Рішення № 98003409, 30.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6105/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155350007759 від 05.01.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, а також до страхового стажу - період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 19.06.2014 року №73 - з 24.12.2020 року.

У позові вказано, що на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачу було повних 61 рік та при наявності страхового стажу 24 роки 9 місяців він має повне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Як вказує позивач, в період його роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» ВО «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 31.08.1984 роки проведення атестації робочого місця ще не було передбачено законодавством, яке дiяло на той час, і не є обов`язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах після 21.08.1992 року. В період роботи позивача в Шахтоуправлінні «Янівське» ВО «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 31.08.1984 роки діяв Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року. До підрозділу 1 (Підземні роботи) Розділу I (Гірничі роботи) зазначеного Списку № 1 віднесено: всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземної телефонного зв`язку і т. д.). Позивач звертає увагу суду на те, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за період роботи з 04.10.1982 по 31.08.1984 роки така умова, як проведення атестації робочих місць за умовами праці - відсутня. Єдина умова - робота повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії.

Як стверджує позивач, приписи постанови КМУ № 637 на нього не розповсюджуються, оскільки відповідно до пункту 1 частини 2 частини 3 статті 114 та частини 3 статті 24 Закону № 1058 єдиною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є робота повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії. Обов`язковість атестації робочого місця запроваджена тільки після 21.08.1992 року. Інших додаткових умов для призначення пенсії на пільгових умовах для цієї категорії працівників вказаною нормою Закону не встановлено. Зайнятість позивачем на підземних роботах повний робочий день підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. Тобто, всі необхідні записи в трудовій книжці присутні.

З огляду на викладене вище, як стверджує позивач, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 в Шахтоуправлінні «Янівське» ВО «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею та з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та частини 3 статті 24 Закону № 1058.

Як зазначено у позові, про протиправність прийнятого спірного рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах свідчить порушення відповідачем приписів пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), згідно з яким право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Тобто, саме територіальні органи Пенсійного фонду України повинні визначати право особи на той чи інший вид пенсії.

Також, позивач вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до його страхового стажу період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 року в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара.

Позивач вказує, що у нього є належним чином оформлена трудова книжка, в якій містяться всi вiдповiдні записи про зазначений вище спірний період роботи з відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до Закону № 1058. Враховуючи викладене на думку позивача, відповідач під час вирішення питання про призначення пенсії відповідно до заяви від 24.12.2020 року протиправно не врахував записи в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи ОСОБА_1 .

У позові вказано, що загальновідомо, що на території Луганської та Донецької областей відбувся збройний конфлікт, внаслідок якого частина цих областей була визнана окупованою. Селище міського типу Хрустальне Луганської обл., на території якого розташована Хрустальненська селищна рада відноситься до окупованих населених пунктів. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» Хрустальненська селищна рада перереєстрацію на території, підконтрольній українській владі, не здійснила. Органи державної та виконавчої влади, в т.ч. Пенсійного фонду України, тимчасово не здійснюють свої функції на території, не підконтрольній українській владі території, а механізм сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за працівників підприємств, установ і організацій, розташованих на цих територіях, відсутній. Тому фактично Реєстр застрахований осіб на тимчасово окупованих територіях не функціонує.

Також, у позові вказано, що в порушення вимог Закону № 1058 та Порядку 22-1, відповідач до спливу строку на подання додаткових документів вже 05.01.2021 року передчасно прийняв спірне рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивачем усунено недоліки адміністративного позову.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вказаною ухвалою судом зобов`язано відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчені копії усіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в т.ч. електронної пенсійної справи, та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження обставин, що послугували підставою для вчинення оскаржуваних дій

18.05.2021 року (вх.№25011/21) від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2021 року надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

19.05.2021 року (вх.№ЕП/13662/21) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не визнає даний адміністративний позов виходячи з наступного.

Як вказує відповідач, позивач звернувся щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та надав: паспорт та ідентифікаційний код. трудову книжку, військовий квиток, довідку внутрішньо-переміщеної особи від 30.03.2016 № 5116-679, пільгову довідку № 12 від 28.10.2016, видана ПП "ВОЛАТ-ТРАНС" м. Алчевськ, Луганської області). За наслідками розгляду заяви було винесено рішення № 155350007759 від 05.01.2020 про відмову у призначенні пенсії за Списком № 2 та у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26, 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (зі змінами 2148).

Як стверджує відповідач, пільговий стаж роботи позивача за Списком №2 складає лише 1 рік 6 місяців, страховий стаж складає 23 роки 9 місяців. Пільговий стаж розраховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, згідно інформації про спеціальний стаж по коду НОМЕР_2 ; з 29.06.2011 по 31.10.2012, з 14.11.2012 пo 31.01.2013. До страхового стажу не враховано період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 на посаді кочегара Хрустальнянської селищної ради, оскільки у індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплати внесків до Пенсійного фонду України. Оскільки страховий стаж складає менше 26 років, права на призначення пенсії за віком на загальних умовах позивач не набув. Крім того пільговий, стаж складає менше 12 років 6 місяців, а страховий стаж складає менше 30 років, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач теж не набув.

Щодо вимог позивача про зобов`язання головного управління зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, а також до страхового стажу - період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара, призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 19.06.2014 року № 73 - з 24.12.2020 року, то відповідач вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до Головного управління щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, жодного звернення від позивача щодо призначення пенсії за списком №1 до Головного управління не надходило.

Крім того щодо зарахування період роботи Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, відповідач зазначає, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці. Відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць позивача, про характер умов праці та про зайнятість у шкідливих умовах праці повний робочий день унеможливлює підтвердження права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач зазначає, що позивач в зв`язку з відсутністю стажу не набув права ні на один вид пенсії, ані за віком, ані на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

31.05.2021 року (вх.№27984/21) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 (а.с.25).

