Рішення № 98004130, 30.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1928/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 113 718,50 грн; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 12 067,74 грн; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1 005,65 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами здійснення підприємницької діяльності у відповідача виник податковий борг на загальну суму 126 791,89 грн., з яких: по єдиному податку з фізичних осіб 113 718,50 грн.; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування 12 067,74 грн.; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 1 005,65 грн. Вказаний борг виник у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкової декларації від 11.01.2019р. № 9301198409, податкової декларації від 11.01.2019р. № 9301198413, податкової декларації від 11.01.2019р. № 9301198416, податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019 р. № 0031215013, податкової декларації від 23.01.2020р. № 1110, податкової декларації від 23.01.2020р. № 1108, податкової декларації від 23.01.2020р. № 1111, податкової декларації від 28.01.2020р. № 1442, податкової декларації від 04.02.2020р. № 1823, податкової декларації від 04.02.2020р. № 1827, податкової декларації від 04.02.2020р. № 1828, податкової декларації від 04.02.2020р. № 1840, податкового повідомлення рішення від 13.04.2020 №006431/21-22-50-05/ НОМЕР_1 , податкової декларації від 04.02.2020р. № 1790, податкової декларації від 01.03.2021р. № 11759469, податкової декларації від 04.02.2020р. № 1790, податкової декларації від 01.03.2021р. № 11759469. Оскільки узгоджені грошові зобов`язання в загальній сумі 126 791,89 грн. добровільно не сплачені ФОП ОСОБА_1 , просить стягнути їх суму в судовому порядку.

Ухвалою від 05.05.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Однак, після відкриття провадження у справі судом з`ясовано, що позивачем не сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, ухвалою від 11.05.2021 року на підставі ч.ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суд залишив позовну заяву без руху.

В ухвалі суд зазначив, що з наявних у справі документів вбачається відсутність доказів сплати судового збору.

14.05.2021 року позивачем надано до суду докази сплати судового збору, у зв`язку із чим ухвалою суду від 18.05.20021 року продовжено розгляд справи.

Станом на день прийняття рішення у справі до суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Частиною 5 статті 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч.2 ст.262 КАС України).

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), був зареєстрований, як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Каховської міської ради від 12.06.2017 року № 25000000000009199. Взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 12.06.2017 року № 210117161549.

Судом встановлено, що відповідач самостійно подав до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:

- від 11.01.2019 року № 9301198409 на суму 1 077,65 грн. термін сплати до 11.01.2019 року;

- від 11.01.2019 року № 9301198413 на суму 2 666,25 грн. термін сплати до 11.01.2019 року;

- від 11.01.2019 року № 9301198416 на суму 3 041,15 грн. термін сплати до 21.02.2020 року;

- від 23.01.2020 року № 1110 на суму 10 269,89 грн. термін сплати до 23.01.2020 року;

- від 23.01.2020 року № 1108 на суму 10 223,00 грн. термін сплати до 23.01.2020 року;

- від 23.01.2020 року № 1111 на суму 11 992,52 грн. термін сплати до 23.01.2020 року;

- від 28.01.2020 року № 1442 на суму 5 779,39 грн. термін сплати до 28.01.2020 року (уточнююча);

- від 04.02.2020 року № 1823 на суму 621,61 грн. термін сплати до 04.02.2020 року (уточнююча);

- від 04.02.2020 року № 1827 на суму 21 204,61 грн. термін сплати до 04.02.2020 року (уточнююча);

- від 04.02.2020 року № 1828 на суму 28 017,08 грн. термін сплати до 28.01.2020 року (уточнююча);

- від 04.02.2020 року № 1840 на суму 17 805,35 грн. термін сплати до 28.01.2020 року (уточнююча).

На підставі акту перевірки від 23.01.2019 року № 001231/21-22-50-13-3128200493 позивачем винесено податкове повідомленя-рішення від 14.02.2019 року № 0031215013 на суму 510,00 грн за несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку.

На підставі акту перевірки від 13.04.2020 року № 006431/21-22-50-05/ НОМЕР_1 позивачем винесено податкове повідомленя-рішення від 12.05.2020 року № 0127255005 на суму 510,00 грн за несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку.

Залишок непогашеного податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб на момент звернення до суду становить 113 718,50 грн.

По податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, який виник починаючи з 20.02.2020 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно:

- податкової декларації про майновий стан та доходи від 04.02.2020 року № 1790 на суму 9 871,74 грн. з терміном сплати до 20.02.2020 року;

- податкової декларації про майновий стан та доходи від 01.03.2021 року № 11759469 на суму 2 196,00 грн. з терміном сплати до 01.03.2021 року.

