Ухвала суду № 98004673, 29.06.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/672/21

Провадження № 1-кп/204/343/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.,

секретаря судового засідання: Макарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань кримінальне провадження № 12020040680001472 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю: прокурора Медведовського О.Ю., захисників Авраменко О.Ю., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор Медведовський О.Ю. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання вказав, що обвинуваченому ОСОБА_2 обґрунтовано інкриміновано вчинення умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: у кримінальному провадженні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 хоча раніше і не судимий, проте підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачене виключне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 , усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також є підстави вважати, що з боку обвинуваченого ОСОБА_2 , у зв`язку з вчиненням особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи – своєї дружини, може чинитись незаконний вплив на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки безпосередніми свідками вчиненого кримінального правопорушення є батьки та донька обвинуваченого, з якими останній мешкає спільно. Беручи до уваги те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, який застосовано до обвинуваченого ОСОБА_2 , не може бути змінений з вищевказаних підстав, просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 діб.

Захисник Авраменко О.Ю. заперечував проти заявленого прокурором клопотання, оскільки прокурором не доведені ризики, прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, будь-якими доказами це не підтверджено. Ризик вчинення впливу на свідків та потерпілу, прокурором не доведений, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений поводив себе належним чином та не здійснював жодного тиску ані на свідків, ані на потерпілу. Просить врахувати характеризуючи матеріали, оскільки обвинувачений має п`ятеро дітей, тому просить змінити запобіжний захід на домашній арешт з використанням браслету.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 12 липня 2021 включно.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Главою 18 КПК України передбачено вирішення питання про запобіжні заходи та затримання особи, зокрема згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обсяг обвинувачення, у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, його підвищена суспільна небезпека та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на досудовому слідстві стали підставою для застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 12 липня 2021 року.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, враховуючи його вік, стан здоров`я, суд вважає, що ризики передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений, намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки безпосередніми свідками вчиненого кримінального правопорушення є батьки та донька обвинуваченого, з якими останній мешкає спільно.

Тому, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року.

Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.

Тому, на даний час продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

При цьому, судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м`яких, визначених ст. 176 КПК України, проте, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і такий, як домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю, який просили обрати захисник та обвинувачений, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Доводи захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю були перевірені, але вони не є обґрунтованими, аби спростували неможливість на даний час продовження застосування запропонованого прокурором запобіжного заходу. Переконливих доводів щодо запобігання наявних ризиків не надано, а тому підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю не вбачається, тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-179,183,193,194,197,331,369,371,372,376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27 серпня 2021 включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з триманням під вартою на домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю – відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя О.О. Некрасов