Рішення № 98003898, 01.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2935/21

01 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у м. Києві ( далі - ГУНП у м.Києві), у якому просить:

визнати протиправними дії ГУНП у м.Києві щодо відмови у призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , оформленої листом №2173/125/05/62-2021 від 21.04.2021;

зобов`язати ГУНП у м.Києві оформити всі необхідні документи та підготувати подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і направити такі документи та подання до Головного управління Пенсійного фонду України В Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії - надати допомогу в їх одержанні.

В обґрунтування позову зазначає, що проходив службу у органах Національної поліції України. Наказом №937 о/с від 30.11.2016 звільнений з Національної поліції України з посади начальника відділу кадрового забезпечення Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. В цьому ж наказі зазначено, що стаж служби ОСОБА_1 в поліції в календарному обчисленні складає 18 років 03 місяці 15 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 03 місяці 25 днів.

24.03.2021 позивач подав заяву до ГУНП у м.Києві з проханням призначити пенсію за вислугу років, оскільки у пільговому обчислення строк проходження ним служби становить 26 років 03 місяці 25 днів. Листом №2173/125/05/62-2021 від 21.04.2021 відповідач відмовив у призначенні пенсії.

Також позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУПФУ) з проханням призначити пенсію у відповідності до вимог законодавства, однак листом №2395/2521/002/8-1900/21 від 18.05.2021 отримав відмову через те, що питання про призначення пенсії входить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств та відомств.

Позивач покликається на норми постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі – Постанова №393) та вважає, що при визначенні наявності або відсутності у особи право на пенсію за вислугою років має братися саме пільгова вислуга років, яка обчислена в кратному обсязі відносно календарної вислуги років, з врахуванням особливостей та умов проходження конкретною особою служби.

Відмову відповідача у призначенні пенсії у пільговому обчисленні вважає незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

29.06.2021 до суду від ГУНП у м.Києві надійшов відзив на позов, у якому останній позовних вимог не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Посилається на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018 № 760 (далі – Інструкція №760), Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Вказує, що з огляду на наведені нормативні акти закінчився встановлений законодавством строк для підготовки та подання уповноваженим структурним підрозділом ГУНП у м. Києві до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.

Позивач із заявою про призначення пенсії за вислугою років звернувся до ГУПФУ і отримав роз`яснення про необхідність в оформленні документів органом, в якому він проходив службу. Так як призначення пенсії має заявницький характер і позивачем було направлено заяву належному адресату ГУПФУ рекомендація щодо необхідності звернення позивача до ГУНП у м. Києві є протиправною і фактичною відмовою в призначенні пенсії.

24.03.2021 позивач звернувся до керівництва ГУНП у м. Києві із заявою про призначення пенсії за вислугою років. Так як ГУНП у м. Києві не є суб`єктом, який приймає рішення про призначення пенсії на звернення позивача в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян» надані відповідні роз`яснення, які мають інформативний характер.

Рішення про призначення, нарахування, перерахунку та виплати відноситься до повноважень Пенсійного фонду України та його головних управлінь. Суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Далі у відзиві представник відповідача вказує, що покладення зобов`язання на ГУНП у м. Києві оформити та направити необхідні документів для призначення позивачу пенсії є передчасним, так як з такою заявою до відповідача позивач не завертався. Крім того, це є похідною позовною вимогою від вимоги позивача у призначенні пенсії за вислугу років і фактично є способом виконання судового рішення про покладення зобов`язання призначити пенсію за вислугу років позивачу, що не належить до компетенції ГУНП у м. Києві.

Уповноважені структурні підрозділи взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення. За запитом органу, який буде вирішувати питання про призначення пенсії позивачу, ГУНП у м.Києві будуть надані усі необхідні документи.

Одночасно з відзивом на позов, з аналогічною мотивацією, що й зміст відзиву на позов, представником відповідача заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача ГУНП у м. Києві на належного ГУПФУ, а також клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду, який відповідач обчислює після спливу 10 днів з дня одержання заяви про призначення пенсії, яка могла бути подана одночасно зі звільненням позивача зі служби (яке мало місце 30.11.2016), тобто з 10.12.2016. Позивач звернувся до ГУНП у м. Києві 24.03.2021.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у строк, встановлений судом, пояснення до суду не подала.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.

Відповідно до наказу ГУНП у м. Києві № 937 о/с 30.11.2016 позивача звільнено зі служби в поліції (з посади начальника відділу кадрового забезпечення Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві) згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі його рапорта від 24.11.2016 (а.с.19). У наказі зазначено, що стаж служби в поліції на день звільнення у календарному обчисленні складає 18 років 03 місяці 15 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 03 місяці 25 днів.

24.03.2021 ОСОБА_1 подав заяву до ГУНП у м. Києві, у якій просив призначити йому пенсію за вислугу років, оскільки у пільговому обчислення строк проходження ним служби становить 26 років 03 місяці 25 днів (а.с.14).

ГУНП у м. Києві листом №2173/125/05/62-2021 від 21.04.202, у відповідь на заяву позивача, повідомило про неможливість оформлення документів та їх направлення до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 , так як його звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», календарна вислуга на день звільнення складала 18 років 03 місяці 15 днів, а відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше (а.с.15-16).

Фактично відповідач вказав на відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років (і неможливість оформлення документів та їх направлення до органу Пенсійного фонду України), оскільки останній не має встановленої пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ календарної вислуги років, що складає 23 роки і більше.

Разом з тим, у відзиві на позов представник відповідача зазначає інші мотиви для відмови у позові, які не були покладені в основу оскаржуваної відмови ГУНП у м. Києві, зокрема, що позивач не звертався саме з заявою про оформлення документів та їх направлення до органу Пенсійного фонду України, а просив у поданій заяві призначити пенсію за вислугу років.

З аналогічною заявою, що й до відповідача, позивач звернувся до ГУПФУ (а.с.17), на яку отримав лист №2395/2521/002/8-1900/21 від 18.05.2021, у якому третя особа вказала, що питання щодо обчислення вислуги років та підготовки і подання документів на призначення пенсії належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств та відомств. Враховуючи це, ГУПФУ рекомендувало для підготовки і подання документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії звернутися до органів, де позивач проходив службу (а.с.18).

Позивач вважає дії відповідача протиправними та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон №2262-XII.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 2.03.2018 у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 у справі № 1840/3347/18, від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19 та від 27.03.2020 у справі №569/727/17, від 23.06.2020 у справі №750/10827/16-а, від 20.01.2021 у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18. У вищезазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».

Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років (26 років 3 місяці 15 днів, з яких: 18 років 03 місяці 15 днів - вислуга в календарному обчисленні, решта - вислуга років на пільгових умовах) (а.с.18). Такі обставини не заперечуються відповідачем.

З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанови Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, відповідач, відмовляючи в оформленні та направленні документів щодо позивача до відповідного органу Пенсійного фонду України з тих підстав, що умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону N2262-XII є наявність на день звільнення відповідної календарної вислуги років, яку позивач не мав, діяв протиправно.

Разом з тим, виходячи зі змісту позовних вимог, суд зауважує, що кожен з суб`єктів владних повноважень (відповідач та третя особа), які залучені до участі у справі, мають свої повноваження щодо оформлення та подання документів для призначення пенсії та прийняття рішення про призначення пенсії відповідно.

Позивач просить у позові визнати протиправними дії ГУНП у м. Києві щодо відмови йому у призначення пенсії за вислугу років, вказуючи на відмову, оформлену листом №2173/125/05/62-2021 від 21.04.2021. Проте відповідач відмовив позивачу в оформлення документів та їх направлення до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 , а не у призначенні пенсії. Призначення пенсії не належить до повноважень ГУНП у м. Києві, це є компетенцією органів Пенсійного фонду України, відповідач лише оформляє та направляє документи осіб до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за наявності визначених Законом підстав для цього.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1 Розділу III Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи:

1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;

2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;

3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;

4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу);

5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;

6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.

У відповідності до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції №760 підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, зокрема, обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформлюють розрахунок вислуги років для призначення пенсії.

До розрахунку вислуги років додаються такі документи: витяги з наказів про звільнення зі служби (роботи) та/або виключення з особового (облікового) складу у зв`язку зі смертю із зазначенням вислуги років; копія послужного списку (за потреби - додаткові відомості з особової справи) особи, яка набула право на пенсію (померлого годувальника); копія військового квитка або довідка військового комісаріату про період проходження військової служби (за наявності); копія трудової книжки та/або документи, які підтверджують страховий стаж (стаж роботи).

В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії розрахунок вислуги років разом з іншими документами, зазначеними в підпункті 1 цього пункту, подається до уповноваженого структурного підрозділу.

Згідно з пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №760 підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: 1) грошовий атестат; 2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).

В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення подаються до уповноваженого структурного підрозділу.

За змістом наведених норм, суд приходить до висновку, що обчислення вислуги років для призначення пенсії, оформлення документів для направлення їх до відповідно органу Пенсійного фонду України для вирішення питання про призначення пенсії належить саме до компетенції уповноважених структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

При цьому вказана Інструкція №760 передбачає подання особою до уповноваженого органу саме заяви про призначення пенсії, а не заяви про оформлення та подання документів для призначення пенсії, на що зауважує представник відповідача.

На виконання наказу Національної поліції України від 14.05.2019 №455 «Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України, документів для призначення (перерахунку) пенсій» ГУНП у м. Києві прийнято наказ від 27.05.2019 №847 «Про визначення в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України, документів для призначення (перерахунку) пенсій», згідно з яким визначено сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП у м. Києві уповноваженим структурним підрозділом ГУПН у м. Києві з підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів особам, які мають право на пенсію згідно з законодавством України.

