Ухвала суду № 98004065, 30.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/10223/21

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"30" червня 2021 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) , третя особа: Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 40867285), Регіональна профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 41283160), Профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14, м. Харків, 61010), Департамент з питань виконання кримінальних покарань (вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання дій дискримінаційними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати такими, що порушують гендерну політику дії Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ- 00015622) щодо скорочення посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (код 40867285), яку обіймала ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема наказ Міністерства юстиції України від 14.01.2020 року № 203/к "Про внесення змін до штату Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції" та наказ Міністерства юстиції України від 13.07.2020 року №2220/к "Про звільнення" ОСОБА_1 ;

- визнати такими, що становлять дискримінацію за ознакою статті дії Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ- 00015622) щодо скорочення посади заступника начальника Північно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ( код 40867285), яку обіймала ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема наказ Міністерства юстиції України від 14.01.2020 року № 203/к "Про внесення змін до штату Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції" та наказ Міністерства юстиції України від 13.07.2020 року №2220/к "Про звільнення" ОСОБА_1 ;

- визнати такими, що становлять дискримінацію за ознакою приналежності до держслужби дії Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ- 00015622) щодо скорочення посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (код 40867285), яку обіймала ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема наказ Міністерства юстиції України від 14.01.2020 року № 203/к "Про внесення змін до штату Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції" та наказ Міністерства юстиції України від 13.07.2020 року №2220/к "Про звільнення" ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

На зазначену ухвалу позивачем 24 червня 2021 року надано квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вона зазначила, що протягом часу з подання позову про поновлення на роботі й на теперішній час весь її час зайнято лише відстоюванням своїх трудових прав, що вимагає вивчення великої кількості законодавчих актів, в тому числі й тих, що регламентують дискримінаційні прояви (як національних, так і міжнародних актів). Однак, після того, як дуже довго додзвонювалася до Окружного адміністративного суду міста Києва, щоб просто дізнатися долю свого позову у зв`язку з тим, що позов не внесено до реєстру й лише після подання відповідних скарг його внесли та залишили без розгляду у зв`язку із несплатою судового збору (справа № 640/6406/21), позивач вирішила переподати до Харківського окружного адміністративного суду, оскільки їздити до міста Києва у позивач не має можливості, та враховуючи її пригнічений судовими справами психологічний та емоційний стан не мала фактично реальної змоги подати позов щодо дискримінації раніше, ніж 10 червня 2021 року. Просила поновити строк для звернення до суду.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 826/10808/18.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, а саме: неможливість дозвонитись до Окружного адміністративного суду міста Києва, щоб дізнатися про результати розгляду справи №640/6406/21, пригнічений судовими справами психологічний та емоційний стан позивач, суд вважає неповажними.

Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали їй звернутись до суду з дня коли вона дізналась, що її права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

Таким чином, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зокрема, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 14 червня 2021 року надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 24 червня 2021 року визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Регіональна профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Департамент з питань виконання кримінальних покарань - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.