Рішення № 98006092, 01.07.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4520/20

Номер провадження 2-а/404/297/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Пилипенко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до Управління патрульної поліції у місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 25030, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, будинок № 22Б), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернеста, будинок № 3), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, рядового поліції Колісніченко Олександра Юрійовича (перший батальйон, четверта рота) (місцезнаходження: 25030, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, будинок № 22Б) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАМ № 2675286 від 12 червня 2020 року. В обгрунтування поданого позову зазначено, 04 червня 2020 року позивач керуючи автомобілем Volvo V40СС, державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками патрульної поліції поблизу села Суботці, Знам`янського району, Кіровоградської області, які повідомили позивача про порушення ним пункту 14.6 а Правил дорожнього руху. Проте позивач вказує, що не порушував пункту 14.6 а Правил дорожнього руху, на відео яким здійснена фіксація нібито вчиненого адміністративного правопорушення не зафіксовано марку та номерний знак автомобіля. При цьому позивач вказує, що на ділянці траси Знам`янка-Кропивницький відсутній знак 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги». Даний знак установлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 метрів, у населених пунктах 50-100 метрів до початку небезпечної ділянки. А відтак позивач не згоден з оскаржуваною постановою та вимушений звернутись до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 серпня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків (а.с.20).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 серпня 2020 року позивачем подано заяву та позовну заяву в новій редакції (вх. № 27973 від 17 серпня 2020 року), яка відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.24-29).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 вересня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до адміністративного суду. Відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 30).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 листопада 2020 року, залучено до участі в вищевказаній адміністративній справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції у місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, та на підставі статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, рядового поліції Колісніченко Олександра Юрійовича (перший батальйон, четверта рота) (а.с.72-73).

Представником відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда подано клопотання (вх. 35691 від 27 жовтня 2020 року), про поновлення процесуального строку на подання відзиву на адміністративний позов позивача (а.с. 44-48).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 грудня 2020 року клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на адміністративний позов позивача, задоволено. Поновлено відповідачу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України процесуальний строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов. Прийнято до розгляду наданий відповідачем Департаментом патрульної поліції Національної поліції України відзив на адміністративний позов, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , до інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, рядового поліції Колісніченко Олександра Юрійовича (перший батальйон, четверта рота), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 24547 від 01 липня 2021 року) про розгляд справи за його відсутності (а.с. 122-123).

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 54-55, 88, 103, 111, 113, 117, 120), причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавали.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, рядового поліції Колісніченко Олександр Юрійович (перший батальйон, четверта рота) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 56, 89, 102, 106, 112, 121), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та пояснень до суду не подавав.

Через канцелярію суду відповідачами надано відзив № 519/20 (вх. № 35690 від 27 жовтня 2020 року; а.с.31-48), та відзив № 519/20 від 02 грудня 2020 року (вх. № 40267 від 03 грудня 2020 року) в якому останні проти задоволення позову заперечували посилаючись на те, позивачем порушено пункт 14.6 а Правил дорожнього руху, відповідно до обставин справи, перехрестя по ходу руху транспортного засобу та його безпосередні межі були позначені дорожньою розміткою 1.1 «вузька суцільна лінія», яка позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено, перехрестя доріг добре оглядалося, а водій мав достатньо часу оцінити дорожню обстановку та не здійснювати обгін. Крім того позивач під час розгляду справи заявив письмове клопотання про необхідність перенесення розгляду справи на 12 червня 2020 року на 10:00 год., яке було задоволено посадовою особою, що розглядала справу про адміністративне правопорушення. Однак станом на визначену дату позивач не з`явився, а тому враховуючи вимоги статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейський використовуючи свої дискреційні повноваження 12 червня 2020 року о 14 годині 36 хвилин прийняв рішення про розгляд справи за відсутності позивача. Оскаржувана постанова складена відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395. Відповідач зазначав, що розглядаючи адміністративну справу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами. На підставі викладеного просили відмовити у задоволенні позову. Разом з відзивом відповідачами долучено диск відеофіксації вчиненого правопорушення.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Інспектором Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, рядовим поліції Колісніченко Олександром Юрійовичем (перший батальйон, четверта рота) складено постанову серії ЕАМ № 2675286 від 12 червня 2020 року, в якій зазначено, що 04 червня 2020 року о 14 год. 53 хв. водій керуючи транспортним засобом автомобілем Volvo V40СС, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив обгін на перехресті позначеному дорожньою розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) та 1.7 (що означає смуги руху в межах перехрестя), чим порушив пункт 14.6. а Правил дорожнього руху- порушення правил обгону, заборонений обгін на перехресті. До позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.9).

У відповідності до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до пункту 14.2 та 14.3 Правил дорожнього руху, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу. Водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.

Обгін заборонено: на перехресті (пункт 14.6 а правил дорожнього руху).

Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Cтаттею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження вчинення позивачем порушення пункту 14.6 а Правил дорожнього руху надано до матеріалів справи диск DVD-RV з відеозаписом (а.с. 43).

При цьому суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередженн, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно зі статею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 Кодексу адміністративного судочинства).

Досліджуючи відеозапис фіксування адміністративного правопорушення наданого відповідачами до відзиву, судом встановлено, що безпосередньо, фіксування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме порушення пункту 14.6 а Правил дорожнього руху не зафіксовано, тому надана відповідачем відеофіксація, не може братись до уваги судом як доказ в розумінні статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки матеріали відеофіксації не містять чітких зображень марки автомобіля, номерного знаку автомобіля. На доданому відповідачами відео взагалі не встановлена особа позивача, відсутні і докази розгляду працівниками патрульної поліції справи про адміністративне правопорушення, а відтак суд вважає, що відповідачем на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення належних, допустимих доказів не надано..

А отже оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази винесення оскаржуваної щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволено на користь позивача та враховуючи те, що останнім здійснена сплата судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1803806077.1 від 17 серпня 2020 року (а.с. 1), вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача понесених судових витрат у справі, суд вказує, що згідно частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено імперативної вказівки щодо форми документа про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також зазначення затраченого часу на складання відзиву та інших процесуальних документів, чи вчинення інших дій. Особа для підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу має надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, але не детальний хронометраж кожної дії, що входить до складу таких робіт (послуг).

З матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги № 12 від 25 червня 2020 року (а.с. 61); додаткову угоду від 03 листопада 2020 року № 1 до Договору № 12 про надання правової допомоги від 25 червня 2020 року (а.с. 62) якою сторони погодили остаточну вартість надання правової допомоги у розмірі 1000,00 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03 листопада 2020 року (а.с.63); звіт № 1 про виконану роботу (надані послуги) адвокатом та витрачений час відповідно до Договору № 12 про надання правової допомоги від 25 червня 2020 року (а.с.64); копію платіжного доручення № Р24АР24А707271891С89461 від 11 березня 2020 року про оплату послуг надання правової допомоги на суму 1000,00 грн. (а.с. 65). Тобто в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, які мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 247, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення; статтями 72, 73, 75, 76 ,77, 132, 134, 139, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до Управління патрульної поліції у місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 25030, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, будинок № 22Б), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернеста, будинок № 3), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, рядового поліції Колісніченко Олександра Юрійовича (перший батальйон, четверта рота) (місцезнаходження: 25030, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, будинок № 22Б) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі,- задовольнити

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 2675286 від 12 червня 2020 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок № 3) судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01.07.2021 року.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда