Рішення № 98007789, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 826/14246/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Київській областідо третя особа про Фермерського господарства "Насіння-2" Головне управління ДПС у м. Києві припинення юридичної особи,В С Т А Н О В И В:

Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд припинити юридичну особу - Фермерське господарство "Насіння-2".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що діяльність відповідача підпадає під ознаки фіктивного підприємництва, визначені статтею 55-1 Господарського кодексу України. Зазначено, що співробітниками Головного управління ДФС у Київській області 06.01.2016 було опитано громадянина ОСОБА_1 , який певний час вказувався в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як засновник ФГ "Живинка" (наступна назва - ФГ "Колос Експорт", теперішня назва - ФГ "Насіння - 2"), який пояснив, що вперше довідався про те, що являється засновником ФГ "Живинка" від працівників податкової міліції. Дій з реєстрації ФГ "Живинка" не проводив, не вносив та не формував статутний фонд підприємства, печаток не отримував та реєстраційних документів не підписував, банківських рахунків підприємства не отримував та не відкривав. Також, працівниками Головного управліня ДФС у Київській області 05.07.2016 було опитано громадянина ОСОБА_2 , який на даний час вказується як засновник ФГ "Насіння- 2" (попередні назви - ФГ "Колос Експорт", ФГ "Живинка"). Останній пояснив, що здійснив перереєстрацію ФГ "Живинка" під новою назвою (ФГ "Колос Експорт") на себе в якості засновника за грошову винагороду в 1500,00 грн та за грошову винагороду підписував надані невстановленими особами папери, якими нібито документувалась фінансово - господарська діяльність відповідача та його участь у "господарських правовідносинах" з третіми особами. На переконання позивача, ФГ "Насіння-2" (попередні назви - ФГ "Колос Експорт", ФГ "Живинка") згідно з поясненнями його посадових осіб є фіктивним суб`єктом підприємництва, створеним та зареєстрованим всупереч вимогам ЦК та ГК України, що в розумінні підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 та пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 13.09.2016 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/14246/16.

03.10.2016 від представника ФГ "Насіння-2" Синиці В.О. надійшли заперечення на адміністративний позов, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що теперішні керівник та засновник Господарства ОСОБА_3 не несе жодної відповідальності за можливі неправомірні дії попередніх. Голові Господарства не були відомі факти, викладені в адміністративному позові, щодо фіктивності відповідача при керівництві попередніх засновників. Поряд з цим, ОСОБА_3 визнає всю повноту відповідальності, прав та обов`язків вести підприємницьку діяльність у зв`язку з перебуванням на посаді голови ФГ "Насіння-2", має на меті досягнення прибутку та провадити таку діяльність виключно з дотриманням законів України. Звернув увагу, що господарство не має заборгованості перед державним бюджетом зі сплати податкових зобов`язань, тому висновки податкового органу, що реєстрація та діяльність відповідача спрямовані на порушення правил оподаткування є необґрунтованими. Зазначив, що позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо притягнення до кримінальної відповідальності або пред`явлення обвинувачення (підозри) певним фізичним особам, що були причетні до створення та реєстрації в державних органах цього підприємства, направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Ухвалою суду від 06.10.2016 вирішено перейти до розгляду справи № 826/14246/16 за загальними правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Також залучено до участі в справі Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ухвали суду від 29.11.2017 адміністративну справу № 826/14246/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до розгляду у судове засідання на 18.01.2018.

Зважаючи на неявку учасників справи у судове засідання 18.01.2018, суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 30.06.2021 допущено заміну первинного позивача у справі - Білоцерківську об`єднану державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області, а також заміну третьої особи у справі - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві її правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Фермерське господарство "Насіння-2" (попередня назва - Фермерське господарство "Живинка") зареєстровано як юридична особа з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 . З 29.10.2013 засновником та керівником Фермерського господарства "Живинка" був визначений ОСОБА_4 . В подальшому, з 23.02.2016, засновником та керівником Фермерського господарства "Насіння - 2" був зазначений ОСОБА_2 .

Разом з цим, матеріали справи містять копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 06.01.2016, відібраних старшим оперуповноваженим ГУ ДФС у Київській області, в яких ОСОБА_1 заперечує свою причетність до господарської діяльності Фермерського господарства "Живинка" та, зокрема, вказує, що дій з реєстрації ФГ "Живинка" не проводив, не вносив та не формував статутний фонд підприємства, печаток не отримував та реєстраційних документів не підписував, банківських рахунків підприємства не отримував та не відкривав.

Також, до позову було додано копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 05.07.2016, відібраних старшим оперуповноваженим з ОВС ОУ ГУ ДФС у Київській області, підполковником податкової міліції ОСОБА_5 . У цих поясненнях ОСОБА_2 вказав, що здійснив перереєстрацію ФГ "Живинка" під новою назвою (ФГ "Колос Експорт") на себе в якості засновника за грошову винагороду в 1500,00 грн та за грошову винагороду підписував надані невстановленими особами папери щодо фінансово - господарської діяльності. При цьому зазначено про відсутність у нього мети здійснення такої діяльності.

З огляду на вказані пояснення, позивач вважає, що діяльність ФГ "Насіння -2" не підпадає під ознаки підприємницької та не є спрямованою на досягнення основної її мети - отримання доходу (прибутку), тобто має ознаки фіктивності відповідно до статті 55-1 Господарського кодексу України, тому звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Аналогічна норма міститься в пункті 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, якою передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Положеннями статті 55-1 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Господарський кодекс України) передбачені ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, а саме: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

У даній справі підставою припинення юридичної особи відповідача за ознаками фіктивності позивач, посилаючись на пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказує на те, що ФГ "Насіння-2" зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим) особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що надані вказаними особами письмові пояснення оперуповноваженим не є належними і беззаперечними доказами на підтвердження доводів позивача щодо виявлених ознак фіктивності суб`єкта господарювання - ФГ "Насіння-2".

Належним доказом фіктивності підприємництва є вирок суду у кримінальній справі, який, відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

При цьому, протоколи допиту, пояснення, отримані в ході оперативно-розшукової діяльності та/або досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Таким чином, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту (а тим більш пояснення) досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, окрім вказаних у поясненнях ОСОБА_1 , щодо прийняття останнім участі в реєстрації (перереєстрації) та діяльності ФГ "Насіння-2".

З копії статуту Фермерського господарства "Живинка" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доданих позивачем до позову, вбачається, що з 29.10.2013 засновником та керівником Фермерського господарства "Живинка" був визначений ОСОБА_4 .

Також, суд враховує, що під час розгляду справи в суді засновник та керівник Фермерського господарства "Насіння - 2" змінився. У запереченнях на позов суду було повідомлено про намір продовження господарської діяльності ФГ "Насіння - 2" з метою отримання прибутку. Наведене позивачем спростовано не було.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відйстність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 205, 229, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, Київ, ідентифікаційний код 44096797) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII.)

Суддя В.П. Катющенко