Рішення № 98005586, 16.06.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2873/18

Провадження №2/367/620/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Линника В.Я.,

за участі секретаря Балинської О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Виконком Ірпінської міської ради, Виконком Бучанської міської ради, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що він є власником садового будинку з відповідними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0581 га, кадастровий номер 3210800000:01:030:0631, за цією ж адресою.

У вказаному садовому будинку на даний час без будь-яких законних підстав знаходяться та проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та матір ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , чим перешкоджають йому володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Він неодноразово звертався до них з вимогою звільнити садовий будинок, що належить мені на праві приватної власності, як в усній, так і в письмові формі, але вони продовжують проживати у садовому будинку, що належить йому на праві приватної власності, хоч мають інше зареєстроване місце проживання.

Просить суд усунути перешкоди йому у здійсненні права користування та розпорядження садовим будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою площею 0,0581 га, кадастровий номер 3210800000:01:030:0631, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом примусового виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; Зобов?язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не чинити йому перешкоди в користуванні будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, підтвердили обставини, наведені в позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі та представники третіх осіб в судове засідання не з?явились, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. До суду надійшла заява ОСОБА_4 , який вказував, що ОСОБА_3 захворіла з підозрою на короновірусну інфекцію, у зв?язку з чим він перебуває на самоізоляції, просив відкласти судове засідання. Причини неявки ОСОБА_7 та представника відповідача ОСОБА_8 , а також представників третіх осіб суду не було повідомлено. В матеріалах справи міститься заява представника третьої особи, Виконкому Ірпінської міської ради, про розгляд справи за її відсутності.

Суд вважає, що відповідачі не з?явились в судове засідання без поважних причин, оскільки суду не було надано доказів того, що ОСОБА_3 захворіла, а ОСОБА_4 став на облік, як особа, що на самоізоляції. Тому суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідачів та представників третіх осіб.

Відповідачі надіслали до суду відзиви на позовну заяву, в яких вказували, що спірний дачний будинок та земельна ділянка вибули із власності ОСОБА_3 поза її волею. З вересня 2014 року відповідачі проживають у вказаному будинку, який побудували за власні кошти. Вони не продавали будинок та земельну ділянку позивачу, який проявляє нездоровий інтерес до дітей, разом з іншими особами здійснює напад на їх сім?ю та будинок. Вважали, що неможливо вирішити спір до прийняття судом рішення щодо законності відчуження їх майна ОСОБА_9 . Просили відмовити у позові.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником садового будинку з відповідними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0581 га, кадастровий номер 3210800000:01:030:0631, за цією ж адресою, що підтверджується договорами купівлі-продажу садового будинку від 29.11.2017 р., купівлі-продажу земельної ділянки від 29.11.2017 р. та витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2017 р. (т. 1 а.с. 6-9).

У вказаному садовому будинку на даний час без будь-яких законних підстав знаходяться та проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та матір ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , що визнається відповідачами в їх відзивах на позов та підтверджується довідкою СТ «Вишневе» від 18.09.18 № 439, Актом депутата Бучанської міської ради Київської області від 12.01.2018 р., від 26.02.2020 р. і Актом обстеження житлово-побутових вимог умов проживання (т. 1 а.с 40, 41, т. 2 а.с. 16).

ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з вимогою від 19.03.2018 р. (т. 1 а.с. 11) про звільнення зазначених вище садового будинку і земельної ділянки, але відповідачі продовжують проживати там.

При цьому, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.02.2018 р. (т. 1 а.с. 15-16) відповідачі ОСОБА_3 та її діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 мають у спільній частковій власності інше житло, а саме: квартиру АДРЕСА_2 . За цією ж адресою зареєстровано місце проживання відповідачів, про що свідчать довідки (т. 1 а.с. 20, 21).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, згідно яких власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права, в т.ч. порушення прав користування та розпорядження майном, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Крім того, статтею 150 ЖК УРСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі, не будучи членами сім`ї нового власника будинку ОСОБА_1 , маючи інше житло, безпідставно проживають в садовому будинку з відповідними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та користуються земельною ділянкою, площею 0,0581 га, кадастровий номер 3210800000:01:030:0631, за цією ж адресою, та не допускають позивача до них, чим порушують його права як власника, суд задовольняє позов і в порядку усунення перешкод позивачу в користуванні власністю виселяє відповідачів із вказаного будинку без надання іншого жилого приміщення, а також зобов?язує відповідачів не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірними будинком та земельною ділянкою.

Суд, виселяючи відповідачів із житла без надання іншого, враховує, що сім?я відповідачів мають у спільній частковій власності квартиру АДРЕСА_2 і доказів неможливості там проживати суду не було надано.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів, оскільки вони зводяться до непогодження із договором, згідно якого право власності на спірні будинок та земельну ділянку перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_9 , яка в подальшому продала їх ОСОБА_1 .

Суд відхиляє такі заперечення, тому що зазначені обставини виходять за межі предмету спору і не підлягають встановленню під час розгляду даного спору.

Враховуючи принцип правомірності правочину, передбачений ст. 204 ЦК України, ОСОБА_1 є законним власником будинку, надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , і його право власності повинно бути захищено від порушень з боку інших осіб.

Суд не знайшов підстав для зупинення провадження до вирішення позову щодо визнання удаваними договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , оскільки об`єктивно можливо розглянути цю справу до вирішення іншої справи, зібрані по справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд не бере до уваги Акт оцінки потреб дитини та її сім?ї від 22.05.2018 р. і лист Виконкому Бучанської міської ради Київської області від 16.05.18 № 20-08/198 (т. 1 а.с. 82-85, 88), оскільки такі документи підтверджують умови проживання дітей і не встановлюють законність їх перебування в певному житлі.

Не приймаються також судом до уваги посилання відповідачів на те, що вони не продавали будинок та земельну ділянку позивачу, який проявляє нездоровий інтерес до дітей, разом з іншими особами здійснює напад на їх сім?ю та будинок, оскільки позивач законно придбав спірне майно, а решта обставин не має значення для вирішення спору.

У зв?язку із задоволенням позову, суд стягує із повнолітніх відповідачів в рівних частках на користь позивача сплачений ним судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК УРСР, ст.ст. 259, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_3 , без надання іншого житла.

Зобов?язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не чинити перешкод в користуванні будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати по 234,93 грн. (Двісті тридцять чотири гривні 93 коп.) з кожного.

Повний текст рішення буде виготовлено до 29.06.2021 р.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В.Я. Линник