Рішення № 98004837, 01.07.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/350/19

Провадження № 2/188/143/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.,

секретар судового засідання Лукіна Л.Г.,

справа №188/350/19

позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ АКТИВ»

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ АКТИВ» подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 21562.00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.08.2018 роком між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» (надалі - ТОВ «ФК Є ГРОШІ») та відповідачем був укладений Договір №3333901780-034284 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на Інтернет сайті https://e-grosni.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладання Договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

При укладанні договору сторони керувались ст.11-12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.202, 205, 207, 208, 612, 1047-1048, 1054-1055 ЦК України.

Відповідно до Розділу 1 Договору заявка-анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті Позикодавця, встановленої форми, яка виражає намір Клієнта отримати грошові кошти у позику та є невід`ємною частиною цього Договору, узгоджена сторонами в Додатку 1 до цього договору.

Платіжним повідомленням №6183 від 21.08.2018 року та повідомленням від 21.08.2018 року підтверджується, що ТОВ «ФК Є ГРОШІ» було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 3000 грн. Сума перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28.12.2017 року. Дата повернення позики не пізніше 23.00 год. 19.09.2018 року включно.

Проценти за користування Позикою становлять 2% за кожен день користування позикою та становлять 730% річних.

Позивач вважає, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором відповідач станом на 15.01.2019 року має заборгованість - 21562.00 грн., яка складається з наступного:

3000.00 грн. - заборгованість за кредитом;

8082.00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

10480.00 грн. - заборгованість за пенею.

15 січня 2019 року між ТОВ «ФК Є ГРОШІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ АКТИВ» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, відповідно до якого ТОВ «ФК Є ГРОШІ» відступив ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ" свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, у зв`язку з чим гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стали дійсними для ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ" та вважаються наданими йому, а також до ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ" перейшли всі пов`язані з ними права, зокрема право грошової вимоги щодо сум основного боргу, нарахованих та несплачених Боржниками відсотків, неустойок у повному обсязі.

Таким чином, внаслідок укладання вищевказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПРЕМІУМ АКТИВ» набуло статусу нового кредитора - стягувана за договором №3333901780- 34284 від 20-08-2018 року.

Відповідно до п.2.1. Договору факторингу для реалізації ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ" придбаних ним прав ТОВ «ФК Є ГРОШІ» передав під час підписання цього Договору наступні документи: оригінали Основних Договорів, підтвердження видачі кредиту по Основним договорам Клієнтом, розрахунки заборгованості, що підтверджується повідомленням про відступлення з підтвердженням відправлення, витягом з акту прийому-передачі прав Вимоги згідно Договору факторингу, а також оригіналом Договору з розрахунком заборгованості та документами, що підтверджують видачу кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за документами, відповідач станом на 15.01.2019 року має заборгованість - 21562.00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

10.07.2019 року судом було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено.

На підставі заяви відповідача про перегляд заочного рішення, ухвалою суду заочне рішення було скасоване, справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином про дату, час та місце розгляду справи сторона позивача судом повідомлена.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги частково не визнала та заперечила проти їх задоволення.

В обґрунтування заперечень відповідач письмово зазначила, що Позивачем неправомірно нараховано проценти за користування кредитом в розмірі - 8082 грн. після закінчення строку договору і вони не відповідають розміру передбаченому у Договорі.

Так, згідно п. 3.2.1 Договору проценти за користування позикою становлять 2% за кожний день користування позикою, що становить (730% річних).

Розмір обумовлених договором процентів в межах строку кредитування становить згідно п.3.2 Договору - 1062 грн., право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту та процентів за кредитом.

Відповідач також посилається на практику Верховного Суду, а саме: постанову Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18) відповідно до правових висновків в яких зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Підстав для стягнення процентів за користування кредитом та пені після спливу визначеного договором строку кредитування немає.

Відповідач ввважає, за 31 день, коли діяла ставка 2% за кожний день користування позикою, розмір до сплати відсотків складає 1860 грн.

Отже за період 20.08.2018 р. по 19.09.2018 р., вірна сума процентів при ставці 2% (за кожен день користування позикою) становить 1860 грн. 00 коп. (3000,00 х 0,02) х 31 = 1860.

