: визнати протиправною відмову Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місто Київ (Дарницького РАЦС) у анулюванні актового запису про розірвання шлюбу № 454 від 12 листопада 2019 року, складеного на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 листопада 2019 року, виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача - Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місто Київ (Дарницький РАЦС): анулювати актовий запис про розірвання шлюбу № 454 від 12 листопада 2019 року, складений на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 листопада 2019 року, виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; вчинити в установленому законом порядку всі необхідні дії з видалення (виключення) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу № 454 від 12 листопада 2019 року, складеного на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 листопада 2019 року, виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Судом встановлено, що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 від 12 листопада 2019 року, на підставі якого відповідачем внесено актовий запису про розірвання шлюбу № 454 від 12 листопада 2019 року.

В подальшому, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року у справі №752/21681/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним - задоволено, визнано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з моменту його реєстрації, тобто з 01 вересня 1990 року, зареєстрований виконавчим комітетом Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області 01 вересня 1990 року, актовий запис про шлюб № 6 - недійсним, анульовано актовий запис про розірвання шлюбу № 6 від 01 вересня 1990 року, складений виконавчим комітетом Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, суд вважає, що об`єктом перевірки у цій справі є встановлення наявності підстав для визнання недійсним розірвання шлюбу, вимога про анулювання актовий запис про розірвання шлюбу № 454 від 12 листопада 2019 року, складеного на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 листопада 2019 року, виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є похідною.

Так, завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У свою чергу відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв`язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов`язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб`єктів у сфері публічно-правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно-правового спору визначають: суб`єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов`язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб`єктів публічно правового спору, то обов`язковим його учасником є суб`єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об`єктів управління.

Специфіка публічно-правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб`єктом публічного управління суб`єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно правовий характер, пов`язаний із сферою реалізації публічної влади.

Суттєвою ознакою публічно правового спору є участь у справі суб`єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб`єктів і його рішення є обов`язковими для виконання.

Тобто, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

В свою чергу, згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Суд наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що позивач та ОСОБА_2 самостійно звернулись до органів РАЦС з метою розірвання шлюбу, що не може свідчить про фіктивність його розірвання.

Об`єктом перевірки судом у цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт недійсності розірвання шлюбу і залежно від встановлених обставин вирішення питання про анулювання відповідного актового запису.

Натомість, у справах про оскарження відмови анулювати за заявою особи відповідний актовий запис цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття відповідачем відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для вирішення питання про наявність підстав для анулювання відповідного актового запису.

За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, а також з огляду на те, що позивач, подавши цей позов, не просив визнати неправомірними дії відповідача, а мав намір вирішити питання про анулювання відповідного актового запису, то спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено також в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №688/4029/16-а.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням встановлених вище обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 238 - 239, частиною 2 статті 142, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №640/30170/20 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії.

2. Попередити ОСОБА_1 , що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд такої справи підлягає в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

4. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко