Вирок № 98004557, 01.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4590/20

Провадження № 1кп/201/343/2021

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040650000967 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 14 років, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст.126-1 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Пахомова К.О.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпіла ОСОБА_2

представник потерпілої Тарапатов Д.С.

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1

1. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично, у період часу з 08.09.2019 року по 15.04.2020, вчиняв відносно ОСОБА_2 акти психологічного домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

Так, 08.09.2019 приблизно о 18 год. 30 хв. у ОСОБА_1 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 вході раптово виниклого словесного конфлікту на побутовому ґрунті, виник умисел спрямований на вчинення психологічного насильства щодо своєї матері ОСОБА_2 . Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, умисно вчинив відносно ОСОБА_2 дії психологічного насильства, що проявлялись у словесних образах потерпілої нецензурними словами та погрозами фізичною розправою.

За вищевказаним фактом Соборним ІП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свою незаконну діяльність 05.11.2019, приблизно о 11 год 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_2 дії психологічного насильства, що проявлялись у словесних образах потерпілої нецензурними словами та погрозами фізичною розправою.

За вищевказаним фактом Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свою незаконну діяльність, 15.04.2020 року 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_2 дії психологічного характеру, що проявлялись у словесних образах потерпілої нецензурними словами та погрозами фізичною розправою.

За вищевказаним фактом Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 завдав фізичних та психологічних страждань, погіршив якість її життя, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ст. 126-1 КК України, а саме, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2. В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково та пояснив, що він проживає з мамою ОСОБА_2 з 2011 року та дійсно 08.09.2019 та 05.11.2019 та на протязі всього часу, у нього з матір`ю були конфлікти, після чого вона постійно викликала поліцію. Кількість викликів поліції значна, близько 20 разів, але в більшості випадків це зроблено без причини, бувало що поліція викликалась так як він не вимкнув світло, або був випадок коли він наступив на собаку. Сварки були на підвищених тонах, але він ніколи не погрожував їй. Пояснив, що він не конфліктна людина, буває ОСОБА_2 ображає дружину і дітей і тоді він підвищує голос і вона одразу викликає поліцію та провокує кожен раз конфлікт. Відносно нього складались протоколи про насильство в сім`ї, він з`являвся до суду, йому призначали штраф і він його сплачував. Додав, що він не зловживає алкогольними напоями, так як працює, на обліку не стоїть. Ніколи він не вчиняв щодо неї будь-якого фізичного насильства і не викинути її з вікна.

ІІІ. Докази, надані прокурором в обґрунтування висунутого обвинувачення, які дослідженні в судовому засіданні.

3. В судовому засіданні потерпіла пояснила, що з обвинуваченим живе за адресою: АДРЕСА_1 , в одній квартирі. ОСОБА_1 був одружений, але 6 років тому теща його вигнала. Приблизно п`ять років тому, її син перебував на огляді в лікарні, т.я. до цього був в запої і в цьому стані вийшов в прихожу, впав, розбив собі брову і почав смикатись в судорогах. Коли приїхала швидка допомога, то лікарі сказали що він епілептик. Протягом тривалого часу обвинувачений застосовував до потерпілої фізичне та психологічне насильство, зокрема, погрожував її викинути з шостого поверху, а після квітня 2020 майже щоденно обвинувачений вчиняє відносно неї психологічне насильство. Потерпіла намагається уникати зустрічі з ним. Також був випадок 08.09.2019, коли їй треба було йти на прогулянку з собакою, вона стояла біля шафи, вибираючи одяг, коли обвинувачений пхнув її в шафу, вона схопилась за планку і весь одяг впав з нею. Обвинувачений почав її нецензурно ображати та погрожував фізичною розправою. 05.11.2019 близько 11-00 їй треба було йти на роботу також була погроза в її сторону. Приблизно 15.04.2020 вона ходила з собакою гуляти, а коли повернулась, то побачила ОСОБА_1 на площадці, який почав погрожувати їй фізичною розправою.

4. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона живе в будинку АДРЕСА_2 і спочатку знала лише потерпілу, а її сина не бачила. Останнім часом, близько 5 років ОСОБА_1 живе з мамою на шостому поверсі. Свідок живе на п`ятому поверсі. ОСОБА_1 свідок періодично бачила і в 70% випадків він п`яний до середнього тяжкості. Вона особисто при конфлікті не була присутня, а чула пару раз голосну розмову. Сусіди не неспокійні. Десь п`ять років тому, у них була гучна розмова та коли викликали поліцію, то бабуся ОСОБА_4 зайшла і попросила її допомогти. Чоловік піднявся і вона бачила, що потерпіла лежала на підлозі, а бабуся сказала, що був конфлікт з сином. Потерпіла не говорила, а бабуся кричала про побиття. Свідок особисто агресії від обвинуваченого не бачила, він

ОСОБА_5 св-ва про народження (т.2 а.с. 13), згідно якого ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та являється сином ОСОБА_2

6. К. постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року (т.2 а.с. 29), згідно якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, визнано винуватим та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 30 годин. Згідно даної постанови ОСОБА_1 08.09.2019 о 18-30 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки і погрози застосування фізичного насильства, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

7. К. постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2019 року (т.2 а.с. 30), згідно якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, визнано винуватим та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 30 годин. Згідно даної постанови ОСОБА_1 05.11.2019 о 11-30 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: вчинив сварку, штовхнув її та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

8. К. постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2020 року (т.2 а.с. 31), згідно якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, визнано винуватим та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Згідно даної постанови ОСОБА_1 15.04.2020 о 21-00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на адресу суду своєї матері ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров`ю.

ІІІ. Оцінка Суду

9. На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.

10. Зокрема кримінально процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК прослідковується їх зміст.

11. Так, із частини другої статті 17 КПК можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом» перед застосовуванням якого Суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яка передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.

12. Із статті 94 КПК випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.

13. В судовому засіданні з копії свідоцтва про народження дитини (див. п. 5) встановлено, що обвинувачений та потерпіла являються родичами як матір та син, які проживають разом, а отже відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на них поширюється дія цього закону.

14. З показань обвинуваченого, потерпілої, свідка ОСОБА_3 встановлено, що між обвинуваченим та потерпілої склались неприязні відносини та у період з 08.09.2019 року по 15.04.2020, ОСОБА_1 вчиняв відносно ОСОБА_2 акти психологічного домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, отже систематично вчинялись дії, які підпадають під ознаки домашнього насильства.

Зокрема, суд вважає встановленими факти психологічного насильства, які виражались у словесних образах потерпілої, погрозах, тощо, що викликало у потерпілої обґрунтовані побоювання за свою безпеку і змусило за кожним фактом такої поведінки обвинуваченого звертатись за допомогою до правоохоронних органів (див п.6,7,8), а тому факт психологічного насильства суд вважає доведеним.

15. Сукупність зібраних доказів та їх аналіз, дозволяє прийти до висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України і його дії вірно кваліфіковані як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

ІV. Призначення покарання.

16. При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину, який відноситься до нетяжких злочинів, особи обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться.

17. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

18. З урахуванням викладеного, досудової доповіді про обвинуваченого складеної інспектором Соборного РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення злочину передбаченого ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт, призначення такого покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципам справедливості, достатності і співрозмірності призначення покарання. Позбавлення або обмеження обвинуваченого волі буде занадто суворим з урахуванням обставин які встановлені судом, в той час як громадські роботи є реально дієвим покаранням, що посприяє виправленню та попередженню нових злочинів, тим паче, що данні про обвинуваченого відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» буде внесено до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі як про кривдника на десятирічний строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасникам кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий суддя: С.П. Мельниченко