Щодо недійсності пункту договору, який визначає розмір пені, то умова пункту 7.1. договору суперечить чинному законодавству України, а тому такий пункт договору є недійсним.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» вказано, що розмір пені, встановлюється договором, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того Позивач в своїй позовній заяві обґрунтовуючи порядок укладення договорів в електронній формі посилається на Закон України «Про споживче кредитування», тобто сам Позивач визначає Договір як споживчий кредит. Також дана обставина передбачена п. 2.2. Договору, в якому визначається, що тип кредиту -споживчий.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з наданим Позивачем розрахунком заборгованості сума пені складає 10480,00 гривень, що значно перевищує суму основного боргу, розмір якого становить - 3000 грн.

Відповідно п.7.1 Договору про надання позики зазначено, що загальний розмір пені, що підлягає сплаті за договором, не може перевищувати розмір, встановлений законодавством України, отже він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшим за 15 відсотків суми простроченого платежу. Договором про надання позики передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов`язань у вигляді пені. Штраф не передбачений.

Враховуючи те, що позика становить 3 000 грн., сума процентів за 31 днів користування позикою згідно умов договору становить 1800 грн., згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не повинна перевищувати 870 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Проте пеня розраховується в першу чергу виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України. Період нарахування пені розпочинається з першого дня прострочення, а саме 20.09.2018 р. та закінчується датою укладання Додаткової угоди № 1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1 - 15.01.2019 р.

Облікова ставка Національного банку України на період 3 20.09.2018 по 15.01.2019 становить 18 %, що підтверджується випискою з офіційного сайту НБУ, за посиланням https://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish. (Додаток № 5)

Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості наданий Позивачем про стягнення з відповідача пені в розмірі 10 480,00 грн. суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та п.7.1. Договору, та не може перевищувати 349.15 грн.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Вказана суперечність відповідно до статті 215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Відповідно суд не мав би застосовувати положення договору, які суперечать нормам Закону.

Відповідач також зазначила, що не була ознайомлена з правилами обслуговування фізичних осіб, на які посилається позивач у позові, про що свідчить відсутність її підпису на наданих позивачем документах.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

У відповідача не було можливості ознайомитися належним чином з умовами Договору та дізнатися про порушення її прав як споживача. Умови Договору є несправедливими та суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків.

Відповідно до наданої відповідачем копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 взявши шлюб з ОСОБА_5 , актовий запис №279 від 16.05.2020 року зареєстрований Чечелівським районним у м. Дніпрі ВРАЦС Південно-Східного міжрегіонального УМЮ відповідачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначала про те, що умови кредитного Договору є несправедливими та суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків, про недійсність правочину та правові наслідки недійсності нікчемного правочину.

У відповідність ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки встановлені договором чи законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошові суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.1046-1053 , якщо інше не встановлено зазначеними статтями і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «ФК Є ГРОШІ» та ОСОБА_1 20.08.2018 року був укладений Договір №3333901780-034284 про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Вищевказаний договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на Інтернет сайті https://e-grosni.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладання Договору.

Договір №3333901780-034284 та графік розрахунків були підписані ОСОБА_7 електронним підписом відповідно до СМС коду НОМЕР_2 , що свідчить про те, що відповідач належним чином ознайомлена з умовами фінансового кредиту та графіком розрахунку, договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору.

Платіжним повідомленням №6183 від 21.08.2018 року та повідомленням від 21.08.2018 року підтверджується, що позику було перераховано на картковий рахунок відповідача у розмірі 3000 грн. Сума перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28.12.2017 року.

Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (№ в ЄДРСР 94102130) , будь-який договір, передбачений Цивільним та Господарським кодексами України, може мати електронну форму і необов`язково повинен бути створений у вигляді окремого електронного документа, допускається і спрощена форма. Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Погашення кредиту не здійснювалось, ОСОБА_1 існуючу заборгованість не погасила.

Сума заборгованості відповідача за фінансовим кредитом становить:

3000.00 грн. , що підлягає стягненню в якості заборгованості.

Згідно п.5.3 та п.5.4 Договору №3333901780-034284 дата надання позики 20.08.2018 року, а її повернення передбачене не пізніше 23.00 год. 19.09.2018 року включно.

Відповідно до розділу 3 Договору сума процентів за користування позикою в межах правомірної дії Договору становить 1062 грн.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що проценти за користування позикою нараховуються з дати надання позики Позичальнику до дня повного погашення Заборгованості за цим договором, що не суперечить положенням ЦК України.

