Ухвала суду № 98003387, 30.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6581/21

У Х В А Л А

30 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву позивача за вхід. №ЕП/16754/21 та №32162/21 від 18.06.2021 року про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та внесених змін виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 86% (вислуга років 32) сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою від 22.04.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Ухвалою суду від 22.04.2021 року залучено до участі у справі другого відповідача – Пенсійний фонд України.

Ухвалою суду від 11.06.2021 року позов залишено без руху з зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

18.06.2021 року до суду за вхід. №ЕП/16754/21 та №32162/21 надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.

Заява обґрунтована наступним.

Відповідно до Постанови Верховного Суду №815/460/18 від 24 листопада 2020 року, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з недоплаченою сумою пенсії.

Про невідповідність розмірів пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів позивач дізнався у лютому 2021 року із засобів масової інформації. Позивач не міг передбачити, що орган держави, в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного та соціального забезпечення, може ці права порушувати.

Позивач не має юридичної освіти, не знає особливості пенсійного законодавства України, у зв`язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто розмір пенсії не відповідає вимогам законодавства. Державні органи, в повноваження яких входить питання призначення та перерахування пенсії, також мене не інформували та не вимагали будь-яких додаткових документів.

Додатково позивач надає до Одеського окружного адміністративного суду України інформацію щодо режиму своєї завантаженості в трудовій діяльності науково-педагогічного працівника, що є додатковими підставами відсутності можливості постійно стежити за діями чи бездіяльністю посадових осіб, які можуть порушити його гарантовані права та свободи.

Крім того, з 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України введено карантин на всій території України, у зв`язку з глобальним спалахом коронавірусу. В подальшому такий карантин неодноразово продовжувався. В цей період позивач не зміг звернутися до суду тому, що він людина похилого віку і хвилювався за своє життя, а також зобов`язаний як свідомий громадянин України виконувати карантинні обмеження, що встановлювалися Урядом та місцевими органами влади.

На думку позивача, вищезазначені аргументи дають йому підстави про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Розглядаючи заяву позивача за вхід. №ЕП/16754/21 та №32162/21 від 18.06.2021 року про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

В нормах КАС України, що набрали чинності 15 грудня 2017 року, вперше закріплено, зокрема, такі нові юридичні категорії, як «типова справа» і «зразкова справа», а також особливості провадження у типових та зразкових справах. Термін «зразкова адміністративна справа» є новелою КАС України.

Типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. Верховний Суд розглядає таку категорію справ як суд першої інстанції за поданням одного або декількох адміністративних судів, у провадженні якого перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення.

В основу механізму зразкових та типових справ в адміністративному судочинстві покладено інститут пілотних рішень, які виносить Європейський суд з прав людини.

За своєю сутністю пілотні рішення Європейського суду з прав людини являють собою вказівки державним органам на існування системної проблеми, яка стосується великої кількості осіб, та рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Шляхом впровадження інституту пілотних рішень було розв`язано одразу два завдання: по-перше, впроваджено інститут, спрямований на вирішення багаторазово повторюваних проблем; по-друге, даний механізм сприяв вирішенню справ, що випливають зі стійкого системного неправильного функціонування адміністративних і правозастосовних органів правової системи держави.

Ведення таких понять, як типова та зразкова справи, є важливим кроком для впровадження судового прецеденту в Україні. Сам факт визнання за Верховним Судом права на створення судового прецеденту є кроком вперед на шляху розвитку України як соціальної, правової держави насамперед тому, що відбувається зміна сприйняття права та судової практики у суспільстві. Судові рішення у зразкових справах набувають ознаки реального носія об`єктивної інформації та джерела права.

Як встановлено судом, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року адміністративну справу №240/5401/18 передано на розгляд до Верховного Суду разом із поданням про розгляд даної справи Верховним Судом як судом першої інстанції в порядку статті 290 КАС України.

Верховний Суд ухвалою від 10.01.2019 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі № 240/5401/18.

04.02.2019 року Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10004, РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року вказане рішення залишено без змін.

Постанова ВП ВС оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.10.2019 року.

Відтак, з 26.10.2019 року зазначена постанова ВП ВС набула ознаки реального носія об`єктивної інформації та джерела права. Отже, шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з 27.10.2019 року та спливає 28.04.2020 року.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, який в подальшому продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту:

« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

18.06.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

16.07.2020 року Закон № 731-IX опубліковано в газеті "Голос України".

Закон № 731-IX набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тобто, строки встановлені “до закінчення карантину” закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX, тобто 06.08.2020 року.

Окремо суд зазначає, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 2020 рік йому було 65 років, отже він перебував у зоні ризику.

З огляду на викладене, шестимісячний строк звернення до суду з 06.08.2020 року сплив 07.02.2021 року. Позивач звернувся до пенсійного органу 17.03.2021 року.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» від 4.12.95 та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа “Безруков проти Росії”, п. 34).

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку

Отже, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 2-9, 122, 123, 242, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача за вхід. №ЕП/16754/21 та №32162/21 від 18.06.2021 року про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду – задовольнити повністю.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.