Ухвала суду № 98004172, 01.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3017/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третя особа: Управління соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третя особа: Управління соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації - Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у відмові провести перерахунок та здійснити виплату не донараховної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2021 році в розмірі 7354 грн.;

- стягнути з Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації - Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (відповідача) суму не донараховної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити належну суму недоотриманої грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі 6800 грн.

Положеннями ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2 ч.5 ст.160 КАС України).

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).

Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 вказав відповідачем Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

За змістом п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Так, позовні вимоги у даній справі заявлено до Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації - Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та позивач вважає, що саме Департаментом соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації - Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинено протиправні дії щодо відмови у перерахунку та здійсненні виплат недонарахованої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 та 2021 роках.

Проте, суддя зауважує, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є окремими юридичними особами.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, в якій вказати належного відповідача та визначити до кого саме заявлено позовні вимоги.

Крім того, ч.6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем разом з позовною заявою надано заяву про поновлення строку звернення до суду, за змістом якої про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався після виплати допомоги до 5 травня 2021 року та остаточно усвідомив після отримання листі.

Дослідивши заяву, суддя вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку.

Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.

Законодавець пов`язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про зобов`язання нарахувати щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Ця позиція аналогічна висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 р. по справі № 607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.

Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною відмову щодо не нарахування та невиплати щорічної разової допомоги у вказаному позивачем розмірі за 2020 рік обраховується з 30 вересня 2020 року.

Позивач, в свою чергу, стосовно виплати разової щорічної грошової допомоги за 2020 рік у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

Також отримання ОСОБА_1 листів Управління соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації від 06.05.2021 р. №05-19/822, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 03.06.2021 р. № 01-4/2389, Міністерства соціальної політики України від 21.05.2021 р. № 408/0/189-21, Департаменту соціального розвитку ХОДА від 11.05.2021 р. № 401- 92/1756-6/6, Управління соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації від 16.06.2021 р. № 03-19/720 не є підставою для поновлення строку звернення з позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати щорічної разової допомоги за 2020 рік та її стягнення.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно, тобто до 30 вересня 2020 року, дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів стосовно нарахування разової грошової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду:

- уточнену позовну заяву, в якій вказати належного відповідача та визначити до кого саме заявлено позовні вимоги;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску або належним чином засвідчені копії доказів звернення до суду з позовною заявою в межах визначених законодавством строків про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати щорічної разової допомоги за 2020 рік.

Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 540/3017/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя О.І. Бездрабко