Згідно довідки від 30.03.2016 року №5116-679 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу (а.с.29).

З наданої до суду копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с.35-45), судом, зокрема, встановлено, що позивач:

- з 04.10.1982 року на підставі наказу №145 о/к від 04.10.1985 року прийнятий на посаду гірника підземного з повним робочим днем під землею в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» (запис №11);

- з 17.12.1982 року на підставі наказу №П-3п185 переведений гірником підземним другого розряду з повним робочим днем під землею (запис №12);

- з 28.02.1983 року на підставі наказу №35-к від 28.02.1985 року переведений гірником підземним четвертого розряду з повним робочим днем під землею (запис №13);

- з 31.08.1984 року на підставі наказу №240к від 31.08.1984 року звільнений за власним бажанням з Шахтоуправління «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» (запис №14);

- з 03.11.2014 року на підставі розпорядження №42 від 31.10.2014 року прийнятий на роботу в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара (запис №27);

- з 15.04.2015 року на підставі розпорядження №10 від 15.04.2015 року звільнений за власним бажання з посади кочегара в Хрустальненській селищній раді (запис №45).

Судом встановлено, що 24.12.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії (а.с.30).

Вказана заява зареєстрована управлінням 24.12.2020 року за №4819.

До заяви ОСОБА_1 , зокрема, було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку № НОМЕР_5 , військовий квиток, довідку про заробітну плату з 01.07.3030 року по день звернення, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пільгові довідки.

За результатами розгляду заяви позивача від 24.12.2020 року №4819, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №155350007759 від 05.01.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії» (а.с.32-33).

З даного рішення вбачається, що відповідачем не коректно визначено дату його прийняття, так як воно датоване січнем 2020 року, тобто дата рішення передує самому зверненню ОСОБА_1 .

Так, у рішенні №155350007759 вказано, що пільговий стаж роботи позивача за Списком №2 складає 1 рік 6 місяців, страховий стаж складає 23 роки 9 місяців.

Згідно рішення, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 03.11.2014 року по 15.04.2015 року на посаді кочегара Хрустальнянської селищної ради, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплати внесків до Пенсійного фонду України.

Як вказано у рішенні, оскільки пільговий стаж позивача складає менше 26 років, права на призначення пенсії за віком на загальних умовах ОСОБА_1 не має, а оскільки пільговий стаж складає менше 12 років 6 місяців, а страховий стаж менше 30 років, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 також не має.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155350007759 від 05.01.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд зазначає, що з аналізу положень в частині, що стосується позивача, вбачається, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць:

- після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

- у період до 1 квітня 2024 року за відсутності страхового стажу (не менше 25 років у чоловіків) з його зниженням;

- зі зменшенням пенсійного віку у працівників, які не мають 10 років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності страхового стажу 25 років.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періодів його роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф б цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд дійшов висновку, що використання норм постанови №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Саме такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а.

Відповідач не заперечує факту, що позивач у періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, позивач обіймав посади, що передбачені Списком №1,

В трудовій книжці міститься запис про те, що у періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» позивач працював з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що у трудовій книжці відображені відповідні відомості записи завірені печаткою підприємства, достовірність записів сумніву не викликає.

Таким чином, відповідачем при розрахунку пільгового стажу позивача необхідно враховувати період роботи позивача на пільгових умовах з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит».

Вирішуючи питання щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи на підприємстві через відсутність сплати страхових внесків, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058, сплачуються їх роботодавцями.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3, 6, 10 статті 20 Закону № 1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара.

Отже позивач має право на зарахування зазначеного стажу.

Також, суд зазначає, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд зазначає, що ключовим при розгляді даної адміністративної справи є питання:

- щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею;

- щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара;

- щодо наявності права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Як вже вказано вище, за відсутності стажу роботи, встановленого абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (тобто страхового стажу не менше 25 років), у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту зі зниженням розміру страхового стажу.

Водночас, в даному випадку, для призначення пенсії на пільгових умовах п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у особи повинен бути стаж не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць зі зменшенням пенсійного віку у працівників, які не мають 10 років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності страхового стажу 25 років.

Так, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого судом права на зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит», до його страхового стажу додатково зараховується один рік.

Тобто, зважаючи на наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» та зарахування до страхового стажу періодв роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара, загальний страховий стаж позивача складає понад 25 років (23 роки, 9 місяців 22 дні (визначено відповідачем)+ 1 рік + 5 місяців).

Згідно розрахунку стажу, який складено відповідачем (а.с.34) період роботи позивача в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» (1 рік 10 місяців 28 днів) зараховано до страхового стажу на загальних підставах.

Тобто у позивача відсутня не менше половини стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, навіть за встановлених судом обставин про наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею (1 рік 10 місяців 28 днів), право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2, с.3 ст.114 Закону №1058 у позивача відсутнє.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Стаж позивача, який зараховано відповідачем за Списком №2 складає менше двох років (а.с.34).

Суд зазначає, що навіть за встановлених судом обставин про наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею (1 рік 10 місяців 28 днів), право на призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2, с.3 ст.114 Закону №1058 у позивача відсутнє.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, а також до страхового стажу - період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с.56).

З урахуванням того, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 454,00 грн. на користь ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Шахтоуправлінні «Янівське» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 04.10.1982 по 16.12.1982 роки - на посаді гірника з повним робочим днем під землею, з 17.12.1982 по 27.02.1983 роки - на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 28.02.1983 по 31.08.1984 роки - на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, а також до страхового стажу - період роботи з 03.11.2014 по 15.04.2015 роки в Хрустальненській селищній раді на посаді кочегара;

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)

Суддя П.П. Марин