Рішення № 98003522, 15.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1570/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Ель Яагубі О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Хорошанюк А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2021 року № 00006370705, № 00006360705, № 00006350705; від 28.10.2020 року № 0002270505, № 0002250705, № 0002230705, № 0002220705.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків, які суперечать фактичним обставинам справи. Зазначав, що він немає відношення до фінансово - господарської діяльності магазинів торгівельної мережі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а працював без офіційного трудового договору в якості продавця - консультанта. За даним фактом слідчим управління Головного управління ДФС у Полтавській області 03.08.2020 року відкрите кримінальне провадження № 32020170000000024. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивач припинив підприємницьку діяльність 11.09.2020 року, проте в порушення вимог статті 61 Конституції України відповідачем до нього були застосовані фінансові санкції як до суб`єкта підприємницької діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/1570/21. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

24 березня 2021 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначав, що в ході проведення фактичних перевірок позивача за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 було встановлено порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, частин 20, 55 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», у зв`язку з чим прийняті спірні рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

На підставі наказів Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.09.2020 року №№ 1363, 1364, 1365, направлень на перевірку від 08.09.2020 року №№ 1386, 1385, 1379, 1380, 1383, 1384 з 08.09.2020 року по 14.09.2020 року проведено фактичні перевірки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності - магазини " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

За результатами фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) складені акти від 14.09.2020 року №№ 0293/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , 0292/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , 0294/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , у яких зафіксовані порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, частин 20, 55 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», пункту 1 статті 3 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підставі зазначених актів Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення - рішення від 09.02.2021 року № 00006370705, № 00006360705, № 00006350705; від 28.10.2020 року № 0002270505, № 0002250705, № 0002230705, № 0002220705.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним рішенням суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною 20 статті 15 Закону України №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно частини 55 статті статті 15 Закону України №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до абзаців 6, 15 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: - оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; -зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Згідно пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Поняття «господарська діяльність» визначене статтею 3 Господарського кодексу України, відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 2 статті 3 ГК України).

В той же час, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором 11.09.2020 було внесено запис №2005880060001048069 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за власним рішенням.

Отже, на момент винесення оскаржуваних рішень в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був наявний запис про припинення за власним рішенням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , що свідчило про відсутність у позивача статусу підприємця.

Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно зі ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, у випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи зобов`язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа, не зважаючи на реєстрацію припинення її підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, які виникли до припинення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи акти №№ 0293/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , 0292/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , 0294/16/31/РРО/ НОМЕР_1 складені відповідачем 14.09.2020 року, а оскаржувані рішення винесені 28.10.2020 року та 09.02.2021 року, тоді як зазначалося вище, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 проведено 11.09.2020 року.

Суд вважає за необхідне відмітити, що відповідачем не враховано положення статті 61 Конституції України, в якій зазначається, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже відповідальність за порушення, за які притягнуто позивача, повинна нести виключно фізична особа-підприємець, в даному випадку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , проте на момент проведення перевірки та винесення спірних податкових повідомлень - рішень діяльність цієї особи вже було припинено.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача, що у разі припинення підприємницької діяльності зобов`язання не припиняються, а залишаються за колишнім підприємцем як за фізичною особою, який несе відповідальність за порушення, які були зафіксовані в періоді здійснення господарської діяльності. Адже, на момент припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності останній не мав зобов`язань, зокрема зі сплати штрафу за порушення, передбачені абзацами 6, 15 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР, пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України. Відповідно, позивач не може нести відповідальність за зобов`язаннями, які виникли після припинення його підприємницької діяльності, оскільки вже не є суб`єктом даних правовідносин.

При цьому враховується те, що застосовані до позивача спірними рішеннями фінансові санкції у вигляді штрафу не є обов`язковим платежем в розумінні національного законодавства. Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 у справі № 813/2113/16.

Таким чином, суд не може погодитися з правомірністю податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.02.2021 року № 00006370705, № 00006360705, № 00006350705; від 28.10.2020 року № 0002270505, № 0002250705, № 0002230705, № 0002220705, а тому вважає за необхідне визнати їх протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1724,70 грн. (1 відсоток ціни позову) належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.02.2021 року № 00006370705, № 00006360705, № 00006350705; від 28.10.2020 року № 0002270505, № 0002250705, № 0002230705, № 0002220705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1724,70 грн. (одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко