Рішення № 98003911, 01.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3015/21

01 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі Головне управління) звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови від 29.04.2021 ВП №64347479 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 20.05.2021 Головне управління отримало постанову старшого державного виконавця Відділу Чаплюк О.Р. від 29.04.2021 ВП №64347479 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі №500/3578/20. Позивач зазначає, що така постанова винесена державним виконавцем протиправно, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Головне управління вказує, що 16.01.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №500/3578/20 про зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 05.03.2019 згідно довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Головним управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 18.08.2020, починаючи з 01.04.2019, із урахуванням проведених виплат.

02.04.2021 позивач отримав вимогу державного виконавця відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду на підставі вищевказаного виконавчого листа.

Листом Головного управління від 14.04.2021 повідомлено головного державного виконавця, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі №500/3578/20 09.03.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . У результаті виконання рішення суду розмір пенсії з 01.04.2021 склав 8087,52 грн. Нараховано доплату пенсії в сумі 15992,34 грн за період з 01.04.2019 по 31.03.2021. Зазначена доплата пенсії облікована у реєстрі рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата вищезазначеної доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

Позивач звертає увагу, що відповідно до абзацу 1 пункту 6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) та статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII) виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

За змістом частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі БК України) будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановлено законом про Державний бюджет України.

Згідно статей 72, 73 Закону №1058-IV, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Частиною другою статті 73 Закону №1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Враховуючи вищезазначене та покликаючись на положення статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) позивач стверджує, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 08.12.2020 у справі №500/3578/20, виконано Головним управлінням належним чином, відповідно до його повноважень та компетенції, відтак постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем безпідставно та з порушенням вимог Закону, державний виконавець не встановив наявність чи відсутність поважних причин невиконання рішення суду.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено у справі судове засідання на 25.06.2021, зобов`язано позивача у строк до 23.06.2021 подати до суду належні і допустимі докази проведеного перерахунку пенсії стягувача (рішення про перерахунок пенсії, матеріали пенсійної справи), а також відсутності у Головного управління відповідного фінансового забезпечення, відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду саме за відповідними напрямками виплат (стосовно виплат пенсій за рішенням суду), а також чи вживало Головне управління заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення, та зобов`язано відповідача у строк для подання відзиву надати суду усі матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 29.04.2021 ВП №64347479 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, та належним чином засвідчені копії всіх матеріалів виконавчого провадження ВП №64347479.

Відповідач у строк, встановлений судом, подав відзив на позовну заяву (а.с.24-35), у якому позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

На примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 64347479 з примусового виконання виконавчого листа №500/3578/20, виданого 16.01.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом. 03.02.2021 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої надіслано сторонам виконавчого провадження. 30.03.2021 державним виконавцем Відділу направлено вимогу до Головного управління виконати рішення суду у справі №500/3478/20.

20.04.2021 на адресу Відділу надійшло повідомлення №1900-0802-5/11905 від 15.04.2021 Головного управління про те, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 ОСОБА_1 09.03.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019. Виплата доплат буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

29.04.2021 за невиконання вказаного рішення суду та вимог державного виконавця винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.

Представник відповідача вважає, що в боржника були відсутні поважні причини невиконання судового рішення та вказує, що за наявності обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі (ускладнюють його виконання) або роблять його виконання неможливим Головне управління не було позбавлене права на звернення до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, відповідач вказує, що оскаржувану постанову про накладення штрафу державним виконавцем було винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404-VIII. Також відповідач наводить практику Верховного Суду щодо розгляду подібних справ. Просить у позові відмовити.

Одночасно з відзивом на позов відповідачем надано до суду матеріали виконавчого провадження.

23.06.2021 на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2021 про відкриття провадження у справі позивачем подано до суду додаткові пояснення (а.с.54-55), у яких, зокрема, вказано, що

бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок коштів Державного бюджету України в розмірі 360 млн.грн. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які надійшли у листопаді 2019 року. Виплата доплат буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

Представник позивача також звертає увагу на практику Верховного Суду в подібних спорах, відповідно до якої невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Представник позивача зазначає, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Крім того, повторно звертає увагу, що ОСОБА_1 09.03.2021 проведено перерахунок пенсії, а тому Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжито всіх можливих заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення.

У судовому засіданні 25.06.2021 з ініціативи суду поставлено на обговорення питання належності відповідача у цій справі.

Представник позивача просив залучити другого відповідача Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Представник Відділу зазначила, що належним відповідачем у цій справі має бути юридична особа Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Ухвалою суду від 25.06.2021, постановленою у судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати, керуючись статтями 43, 48, 287 КАС України, статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016, частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, пунктом 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (в редакції наказу Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019), враховуючи думку учасників справи, залучено другого відповідача у цій справі Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (юридичну особу наділену адміністративною процесуальною правосуб`єктністю).

Головний державний виконавець ОСОБА_2 , яка брала участь у розгляді справи, уповноважена на ведення справи у суді від імені Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.36), а тому у зв`язку з залученням другого відповідача розгляд справи не відкладався.

У судовому засіданні 25.06.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідачів проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.2021 у зв`язку з необхідністю витребувати від позивача додаткові докази, зобов`язано позивача до судового засідання надати належні та допустимі докази на підтвердження обставин відсутності належного фінансування для виконання рішення суду (наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами), а також доказів на підтвердження проведеного перерахунку пенсії стягувача.

30.06.2021 до суду надійшли додаткові пояснення та докази від позивача. У додаткових поясненнях, серед іншого, вказано, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 500/3578/20 ОСОБА_1 09.03.2021 проведено перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 у розмірі місячного грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, із урахуванням проведених виплат. У результаті виконання рішення суду розмір пенсії з 01.04.2021 склав 8087,52 грн. Нараховано доплату пенсії в сумі 15992,34 грн за період з 01.04.2019 по 31.03.2021.

Зазначене рішення суду внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Також зазначено, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок коштів Державного бюджету України в розмірі 360 млн.грн. Тобто виплата залишку боргу за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 в сумі 15992,34 грн буде здійснена після виділення коштів на фінансування з державного бюджету, та, враховуючи фактичну відсутність коштів для виплати цього залишку боргу, його не можна вважати невиконанням судового рішення без поважних причин. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які надійшли у листопаді 2019 року. Виплата доплат буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

Крім того, представник позивача вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» (далі Постанова №1279), визначено Пенсійному фонду України до 01.01.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Ця постанова набрала чинності з 01.01.2021.

У зв`язку з переходом до централізованого фінансування виплати пенсій, Постановою №1279 внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», якою визначено, що Пенсійний фонду України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Також Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, відповідно до зазначених нормативних актів фінансування виплати пенсій, в тому числі пенсіонерам з числа військовослужбовців, здійснюється безпосередньо Пенсійним фондом України, та у даному конкретному випадку за рахунок коштів Державного бюджету, в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Повторно звертає увагу, що ОСОБА_1 09.03.2021 проведено перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 у розмірі місячного грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, із урахуванням проведених виплат, а отже Головним управління було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення (а.с.66-70).

У судове засідання 01.07.2021 учасники справи не прибули, проте від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.64).

Неприбуття представника позивача у судове засідання, який належним чином під розписку повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до частини третьої статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на це та з урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання звукозаписувальною технікою.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 25.06.2021, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у тому числі матеріали виконавчого провадження, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Тернопільським окружним адміністративним судом 16.01.2021 видано виконавчий лист у справі №500/3578/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відповідно до якого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 05.03.2019 згідно довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Головним управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 18.08.2020, починаючи з 01.04.2019, із урахуванням проведених виплат (а.с.37-38).

На підставі заяви стягувача, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII, старшим державним виконавцем Відділу Дубчак М.З. 03.02.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64347479 з виконання виконавчого листа №500/3578/20, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 16.01.2021. У цій постанові встановлено боржнику строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.40-41).

23.02.2021 на адресу Відділу від боржника надійшло повідомлення №1900-0802-5/5118 від 18.02.2021 про те, що 16.01.2021 Головним управлінням подано апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/3578/20 від 08.12.2021. Станом на 17.02.2021 вказана апеляційна скарга перебуває на розгляді у Восьмому апеляційному адміністративному суді (а.с.42-43).

30.03.2021 на адресу Головного управління направлено вимогу про виконання рішення суду у справі №500/3578/20 в термін до 05.04.2021 (а.с.44-45).

20.04.2021 на адресу Відділу надійшло повідомлення Головного управління №1900-0802-5/11905 від 15.04.2021 про те, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 ОСОБА_1 09.03.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019. У результаті виконання рішення суду розмір пенсії з 01.04.2021 склав 8087,52 грн. Нараховано доплату пенсії в сумі 15992,34 грн за період з 01.04.2019 по 31.03.2021.

Зазначене рішення суду внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, оскільки, відповідно до статті 8 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Також у листі зазначено, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено видатки на погашення заборгованості із пенсійних виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, за рішеннями суду в розмірі 360 млн.грн.

Виплата доплат буде проведена після виділення коштів на ці витрати. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили у березні 2019 року.

Головне управління вказує, що добровільно виконало рішення суду в межах своїх повноважень та просить винести постанову про закінчення виконавчого провадження №64347479 у справі №500/3578/20 у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом (а.с.46-48).

29.04.2021 старшим державним виконавцем Відділу Чаплюк О.Р. винесено постанову про накладення штрафу ВП №64347479, якою за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця накладено на боржника Головне управління штраф у розмірі 5100 грн.

Одночасно зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.7 зворот-8, 51-52).

Не погоджуючись із постановою державного виконавця від 29.04.2021 ВП №64347479 про накладення штрафу, позивач 28.05.2021, у межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №64347479, суд встановив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/3578/20 Головне управління 09.03.2021 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 згідно довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 05.03.2019, за посадою, яку вона займала на день звільнення зі служби – старший уповноважений з особливо важливих справ (а.с.87). У результаті такого перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 склав 8087,52 грн (а.с.49, 56, 88).

Нарахована доплата пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 становить 15992,34 грн (а.с.89) та облікована як заборгованість у Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.71-72).

Разом з тим боржником не проведено виплату вищезазначеної доплати з підстав відсутності бюджетного фінансування. З матеріалів справи вбачається, що розмір бюджетних асигнувань, виділених Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2021 році склав лише 5653,2 тис.грн (а.с.73-74).

Оцінюючи поважність причин невиконання рішення, суд зазначає наступне.

Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України (частина перша статті 8 Закону №2262-XII).

Тобто виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління не має.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (частина перша статті 1 БК України).

Крім іншого, до основних принципів побудови бюджетної системи України належать принцип збалансованості, який передбачає, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (пункт 2 частини першої статті 7 БК України), а також принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (пункт 8 частини першої статті 7 БК України).

Відповідно до частини першої статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина друга статті 23 БК України).

Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань (пункт 20 частини першої статті 116 БК України), нецільове використання бюджетних коштів (пункт 24 частини першої статті 116 БК України), здійснення видатків, які відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджету (пункт 28 частини першої статті 116 БК України), здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України (пункт 29 частини першої статті 116 БК України).

Крім цього, суд враховує, що з 01.04.2021 набрала чинності Постанова № 1279, якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Пунктом 3 Постанови №1279 визначено Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Постановою №1279 також внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого 23.07.2014 № 280, відповідно до якого Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Отже, з 01.04.2021 функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи, що свідчить про те, що Головне управління може виконати рішення суду у повному обсязі лише за наявності відповідного фінансування, яке забезпечується Пенсійним фондом України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач повідомляв відповідача про неможливість виконання рішення суду в частині виплати нарахованої пенсії через відсутність відповідного фінансування та про здійснення виплати після виділення бюджетних коштів.

Вирішуючи питання чи є такі причини поважними суд враховує, що Верховний Суд у своїх постановах (від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Фактична невиплата нарахованої ОСОБА_1 доплати у розмірі 15992,34 грн зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є органи Пенсійного фонду України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття. Неповне виконання рішення суду, про яке зазначає відповідач, зумовлене особливостями правового регулювання процедури виплати перерахованих сум пенсії та відповідним її фінансуванням.

Відтак, позивачем виконано рішення суду не у повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, що є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VIII.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та наведених доводів кожної сторони, а також досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач не мав реальної фінансової можливості виконати у повному обсязі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі №500/3578/20, боржник здійснив перерахунок суми, яка підлягає сплаті за рішенням суду, проте у зв`язку із відсутністю коштів такі суми виплачені стягувачу не були, відтак суд приходить до переконання, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Як визначено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми означають, що позивач повинен довести, яким чином суб`єктом владних повноважень (у даному випадку державним виконавцем) порушено його права під час здійснення заходів примусового характеру. У свою чергу, відповідач має обов`язок довести, що його рішення чи дії прийняті (вчинені) у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Суду надано достатні і переконливі докази наявності поважних причин невиконання позивачем судового рішення, яким його зобов`язано вчинити певні дії. Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №1249 від 09.06.2021 сума судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ВП №64347479 від 29 квітня 2021 року про накладення штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Відповідачі:

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вулиця Грушевського, 8, місто Тернопіль, 46021),

Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43316386).

Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.