Таким чином, станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, повноваження щодо розгляду заяв про призначення пенсії покладено на сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП у м. Києві як уповноважений структурний підрозділ у розумінні та Інструкції №760, а також Порядку №3-1. Позивач звернувся до належного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У цій справі судом встановлено, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим 24.03.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення такої пенсії. Незважаючи на те, що у такій заяві ОСОБА_1 не вказав, що просить саме оформити та подати необхідні документи до органу Пенсійного фонду України для призначення такої пенсії (а просив лише призначити пенсію), відповідач відмовив позивачу саме в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років через не врахування вислуги років на пільгових умовах (а не у призначенні пенсії за вислугу років). При цьому пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 760 передбачено подання саме заяви про призначення пенсії.

З огляду на це, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога. Вказане підтверджується роз`ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 «Про судове рішення». Відповідно до пункту 3 цієї постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУПН у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону N2262-XII.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (за місцем проживання позивача) документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону N2262-XII .

У позовній вимозі про визнання протиправними дій ГУНП у м. Києві щодо відмови у призначення пенсії за вислугу років слід відмовити, оскільки прийняття рішення про призначення пенсії не входить до компетенції відповідача, а є повноваженням третьої особи.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії надати позивачу допомогу в їх одержанні, то такий обов`язок на відповідача покладений пунктом 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1. Додаткове покладання цього обов`язку на відповідача без встановлення факту невиконання такого обов`язку, який би призвів до порушення прав позивача, не відповідало би меті адміністративного судочинства. З огляду на це позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, то суд з огляду на встановлені обставини та наведені положення законодавства України не вбачає підстав для його задоволення. Позовні вимоги заявлені позивачем саме до ГУНП у м. Києві, яке першочергово вирішує питання наявності підстав для підготовки та подання документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років, відповідач є належним. Формулювання позивачем позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУНП у м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії, виходячи з обґрунтування позовних вимог, стосується дій саме цього відповідача, який на переконання позивача першочергово мав вирішити питання наявності підстав для призначення пенсії за вислугу років. На підтвердження таких висновків суду свідчить вказівка в змісті позовних вимог на лист саме ГУНП у м. Києві №2173/125/05/62-2021 від 21.04.2021.

Також суд зазначає, що в силу положень статті 48 КАС України заміна неналежного відповідача на належного можлива лише за згодою позивача. Таке клопотання представником відповідача було надіслане позивачу, який в свою чергу, не направив до суду згоди на таку заміну. Крім того, суд не вбачає підстав для залучення у цій справі другим відповідачем ГУПФУ (яке є третьою особою), бо вимоги про призначення пенсії до органу пенсійного фонду є передчасними через відсутність подання відповідних документів ГУНП у м. Києві щодо позивача для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону N2262-XII .

Крім того, слід відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду. Такий строк відповідач рахує по спливу 10 днів, наданих уповноваженому структурному підрозділу для оформлення всіх необхідних документів і відповідного подання про призначення пенсії з часу звільнення позивача зі служби в поліції (30.11.2016), тобто з 10.12.2016.

З цього приводу суд зауважує, що термін для оформлення необхідних документів і подання про призначення пенсії обчислюється від дня одержання заяви особи про призначення пенсії, а не від дати звільнення особи зі служби в поліції, як помилково вважає представник відповідача.

Строки звернення до суду з позовом обчислюються в порядку визначеному статтею 122 КАС України. Відповідно до частин першої-другої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує дії відповідача, які стосуються відмови, викладеної у листі №2173/125/05/62-2021 від 21.04.2021, стосовно не оформлення та не направлення документів до ГУПФУ про призначення йому пенсії за вислугу років, строк звернення до суду обчислюється з моменту отримання ОСОБА_1 такої відмови.

До суду позивач звернувся з цим позовом 27.05.2021, тобто у строк визначений частиною другою статті 122 КАС України. Представник відповідача помилково застосовує до спірних правовідносин строк звернення до суду в один місяць (передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України), оскільки спірні правовідносини не стосуються проходження (звільнення) з публічної служби, а виникли у зв`язку з відмовою відповідача підготувати та направити до ГУПФУ документи, необхідні для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» Закону N2262-XII.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач заперечуючи проти позову, не довів правомірності своїх дій в частині відмови у підготовці та направленні до ГУПФУ документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» Закону N2262-XII.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 454,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №33084 від 26.05.2021 (а.с.35).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві оформити документи та підготувати подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», направити такі документи та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3) для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві судові витрати у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції України у м. Києві (вулиця Володимирська, 15, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 40108583).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 01 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.