Вирок № 98006930, 29.06.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/5894/20

Дата документу 29.06.2021

Справа № 554/5894/20

Провадження № 1кп/554/12/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Січиокно Т.О.,

за участю секретаря Гомлю І.А.

прокурора Латенка П.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12020170040000677 від 08.03.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, освіта вища, розлученого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

08 березні 2020 року, приблизно о 07 год. 15 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем Volkswagen PassatB5, д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Південній у м.Полтаві, рухаючись у напрямку від вул.Нижньомлинської до вул.Патріарха Мстислава, біля будинку № 4, що по вул.Південній, порушив п.п.10.1,12.1,12.4,12.9 (б) ПДР, а саме не впорався з керування, змінив напрямок руху, виїхавши за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де допустив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді бетонного блоку.

У результаті дорожньо - транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового центрального вивиху лівої вертлюгової западини зі зміщенням та розходженням фрагментів, закритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеня, закритого ангулярного перелому нижньої щелепи справа, закритого скалкового перелому кісток носа зі зміщенням, забійно - рваних ран м`яких тканин лобно - тімяної ділянки, верхньої губи, саден шкіри обличчя і забою, синюшності шкіри лівої вушної раковини, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Причиною дорожньо - транспортної пригоди та наслідків, що настали явилося порушення водієм ОСОБА_2 п.п.10.1,12.1,12.4,12.9 (б) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

П. 10.1, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

П.12.1Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

П.12.4 (б), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год: водієві заборонено перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4,12.5,12.6,12.7, на ділянці, де встановлено дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 ПДР.

Порушення вимог п.10.1 ПДР ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, він мав технічну можливість уникнути дорожньо - транспортної пригоди шляхом виконання цього пункту ПДР.

За таких обставин дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 обставини справи та вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав суду, що 08 березня 2020 року, приблизно о 07 год. 15 хв, він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat B5, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його приятелю ОСОБА_1 . Останній перебував в автомобілі як пасажир, оскільки також вживав спиртне. Біля будинку № 4, що по вул.Південній у м.Полтаві він не впорався з керуванням та здійснив наїзд на бетонний блок, від чого пасажир травмувався. За 15 хвилин до цього він був зупинений працівниками поліції і стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Працівники поліції його від керування транспортним засобом не відстороняли та його не переслідували. 29.05.2020 року постановою Октябрського районного суду м.Полтави він визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив обставини справи, викладені вище, на суворому покаранні ОСОБА_2 не наполягав, при його призначенні покладався на розсуд суду.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у їх добровільності немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире розкаяння.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку органу пробації, виправлення ОСОБА_2 можливе без обмеження або позбавлення волі, його особа не становить високу небезпеку для суспільства.

Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність пом`якшуючих обставин, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено нетяжке кримінальне правопорушення, він є особою раніше несудимою, не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря - нарколога, - психіатра, - невролога не перебуває.

При цьому, постановою Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Із описової частини даної постанови слідує, що 08 березні 2020 року, приблизно о 06 год 57 хв ОСОБА_2 в порушення п.п. 2.9 а ПДР керував автомобілем марки Volkswagen PassatB5, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Стрітенській, 49 у м.Полтаві в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу драгер, у присутності двох свідків, результат позитивний 1,05 % проміле.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується обвинуваченим ОСОБА_2 , що різниця в часі між вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та даним кримінальним правопорушенням склала 18 хв. Тобто, після виявлення ознак сп`яніння та складення проколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_2 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, продовжив керувати автомобілем, працівники поліції переслідували його, що зумовило порушення ним ПДР та призвело до зіткнення автомобіля з бетонною стіною та травмування пасажира.

Окрім цього, під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_2 неналежно виконував процесуальні обов`язки, а саме на неодноразові виклики в судові засідання не з`являвся, поважності неявки не повідомляв, через що суд застосував до нього примусові приводи, той був оголошений в розшук.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», із змінами, внесеними згідно із Законом № 321-IX від 03.12.2019, ч.1 ст.286 КК зазнала змін, а саме в сторону посилення.

Пунктом 12 Закону № 1231-IX внесено зміни до Кримінального кодексу України, відповідно до яких Кодекс доповнено статтею 286 - 1 КК України такого змісту: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Санкцією частини 1 ст.286 КК України в попередній редакції Закону встановлено покарання у виді штрафу в розмірі від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З урахуванням викладеного, суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 08.03.2020 року.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, високий ступінь суспільної небезпечності, характеристику особи, його молодий вік, наявність на утриманні малолітньої дитини, поведінку яка передувала вчиненню ним злочину, так і після цього, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої обставини, факт ухилення від суду та приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Прокурором в інтересах держави заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат, понесених державою на лікування потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У матеріалах справи наявна довідка про вартість стаціонарного лікування ОСОБА_1 , витраченого державою, під час його перебування в 1 МКЛ м.Полтави, в період часу з 08.03.2020 року по 24.04.2020 року, тривалістю 47 ліжко /днів, що склало 30018, 90 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розрахунок суми витрат на лікування потерпілого проведено правильно, а тому позов слід задовольнити.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню із обвинуваченого в дохід держави.

З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_2 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.

Відповідно до ч.2 ст.57 Кримінально - виконавчого кодексу України, з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України ( в редакції Закону України № 586 - VI від 24.04.2008 року) та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 29 червня 2021 року, виходячи з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають 2 дні обмеження волі.

До набрання вироком законної сили, обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.

Після набрання чинності вироком суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 КВК України, направити засудженого до обмеження волі ОСОБА_2 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Після прибуття до місця відбування покарання звільнити засудженого ОСОБА_2 з-під варти.

Цивільний позов прокурора до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Департаменту охорони здоров`я та соціального розвитку (одержувач - УК у м.Полтаві/ м.Полтава/24060300, номер рахунку (ІВАN):UA 92899998000003145544016002, код платежу: 24060300, банк одержувача: К;казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38019510, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) в рахунок відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого в розмірі 30018 (тридцять тисяч вісімнадцять) гривень 90 коп.

Речовий доказ: автомобіль марки Volkswagen PassatB5, д.н.з. НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 5866 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 05 коп.

Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяТ.О. Січиокно