Рішення № 98007805, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Київ № 640/29836/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить: скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимало Євгенії Володимирівни від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 ; стягнути з Державної архітектурно будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року слугувало встановлена відповідачем під час проведення перевірки невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Проте, належна позивачу земельна ділянка має цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва , функціональне призначення - території житлової садибної забудови. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржуване рішення безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що при видачі будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було порушено пункти 2.3, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , затвердженого наказом Мінрегіону від 05 липня 2011 року №103.

Третя особа у письмових поясненнях вказувала на хибність висновків відповідача про порушення пунктів 2.3, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 05 липня 2011 року №103, при видачі будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 грудня 2018 року №1640 та додатку до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 грудня 2018 року №1640 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на І квартал 2019 року», направлення на проведення планової перевірки від 18 лютого 2019 року та наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 березня 2019 року №283 «Про продовження строку планової перевірки», направлення на проведення планової перевірки від 19 березня 2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за результатом якої складено акт від 01 квітня 2019 року (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено, зокрема, порушення пунктів 2.3, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №902/19640, а саме: наміри забудови земельної ділянки на вулиці Свято-Троїцькій, діл. 14 (урочище "Толока") у Деснянському районі міста Києва не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки - території житлової садибної забудови.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 (урочище "Толока") у Деснянському районі міста Києва, яким скасовано будівельний паспорт № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 (урочище "Толока") у Деснянському районі міста Києва.

Незгода позивача із рішенням від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року зумовила звернення до суду з даним позовом.

Приписами статей 316 - 319 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Нормами статті 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. (далі - Закон №3038).

Частиною 1 статті 27 Закону №3038 визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно частин 2, 3, 4 статті 27 Закону №3038 проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №902/19640, затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. (далі - Порядок №103).

Пунктом 1.2 Порядку №103 визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1.4 Порядку №103).

Пунктом 2.1 Порядку №103 визначено, що до заяви замовником повинні додаватися: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; засвідчена в установленому порядку згода співвласника земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки; ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані від сусідніх земельних ділянок); проект будівництва (за наявності).

Відповідно до пункту 2.3 цього Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Законом України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII (далі - Закон №2780-ХІІ) визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно із частиною 2 статті 5 Закону №3038 вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону №3038).

За змістом статті 17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Так, 04 травня 2018 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано позивачу будівельний паспорт № 254/18/012/010-18 на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 .

Згідно договору про поділ земельної ділянки від 26 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Запорожець І.Г., реєстрований номер 940, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:173:0101 має цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва.

Так, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки - території житлової садибної забудови.

Згідно пункту 3.38 ДБН 360-92, чинних станом на час видачі будівельного паспорту, території дачних і садівницьких товариств і об`єднань в залежності від їх розміщення розділяються на дачні і садівницькі поселення та райони. Дачні садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

Дачні і садівницькій райони - це переважно існуючі території дачних і садових товариств, що розташовані в межах існуючих населених пунктів або безпосередньо прилягають до них і можуть бути адміністративно приєднані до території існуючого населеного пункту.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507, передбачено класифікацію будівель та споруд, зокрема, за кодом 1110 зазначено одноквартирні будинки, клас одноквартирних будинків включає, зокрема, садові будинки.

Згідно пункту 6.7 ДБН Б.1.1-22:32017 житлові зони Ж (зони житлової забудови) - до житлових зон відносяться території, що визначається для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобі, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.

Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території населеного пункту. Житлові зони формуються на території існуючої сельбищної забудови населеного пункту та в районах, передбачених містобудівною документацією під нову житлову забудову.

Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови) призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

Відповідно до ДБН 360-92, чинних станом на час видачі будівельного паспорту, район садибної? забудови може бути сформований? окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Згідно ДБН Б.2.2-12:2019, чинного станом на час розгляду справи, поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди (у сільських населених пунктах - 1-3 поверхи).

Матеріалами справи підтверджено, що будівельний паспорт № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року видано позивачу на земельній ділянці, яка відповідно до даних містобудівного кадастру відноситься до житлової зони Ж-1, код об`єкта 1110.4 відповідно до витягу з публічної кадастрової карти, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення пунктів 2.3, 2.4 Порядку №103, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконав та не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимало Євгенії Володимирівни від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту № 254/18/012/010-18 від 04 травня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко