Рішення № 98004139, 30.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1794/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі,

встановив:

Нвціональна академія внутрішніх справ звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просили стягнути вартість витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 27057,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2013 року навчався в Національній академії внутрішніх справ. Згідно листа ГУ НП в Херсонській області від 22 серпня 2016 року № 2469/2/02/2-2016 позивача повідомлено про звільнення ОСОБА_2 зі служби в Національній поліції за власним бажанням. Враховуючи вищевикладене позивач, посилаючись на умови Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ від 09 вересня 2013 року, а також на вимоги статті 74 Закону України «Про національну поліцію», Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі у сумі 27057,09 грн. а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою від 11.05.2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.06.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не пропонувалось відповідачу в добровільному порядку відшкодувати такі витрати. Крім того, зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду з позовною. В задоволені позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне: ОСОБА_1 наказом Національної академії внутрішніх справ МВС України від 08 серпня 2013 року №99 о/с зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття до Національної академії внутрішніх справ для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за державним замовленням, з проходженням табірного збору з 28 серпня 2013 року Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та внутрішніх військ за напрямом підготовки «Правоохоронна діяльність».

09 вересня 2013 року між Національною академією внутрішніх справ, Головним управління МВС України в Херсонській області, та рядовим міліції ОСОБА_1 укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України №13-521 з предметом підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом правоохоронна діяльність.

Відповідно до пунктів 2.1.1.-2.1.3 вказаного Договору позивач зобов`язався, зокрема: забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів; створити умови для навчання ОСОБА_1 та розробити програми для успішного проходження ним практик і стажування в підрозділах замовника або інших підрозділах за погодженням з замовником; забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.

За умовами пункту 2.3.5. Договору ОСОБА_1 зобов`язався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

Відповідно до пункту 2.3.6. Договору відповідач зобов`язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку, згідно пункту 3.2 Договору є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

10 червня 2016 року до Договору про підготовку фахівця у Національній академії внутрішніх справ № 13-521 від 09 вересня 2013 року укладено Додатковий договір, за умовами якого було змінено Замовника договору на Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

Згідно витягу з Наказу №799 від 17 червня 2016 року, ОСОБА_1 присуджено ступінь вищої освіти бакалавра за напрямом підготовки Правоохоронна діяльність» (6.030402), видано документ про вищу освіту здобувачам згідно з додатком та відраховано з числа курсантів навчально-наукового інституту № 3 Національної академії внутрішніх справ 17 червня 2016 у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійною програмою - В16 №030671. Цим же наказом встановлено розмір фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Національній академії внутрішніх справ випускників навчально-наукового - інституту № 3 відповідно до пункту 2.3.6 Типового договору «Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС України від 14 травня 2017 № 150 - 27057,09 грн.

З листа ГУ НП в Херсонській області від 22 серпня 2016 року № 2469/2/02/2-2016 та рапорту інспектора Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області лейтенанта поліції Тіщенко Д.А. від 03 серпня 2016 року вбачається, що лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

У зв`язку із тим, що сума боргу відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, що склались між сторонами суд виходить із наступних приписів законодавства: відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Публічно-правовим вважається спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 580-VIII) підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до положень ч.4 ст.74 Закону № 580-VIII, особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністрерства внутрішніх справ України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року, визначав механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, умовами розділу "Обов`язки Сторін" договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2011 року, зокрема пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 передбачено, що університет забезпечує відповідача теоретичною та практичною підготовкою, створює умови для навчання, забезпечує харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України.

У п. 2.3.6 даного договору зазначено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору (п.п. 3.1, 3.2 - дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв`язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання), особа повинна відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 261 визначає аналогічний механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби, отже у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог ст.19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12.12.2018 року у справі №804/285/16, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 року у справі №461/5577/15-ц від 31.10.2018 року у справі №820/5761/15.

Так, з огляду на вищевикладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 , звільнено за власним бажанням на підставі його рапорту від 03.08.2016 року.

З наведених норм та викладених обставин справи вбачається, що оскільки ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, що підпадає під пункти 3.1 Договору від 09.09.2013 року № 13-521 року, виходячи з формулювання причин звільнення, ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Національній академії внутрішніх справ з 01.09.2013 року по 17.06.2016 року.

Відповідно до довідки про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , фактичні витрати пов`язані з:

- грошове забезпечення 7067,82 грн.;

- продовольче забезпечення 5697,69 грн.;

- речове забезпечення 4649,06 грн.;

- вартість ЖК послуг і спожитих носіїв 9642,52 грн.

Враховуючи те, що Національна академія внутрішніх справ, у разі невиконання договірних відносин, з боку курсантів або молодих фахівців, випускників ВНЗ, звертається до суду для відшкодування бюджетних коштів, які виділялись з державного бюджету і були витрачені на їх утримання, суд дійшов висновку, що відповідач повинен відшкодувати зазначені витрати на його утримання за період навчання в Національній академії внутрішніх справ з 01.09.2013 року по 17.06.2016 року у розмірі 27057,09 грн., відповідно до довідки б/н від 17.06.2016 року.

Посилання відповідача, що позивачем не надано доказів на підтвердження ознайомлення відповідача із розміром витрат на його утримання та те, що відповідачу не пропонувалось добровільно сплатити витрати на його утримання, судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи, а саме довідкою про відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця у Національній академії внутрішніх справ в якій зазначена сума витрат на утримання ОСОБА_1 з якою відповідач був ознайомлений із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові.

Щодо посилань відповідача на порушення місячного строку звернення до суду з даним позов, суд зазначає, що таке тлумачення норм чинного законодавства є помилковим, так як в даних правовідносинах застосовується строк визначений п.2 ч.2 статтею 122 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням того, що постанову Херсонського апеляційного суду по справі №766/286/18 Національною академією внутрішніх справ отримано 23.03.2021 року, що не заперечувалось відповідачем у відзиві, а до суду позовну заяву подано 20.04.2021 року, відповідно до штампу на конверті, отже позивачем такий не порушено, так як з позовною заявою останній звернувся в межах тримісячного строку встановленого п.2 ч.2 ст. 122 КАС України.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Національної академії внутрішніх справ (03035, м.Київ, пл. Соломянська, 1, код ЄДРПОУ 08751177) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (03035, м.Київ, пл. Соломянська, 1, код ЄДРПОУ 08751177) витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в сумі 27057,09 (двадцять сім тисяч п`ятдесят сім грн. 09 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 114000000