Рішення № 98007588, 01.07.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4591/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації (далі – Чернігівська ОДА, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача за розглядом скарги позивача від 23.02.2021 та зобов`язання відповідача розглянути скаргу позивача у визначений законом термін та надати письмову обґрунтовану відповідь з прийнятим рішенням.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.02.2021 звернувся з письмовою скаргою до Чернігівської ОДА, в якій виклав суть звернення і проханням пунктом 1 скасувати розпорядження голови Варвинської районної державної адміністрації № 155 від 21.12.2020 та зобов`язати голову Варвинської районної державної адміністрації припинити юридичну особу в належний та визначений законом спосіб, а пунктом 2 забезпечити законність щодо дій Варвинської селищної ради в організації діяльності Територіального центру соціального обслуговування населення на території Варвинської громади та рекомендувати Варвинській селищній раді на законних підставах створити Центр надання соціальних послуг та у відповідний спосіб організувати його роботу. Вказує, що протиправні дії Чернігівської ОДА полягають в тім, що скарга позивача в порушення вимог абзацу 9 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» була направлена 26.02.2021 за № 11-09/2372 до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської ОДА та до Варвинської селищної ради для розгляду, які не мали повноважень вирішувати питання зазначене у скарзі. Тим самим ОСОБА_2 безпідставно самоусунулася від розгляду скарги позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем в межах встановленого судом строку подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову та зазначає, що Чернігівська ОДА діяла відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та дії останньої щодо надсилання за належністю звернення заявника на розгляд Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації та Варвинської селищної ради є законними та обґрунтованими.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній зазначає аналогічні обставини викладені в позові та наполягає, що його скарга повністю відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» та мала бути розглянута саме Чернігівською ОДА. Позов просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем подано заперечення, в яких останній зазначає аналогічні обставини викладені у відзиві та наполягає, що у зверненні ОСОБА_1 не йдеться про порушення його прав та законних інтересів чи вимоги щодо поновлення прав та законних інтересів позивача, як наслідок дії Чернігівської ОДА є правомірними, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.02.2021 позивач звернувся до Чернігівської ОДА зі скаргою, в якій просить: керуючись ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» скасувати розпорядження голови Варвинської районної державної адміністрації № 155 від 21.12.2020 та зобов`язати голову Варвинської районної державної адміністрації припинити юридичну особу в належний та визначений законом спосіб; у відповідності до п. 2 частини першої статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» забезпечити законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян щодо дій Варвинської селищної ради в організації діяльності Територіального центру соціального обслуговування населення на території Варвинської громади та рекомендувати Варвинській селищній раді на законних підставах створити Центр надання соціальних послуг та у відповідний спосіб організувати його роботу (а.с.4).

В свою чергу, 26.02.2021 Чернігівська ОДА листом № 11-09/2372 надіслала для розгляду Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Варвинській селищній раді вказане вище звернення позивача на підставі ч. 3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» (а.с.5).

В межах своїх повноважень щодо скарги позивача Варвинська селищна рада направила останньому лист від 12.03.2021 № 02-25/814 (а.с.6).

Також в межах своїх повноважень Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації розглянув звернення позивача та надав останньому відповідь листом від 26.03.2021 № 01-10/103 (а.с.7).

Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 02.10.1996 №393/96-ВР “Про звернення громадян” (далі – Закон №393/96-ВР).

Суд звертає увагу, шо відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону №393/96-ВР, тому він є спеціальним у цій сфері.

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частиною першою статті 7 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст.7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (ч.4 ст. 7 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Частиною першою статті 19 Закону №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Також суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В той же час, за приписами статті 2 КАС України звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам), є предметом судового захисту.

Отже обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України, конкретизоване у звичайних законах України, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з самого факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Отже обов`язковою передумовою судового захисту є визначення судом фактичної обґрунтованості тверджень позивача про наявність у останнього порушених відповідачем прав, свобод або законних інтересів.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зауважує, що доводи позивача про порушення прав, викладені в позові, є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на його конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.

Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес.

Таким чином питання, зазначені позивачем у скарзі не зачіпають його прав і законних інтересів. У вказаній скарзі від 23.02.2021 не міститься жодної інформації про порушення його прав та законних інтересів чи вимоги щодо поновлення прав та законних інтересів позивача, а йдеться про ймовірні порушення чинного законодавства Варвинською районною державною адміністрацією при прийнятті розпорядження від 21 грудня 2020 року №155 «Про вихід із засновників Варвинського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області».

Вказане звернення про порушення чинного законодавства Варвинською районною державною адміністрацією за своєю суттю є заявою (клопотанням), а не скаргою, в розумінні Закону №393/96-ВР.

Повноваження обласної державної адміністрації визначені Законом України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон).

Відповідно до статті 5 Закону передбачено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

Згідно пункту 1 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887, структурний підрозділ місцевої держадміністрації утворюється головою місцевої держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.

Департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації є юридичною особою, структурним підрозділом обласної державної адміністрації та відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення про Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 3 квітня 2018 року №185 (далі-Положення), забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення.

В рамках реалізації наданих повноважень Департамент вносить пропозиції щодо необхідності прийняття відповідних розпоряджень голови облдержадміністрації у сфері соціального захисту, зокрема відповідно до підпункту 8 пункту 6 Положення Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, відповідно до визначених повноважень, розробляє проекти розпоряджень голови обласної державної адміністрації. Пунктом 61 Регламенту облдержадміністрації визначено, що проекти розпоряджень голови обласної державної адміністрації (далі - проекти розпоряджень) готують структурні підрозділи обласної державної адміністрації.

Крім того, пунктом 39 Регламенту Чернігівської ОДА, затвердженого розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19 червня 2018 року № 350 (далі - Регламент облдержадміністрації) визначено, що відповіді за результатами розгляду звернень громадян готують структурні підрозділи обласної державної адміністрації та її апарату.

З урахуванням викладеного, звернення позивача було надіслано за належністю Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації - структурному підрозділу обласної державної адміністрації, який забезпечує реалізацію повноважень облдержадміністрації у сфері соціального захисту населення та, в разі необхідності прийняття відповідних розпоряджень, вносить їх проекти та виступає їх розробником.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації мав проаналізувати звернення позивача щодо доцільності та можливості скасування розпорядження голови Варвинської райдержадміністрації та, в разі наявності підстав, внести проект розпорядження голови облдержадміністрації про скасування розпорядження голови Варвинської райдержадміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2020 Варвинська селищна рада Прилуцького району була включена до складу засновників Територіального центру соціального обслуговування населення, тому саме вона має повноваження щодо організації його роботи та соціального обслуговування населення на території Варвинської громади.

З урахуванням зазначеного Чернігівською ОДА правомірно листом від 26.02.2021 №11-09/2372 звернення позивача також направлено за належністю до Варвинської селищної ради у встановлений термін відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», про що було повідомлено позивача.

Таким чином звернення позивача були розглянуті органами, які мають відповідні повноваження щодо вирішення питань, порушених у ньому та державними органами надано відповіді позивачу у встановлений законодавством строк, як наслідок відсутні правові підстави для визнання дій Чернігівської ОДА протиправними.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач при розгляді звернення позивача діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, а тому ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Чернігівська обласна державна адміністрація (вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 00022674).

Повний текст рішення суду виготовлено 01 липня 2021 року.

Суддя О.М. Тихоненко