Враховуючи визначені умови договору, щодо нарахування відсотків після закінчення дії договору, суд приходить до висновку, нарахування позивачем відсотків за період з 20.08.2018 року по 15.01.2019 року, є правомірним і встановлена заборгованість по відсоткам підлягає стягненню відповідно до заявлених вимог, в розмірі 8082 грн.

Верховний Суд також неодноразово зазначав, що при вирішенні цих питань слід аналізувати положення укладеного Договору.

У Правовій позиції Постанови КЦС ВС від 09.06.2021 у справі № 288/1729/18 зазначено, Відповідно до пункту 6.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 61-142гс19), оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позичальником порушено строк повернення Позики.

Відповідно до п.7.1 Договору у випадку порушення (прострочення) Позичальником строку повернення Позики або оплати Суми процентів за користування Позикою, Позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3.00% від залишку Суми Позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня просрочення. Пеня підлягає сплаті шляхом внесення готівкових коштів.

Загальний розмір пені, що підлягає сплаті за Договором, не може перевищувати розмір встановлений законом України.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 10480 грн., то суд приходить до висновку, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносини, що виникають у зв`язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2.2. укладеного Договору тип кредиту -споживчий, а тому застосування Закону України «Про споживче кредитування» є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», що діяла на момент укладання Договору, у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Позивач, отримавши позику в розмірі 3000 грн. заявив вимоги про стягнення пені за період з 20.09.2018 року по 15.01.2019 року в розмірі 10480 грн., тобто, розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Суд приходить до висновку, визначення розміру пені, відповідно до пункту 7.1. договору, суперечить чинному законодавству України, а тому такий пункт договору є недійсним.

Враховуючи встановлені судом обставини, стягненню з відповідача підлягає пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення фінансового кредиту та процентів за ним в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Нарахування пені здійснюється в межах заявлених позовних вимог та умов кредитного договору наступним чином, сума боргу множиться на розмір подвійної облікової ставку Національного банку України, ділиться на 365 днів, які становлять рік у спірний період, та множиться на кількість днів прострочення.

Відповідно, пеня розрахована за вказаною формулою за кожен місяць у межах заявлених позовних вимог становить 349.15 грн..

Суд не вбачає підстав для застосування ч.3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, яка складає 349.15 грн. і яка визнана відповідачем.

Відповідно до Договору про надання фінансових послуг факторингу №150/1 від 15.01.2019 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПРЕМІУМ АКТИВ» набуло статусу нового кредитора - стягувача з ОСОБА_1 заборгованості за договором №3333901780- 34284 від 20-08-2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом встановлено, станом на 15.01.2019 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 11431.15 грн., яка складається з наступного:

3000.00 грн. - заборгованість за кредитом;

8082.00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

349.15 грн. - заборгованість за пенею підлягає стягненню на користь позивача.

Суд не виходить за межі заявлених вимог, а тому не бере до уваги розрахунок сторони відповідача щодо нарахованих відсотків за час за користування кредитом в розмірі 1860 грн., так як відповідно до графіку розрахунків, що є Додатком 1 до договору №3333901780-034284 від 20.08.2018 року позивачем нараховано відсотки за зазначений період в розмірі 1062 грн.

Відповідно до автоматичних розрахунків умовного калькулятора, заборгованість по процентам за користування кредитом з 20.08.2018 по 15.01.2019 року з розрахунку 730% річних, складає 8880.00 грн., але суд не вийшов за межі позову і вважав правомірним стягнути проценти за користування кредитом в межах заявлених вимог на суму 8082 грн.

Крім того, судові витрати при подачі позову сплачені у розмірі 1921.00 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача, стягнувши зазначені кошти з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір

покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги умови кредитного договору, Закони України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування», керуючись ст,526, 527, 549-552, 553-554, 625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 141, 280-282, 258, 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ АКТИВ`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_3 , суму заборгованості у розмірі 11431.15 грн., яка складається з наступного:

3000.00 грн. - заборгованість за кредитом;

8082.00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

349.15 грн. - заборгованість за пенею

на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ АКТИВ».

Стягнути, сплачений позивачем, з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ АКТИВ» судовий збір в розмірі 1921.00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна