Рішення № 98006865, 30.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/1822/21

РІШЕННЯ

іменем України

30 червня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату , Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату, Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Хмельницького обласного військового комісаріату та Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно;

- зобов`язати Хмельницький обласний військовий комісаріат та Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно.

Свої вимоги мотивує тим, що він проходив військову службу у Територіальному центрі контролю якості речового майна Західного регіону. Проте, протягом 2016-2017 років відповідач не здійснював виплату належних йому сум індексації грошового забезпечення, що є протиправним з огляду на норми, викладені в ст. 43 Конституції України, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 2, п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача - Хмельницького обласного військового комісаріату, надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 31 жовтня 2020 року, на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 04.03.2020 № Д- 322/1/5 дек «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році», Хмельницький обласний військовий комісаріат було переформовано у Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Зважаючи на вказане, керуючись статтею 52 КАС України, судом допущено процесуальне правонаступництво відповідача - Хмельницького обласного військового комісаріату на Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (надалі по тексту також - Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) у адміністративній справі № 560/1822/21.

Заперечуючи позовні вимоги, в обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, фінансування Хмельницького ОТЦК та СП здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відтак, Хмельницький ОТЦК та СП здійснює платежі виключно за рахунок виділених для цього бюджетних асигнувань. З огляду на встановлені Законами України про державний бюджет на відповідні періоди бюджетні асигнування на фонд оплати праці, у Міністерства оборони України у межах наявного фінансового ресурсу не було можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року.

Від відповідача - Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону, надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 призначений на посаду офіцера Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу ) від 18 лютого 2016 року № 24 та зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення з «01» березня 2016 року наказом начальника Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону (по стройовій частині) від 01.03.2016 №2, у зв`язку з чим, саме 01 березня 2016 є днем початку перебування на фінансовому забезпечені в Територіальному відділі контролю якості речового майна Західного регіону. Відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 26.01.2017 року №9 позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключено зі списків особового складу наказом начальника Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону (по стройовій частині) від 15.02.2017 №17, у зв`язку з чим, саме 15 лютого 2017 є останнім днем для проведення відповідних розрахунків з військовослужбовцем. Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/3/дск від 14.03.2017 Територіальний відділ контролю якості речового майна Західного регіону переформований у Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону. Оскільки відповідно до Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України (яке було чинним на період проходження військової служби позивачем у Територіальному відділі контролю якості речового майна Західного регіону), затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 №590 Територіальний відділ контролю якості речового майна Західного регіону не був розпорядником бюджетних коштів та не мав фінансового органу тому на підставі рішення заступника Міністра оборони України від 13.02.2016 №2943/з Територіальний відділ контролю якості речового майна Західного регіону був зарахований на фінансове забезпечення до Хмельницького обласного військового комісаріату (лист заступника Департаменту фінансів від 18.02.2016 №248/2/3/133) та перебував на фінансовому забезпеченні до 01.01.2019. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону з 01.01.2019 знятий з фінансового забезпечення Хмельницького обласного військового комісаріату та зарахований на фінансове забезпечення до військової частини А3466 м. Київ (лист заступника Департаменту фінансів від 09.11.2018 №2248/7628).

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 призначений на посаду офіцера Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу ) від 18 лютого 2016 року № 24 та зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення з «01» березня 2016 року наказом начальника Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону (по стройовій частині) від 01.03.2016 №2.

Відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 26.01.2017 року №9 позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключено зі списків особового складу наказом начальника Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону (по стройовій частині) від 15.02.2017 №17.

29.01.2021 позивач звернувся до свідповідачів із запитом на інформацію, в якому просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.02.2017.

01.02.2021 на запит позивача Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону надав відповідь, в якій зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Територіальному відділі контролю якості речового майна Західного регіону з 01 березня 2016 року по 15 лютого 2017 року. Територіальний відділ контролю якості речового майна Західного регіону у зазначений період перебував на фінансовому забезпеченні у Хмельницькому обласному військовому комісаріаті і не здійснював нарахувань та виплат особовому складу Територіального відділу контролю якості речового майна Західного регіону, тому здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період та надати інформацію стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 немає можливості, оскільки Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону не є розпорядником запитуваної інформації. Для отримання запитуваної інформації необхідно звернутися до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу України № Д-322/1/3/дск від 14.03.2017 Територіальний відділ контролю якості речового майна Західного регіону був переформований у Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону.

