Рішення № 98006716, 01.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2785/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

представника позивача - Гонтаренка А.К.,

представника відповідача - Марушко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Звернувшись до суду позивач зазначає, що 13.05.2021 року державним виконавцем Лейченко В.С. винесено постанову про арешт майна та коштів боржника, у тому числі арешт коштів, які перебувають на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. В межах цього виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування пенсійних коштів, а саме пенсії, та на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування заробітної плати. 08.06.2021 року до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено заяву про зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 , відповідно до якої надавалась інформація з документальним підтвердженням про зазначені вище рахунки в АТ КБ "ПриватБанк", які являють собою кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання, а саме пенсії та заробітної плати. 09.06.2021 року Корабельним районним відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом № 33932 відмовлено у знятті арешту з рахунків боржника, у зв`язку з тим, що банк на якому знаходяться зазначені кошти зі спеціальним режимом використання не надав на даний час підтверджуючі документи до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З врахуванням викладеного, позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко Валерії Сергіївни від 13.05.2021 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 65397601 в частині накладення арешту на належні кошти ОСОБА_1 , а саме грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування пенсійних коштів та грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ІВАN НОМЕР_3 , картка для виплат НОМЕР_4 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування заробітної плати;

- зобов`язати начальника Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття арешту з належних коштів ОСОБА_1 , а саме з грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку IВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування пенсійних коштів та грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку ІВАN НОМЕР_3 , картка для виплат НОМЕР_4 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування заробітної плати;

- стягнути на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою від 22.06.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 30.06.2021 року.

25.06.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не було порушено вимог Закону України "Про виконавче провадження", а банк, на якого нормами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" покладено обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому не посилався на те, що рахунок має спеціальний режим використання. ОСОБА_1 не довела державному виконавцю, що її рахунки на які було накладено арешт, має спеціальний режим використання.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

13.05.2021 року державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко Валерією Сергіївною, розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису № 90252 виданий 05.04.2021 року та відкрито виконавче провадження № 65397601.

13.05.2021 року державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко Валерією Сергіївною винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти па рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту за/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику:

У межах виконавчого провадження № 65397601 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_5 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" та на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_6 , картка для виплат НОМЕР_4 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк".

08.06.2021 року до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено заяву про зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 . До заяви додано:

1) копію довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 01.06.2021 року та виписку про зарахування/виплати, що надходять на банківський рахунок IBAN НОМЕР_5 , картка для виплат НОМЕР_2 ;

2) копію довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 01.06.2021 року та виписки про зарахування/виплати, що надходять на банківський рахунок IBAN НОМЕР_6 , картка для виплат НОМЕР_4 .

Відповідно до виписки АТ КБ "ПриватБанк" від 01.06.2021 року № 544002Н0С80FM397 на банківський рахунок IBAN НОМЕР_5 , картка для виплат НОМЕР_2 , надходять виплати Пенсійного фонду, пенсія.

Відповідно до виписки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 01.06.2021 року № UGHCVG7J07E1KLCN на банківський рахунок IBAN НОМЕР_6 , картка для виплат НОМЕР_4 , надходять виплати Управління освіти Херсонської міської ради, заробітна плата.

Листом Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.06.2021 року № 33932 ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку з прийняттям зазначеним банком постанови про арешт коштів боржника, рахунки, на які накладено арешт, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Станом на 09.06.2021 року згідно журналу вхідної кореспонденції до відділу від банківських установ та боржника не надходило листів про відкриті спеціальні рахунки на ім`я ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ст. 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з частиною 2 статті 48 Закону №1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з частиною 1, абзацами 1, 3 частини 2 статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З аналізу вказаної норми слідує, що державний виконавець має право накласти арешт на кошти боржника після їх виявлення на рахунках. Разом з тим, чинним законодавством передбачено можливість накладення арешту й на кошти боржника на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Отже, такий вид стягнення, як стягнення на заробітну плату, звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, та має бути застосований як крайній захід у разі неможливості отримати борг у інший спосіб.

Як встановлено судом, 13.05.2021 року державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. прийнято постанову про арешт коштів боржника № 65397601.

Відповідно до довідки Управління освіти Херсонської міської ради від 02.06.2021 року № 5 вбачається, що позивач працює директором Херсонського ясел-садка № 57 Херсонської міської ради з 10.10.2007 року (наказ № 1396-К від 08.10.2007 р.) по теперішній час.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 , виданого 19.08.2020 року, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.

Судом встановлено, що на виконання постанови про накладення арешту ВП № 65397601 від 13.05.2021 накладено арешт, зокрема, на картковий рахунок IBAN № НОМЕР_5 (картка для виплат НОМЕР_2 ) та картковий рахунок IBAN № НОМЕР_6 (картка для виплат НОМЕР_4 ).

Згідно виписки АТ КБ "ПриватБанк" від 01.06.2021 року № 544002Н0С80FM397 вбачається, що на рахунок НОМЕР_5 здійснюється виплата пенсії ОСОБА_1 .

Згідно виписки АТ КБ "ПриватБанк" від 01.06.2021 року № UGHCVG7J07E1KLCN вбачається, що на рахунок НОМЕР_6 здійснюється виплата заробітної плати ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що картковий рахунок НОМЕР_6 призначений для виплати та отримання позивачем заробітної плати за основним місцем роботи, картковий рахунок НОМЕР_5 призначений для виплати пенсії.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 статті 115, частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями, далі - КЗпП), частиною 3 статті 15, статтею 22, частинами 1, 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 128 КЗпПУ при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Проаналізувавши наведені вище норми права, суд приходить до висновку, що зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, виконавець знімає арешт з майна боржника на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII за наступних обов`язкових умов:

- отримання документального підтвердження про те, що конкретний рахунок має спеціальний режим використання;

- заборона на звернення стягнення, визначена законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

В той же час, при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що також призводить до порушення конституційних прав громадян.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 70 Закону №1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2020 у справі №340/1018/19, відповідно до якої зазначено наступне: "Верховний Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян на оплату праці.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, пенсії та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19. Підстав для відступу від такої позиці під час розгляду даної справи Верховний Суд не вбачає".

Відтак, неспівмірний арешт зарплатного банківського рахунку та рахунку для виплати пенсії, накладений оскаржуваною постановою від 13.05.2021 року, порушує права позивача в частині вільного розпорядження і володіння нею своєю власністю, на яку згідно із ст. 70 Закону № 1404-VIII не може бути звернуто стягнення.

Наведене правове регулювання та встановлені обставини дають підстави для висновку, що постанова про накладення арешту коштів боржника в частині накладення арешту на рахунки IВАN НОМЕР_1 та IВАN НОМЕР_3 є протиправною та підлягає скасуванню.

Такий спосіб захисту повністю поновлює порушені права позивача, тому позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з коштів, який накладений постановою про арешт коштів від 13.05.2021 року у рамках виконавчого провадження № 65397601, в частині накладення арешту на карткові рахунки для виплати заробітної плати та пенсії, відкритих на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ "ПриватБанк" не підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 15.06.2021 року № 0.0.2162187864.1.

З врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, суд вважає, що сплачений судовий збір у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко Валерії Сергіївни від 13.05.2021 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 65397601 в частині накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , а саме грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ІВАN НОМЕР_1 (картка для виплат НОМЕР_2 ), який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування пенсійних коштів та грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ІВАN НОМЕР_3 (картка для виплат НОМЕР_4 ), який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" для зарахування заробітної плати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906677, вул. Стрітенська, 7, м. Херсон, 73027) судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 105000000