Залишок непогашеного податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на момент звернення до суду становить 12 067,74 грн.

По військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який виник починаючи з 20.02.2020 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно:

- податкової декларації про майновий стан і доходи від 04.02.2020 року № 1790 на суму 822,65 грн. з терміном сплати до 20.02.2020 року;

- податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.03.2021 року № 11759469 на суму 183,00 грн. з терміном сплати до 01.03.2021 року.

Залишок непогашеного податкового боргу по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на момент звернення до суду становить 1 005,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказані податкові декларації подані відповідачем самостійно до контролюючого органу за підписом ФОП ОСОБА_1 , акти та податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача, та отримані останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями.

Як установлено судом, результати проведеної документальної виїзної перевірки відповідачем не оскаржувались. Так само не оскаржувались і податкові повідомлення-рішення.

З інтегрованих карток вбачається, що загальний податковий борг відповідача становить 126 791,89 грн., у тому числі: по єдиному податку з фізичних осіб 113 718,50 грн.; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування 12 067,74 грн.; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 1 005,65 грн.

На підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України контролюючим органом була сформована податкова вимога від 07.02.2019 №682-17 на суму 3743,90 грн. та прийнято рішення від 07.02.2019 № 682-17 про опис майна у податкову заставу.

Грошові зобов`язання, задекларовані івідповідачем самостійно та визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем не сплачені у повному обсязі добровільно у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку.

Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Судом встановлено, що усі вище перелічені податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржено не було. Доказів відкликання чи скасування таких податкових повідомлень-рішень також до суду не надано.

З огляду на викладене, станом на день розгляду даної справи, усі нараховані контролюючим органом грошові зобов`язання є узгодженими, але не сплаченими у встановлені строки.

Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.

Проте, таку оцінку суд може надати під час розгляду справи про правомірність податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 25.01.2019р. у справі №810/1760/17. У цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що «…Суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, оскільки предметом спору за вирішенням якого звернувся позивач не є правомірність податкового повідомлення - рішення.

В межах вказаного спору перевірці підлягали обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте саме під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягало з`ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення - рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу)…».

Отже, з огляду на викладене та приймаючи до уваги, що предметом спору в межах даної справи не є правомірність податкового повідомлення - рішення, суд позбавлений можливості надавати правову оцінку правомірності податковим повідомленням-рішенням, які прийняті за наслідками проведеної позивачем документальної планової виїзної перевірки.

Окремо, суд звертає увагу, що відповідачем не були оскаржені ні висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті такої перевірки, ані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту за результатами перевірки.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 07.02.2019 №682-17 на суму 3 743,90 грн., яка направлена на адресу відповідача тв. Отримана відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.

Слід звернути увагу на положення ст.ст.42 та 58 ПК України. Так, згідно абз. 2 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, податкова вимога вважається належним чином врученою, оскільки була направлена позивачем за адресою платника податків - відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийнято рішення від 07.02.2019 № 682-17.

Докази скасування податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги до суду не надано.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до положень ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Положеннями ст.95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Станом на день звернення позивача до суду з даним позовом встановлений строк у 30 календарних днів минув, отже у контролюючого органу виникло право на стягнення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наявності узгодженого грошового зобов`язання, за стягненням якого звернувся позивач (зокрема не чинності податкових повідомлень-рішень, погашення податкового боргу, тощо), не надано відзиву на позовну заяву із спростуванням доводів контролюючого органу, натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності узгодженого грошового зобов`язання, дотримання процедури визначення податкового зобов`язання відповідача, повідомлення останнього про наявність податкового боргу та вчинення усіх встановлених дій, які б призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 113718 (сто тринадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 50 коп., отримувач: ГУК у Херсон обл/Берисл МТГ/18050400, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку - UA848999980314060699000021409, код бюджету - 18050400 (місцевий бюджет); по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 12 067 (дванадцять тисяч шістдесят сім) грн 74 коп., отримувач: ГУК у Херсон обл/Берисл МТГ/11010500, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код бюджету - 11010500, номер рахунку - UA758999980333179341000021409 (зведений бюджет); по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1 005 ( одна тисяча п`ять) грн 65 коп., отримувач: ГУК у Херсонській області/Берисл МТГ/11011001, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код бюджету - 11011001, номер рахунку - UA118999980313060137000021409 (державний бюджет).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111020300