02.02.2021 на запит позивача Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надав відповідь, в якій повідомив позивача про те, що для виплати індексації в січні 2016 року-лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалось. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки не передбачений. З 01 березня 2018 року підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців, тому право на індексацію грошового забезпечення настало в грудні 2018 року, оскільки позивач звільнився 15.02.2017, права на індексацію не набув.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких аргументів, мотивів та норм права.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Військова служба за правовим регулюванням частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-XII) є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).

В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ).

Так, статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення, як то визначено статтею 4 Закону №1282-XII, проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частини 1, 2 статті 5 Закону №1282-XII передбачають, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина 6 статті 5 Закону №1282-XII).

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Згідно частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 (як зазначено вище, надалі також - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній з 01.12.2015 до 14.03.2018) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 за №77, які застосовується з 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 за №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (пунктом 2 Порядку №1078).

Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

Виплата сум індексації грошових доходів згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Індексація грошового забезпечення є законодавчо визначеним обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, варто наголосити, що нормами Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Водночас пунктом 6 Порядку №1078 не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 стаття 242 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №825/1832/17 дійшов наступних висновків:

"24. Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

25. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

26. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

27. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

28. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що у 2016-2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі".

Разом з тим у постанові від 07.08.2019 у справі №825/694/17 Верховний Суд зазначив:

"32. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

33. Також Верховний Суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин".

Так, судом встановлено, що за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно ОСОБА_1 ненараховувалася та невиплачувалася індексація грошового забезпечення, свідченням чого є відомості відзиву на позов відповідача - Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Такі дії відповідач обґрунтовує відсутністю державного фінансування в спірному періоді на виплату індексації.

В даному випадку варто відмітити таке, обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації, а зазначає лише про те, що у межах коштів військового комісаріату, передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців і обмежене фінансування відповідача жодним чином не позбавляло встановленого законом права позивача отримати індексацію його грошового забезпечення.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" (пункт 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00) Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Тобто реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19.

У випадку який досліджується судом, доводи відповідача щодо причин невиплати позивачу індексації грошового забезпечення через відсутність бюджетних асигнувань на такі цілі не підтверджені доказами. Зокрема щодо вжиття відповідачем заходів для отримання фінансових коштів для виконання вимог закону щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, що в бюджеті, з якого відбувається фінансування, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

Чинними у спірному періоді нормативно-правовими актами не ставиться право особи на отримання індексації її доходу у залежність від наявності (відсутності) коштів у роботодавця. Натомість Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний діяти відповідно до закону.

Невиконання обов`язку з нарахування та виплати індексації на грошове забезпечення військовослужбовця в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, свідчить про недотримання вимог закону. При цьому, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Таким чином, обставини відсутності бюджетного фінансування, на які посилається відповідач, не звільняють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

В даному випадку бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно, є протиправною.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень не обґрунтували належним чином обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, та не надали на підтвердження власних доводів жодних доказів.

Натомість, вимоги позивача за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно ґрунтуються на приписах чинних правових норм, є у повній мірі обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами.

Тому, беручи до уваги висновок суду про наявність правових підстав для здійснення нарахування і виплати індексації грошових доходів позивача, а також, про протиправність бездіяльності щодо не здійснення таких виплат, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, судом з матеріалів справи встановлено, що в період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно Територіальний відділ контролю якості речового майна Західного регіону був зарахований на фінансове забезпечення до Хмельницького обласного військового комісаріату (лист заступника Департаменту фінансів від 18.02.2016 №248/2/3/133) та перебував на фінансовому забезпеченні до 01.01.2019, а тому належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно.

Оскільки відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно.

Зобов`язати Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2016 по 15.02.2017 включно.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08202826) Територіальний центр контролю якості речового майна Західного регіону (вул. Чорновола, 39, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 26621395) Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький