Ухвала суду № 98003289, 24.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7292/21

У Х В А Л А

24 червня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Коняги С.М.,

за участю сторін:

представника відповідача Пашаєва Г.В. (за витягом)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника Одеської обласної прокуратури про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 по справі №420/7292/21,-

В С Т А Н О В И В:

05.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов`язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючого штатного розпису Одеської обласної прокуратури;

- зобов`язати Одеську обласну прокуратуру усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора шляхом прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов`язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючого штатного розпису Одеської обласної прокуратури.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, відкрито провадження в адміністративній справі та зобов`язано Одеську обласну прокуратуру надати до Одеського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:

- матеріалів особової ОСОБА_1 ;

- штатного розпису Прокуратури Одеської області станом на 01.09.2020 року;

- штатного розпису Одеської обласної прокуратури станом на 15.03.2021 року;

- положення про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, затверджене наказом прокуратури Одеської області від 24.12.2017 року №346;

- положення про управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Одеської області, затверджене наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 10.02.2021 року №24.

Підготовче судове засідання в даній адміністративній справі призначено на 18.05.2021 року об 11 год. 00 хв.

17.05.2021 року (вх.№ЕП/13366/21) від представника Одеської обласної прокуратури до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи №420/7292/21 на іншу дату у зв`язку з тим, що ухвала про відкриття провадження надійшла до Одеської обласної прокуратури 11.05.2021 року, позов з додатками одержано в суді нарочно 13.05.2021 року. Таким чином, як вважає представник відповідача, п`ятнадцятиденний строк для підготовки відзиву на позов спливає 26.05.2021 року.

Ухвалою суду від 18.05.2021 року задоволено заяву представника Одеської обласної прокуратури, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/7292/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання в даній адміністративній справі на 27.05.2021 року об 11 год.00 хв.

Справа перебуває на стадії підготовчого провадження.

26.05.2021 року (вх.№26981/21) від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову.

У заяві, з посиланням на справу №420/3844/21, яка перебувала у справдженні Одеського орудного адміністративного суду зазначено, що під час розгляду даної справи позивач дізнався про прийняття наказу №2062к від 26.09.2020 року.

Також, посилаючись на положення ст.172 КАС України, позивачем вказано, що на думку позивача справи №420/3844/21 та №420/7292/21 було доцільно об`єднати в одне провадження, оскільки предметом обох справ є захист трудових прав позивача, пов`язаних з проходженням ним публічної служби в органах прокуратури; позови подані від одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; вимоги у справах є пов`язаними між собою підставою виникнення, поданими доказами. Водночас, вказує ОСОБА_1 можливість об`єднання справ в одне провадження передбачена лише на визначеній законом стадії, а саме до початку підготовчого засідання, так як по справі №420/3844/21, і у справі №420/7292/21 підготовчі судові засідання вже відбулися. Оскільки на думку позивача, розгляд даних вимог повинен здійснюватися в одному провадженні, зважаючи на те, що по справі №420/3844/21 провадження відкрито ще 29.03.2021 року, тобто у суду по справі №420/3844/21 залишилося обмаль часу для забезпечення виконання завдань підготовчого провадження (у справі №420/3844/21 підготовче провадження не продовжувалось), зважаючи, що обсяг доказів у справі №420/3844/21 є недостатнім для розгляду вимог по справі №420/7292/21 (судом у дані справі відмовлено у витребуванні засвідчених копій штатних розписів, а позивачу їх копії дані надані без засвідчення), позивачем було подано заяву про залишення позову по справі №420/3844/21 без розгляду.

З урахуванням вищевикладених обставин, керуючись правом, визначеним статтею 47 КАС України, а також для забезпечення засад процесуальної економії при розгляді спору, позивач вважав за необхідне збільшити позовні вимоги по справі №420/7292/21 не змінюючи суб`єктний склад сторін у справі та фактичні підстави звернення до суду, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви.

Так, разом із заявою про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову ОСОБА_1 надано до суду уточнену позовну заяву до Одеської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:

1) Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури №2069к від 16.09.2020 року.

2) Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року “Про скасування надбавки”, в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

3) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії,

4) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 “Про умови оплати праці прокурорів”.

5) Зобов`язати Одеську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 16.09.2020 року по 28.02.2021 року з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії у період у період з 16.09.2020 року по 28.02.2021 року та виходячи з посадового окладу, у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 “Про умови оплати праці прокурорів”;

6) Стягнути з Одеської обласної прокуратури суму недоотриманої заробітної плати за період з 16.09.2020 року по дату вирішення даної адміністративної справи обчисленої з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії та виходячи з посадового окладу, у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 “Про умови оплати праці прокурорів”;

7) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратуру щодо не внесення до трудової книжки серія НОМЕР_1 запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58.

8) Зобов`язати Одеську обласну прокуратуру внести до трудової книжки серія НОМЕР_1 запис про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58;

9) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов`язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючим штатним розписом Одеської обласної прокуратури.

10) Зобов`язати Одеську обласну прокуратуру усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора шляхом прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов`язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючого штатного розпису Одеської обласної прокуратури.

Разом із уточненим позовом позивачем подано до суду заяву про поновити ОСОБА_1 строк для звернення із уточненою позовною заявою по справі №420/7292/21.

В обґрунтування вказаної заяви позивачем вказано, що про існування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи позивач дізнався лише при розгляді справи №420/3844/21. Відзив по справі №420/3844/21 подано до суду лише 28.05.2021 року. При цьому засвідченої копії вказаного наказу ОСОБА_1 не було отримано, оскільки заяви по суті справи №420/3844/21 були надіслані на електронну адресу позивача без використання електронно-цифрового підпису. Як вказано у позові, лише 21.05.2021 року при ознайомленні з матеріалами справи №420/3844/21 позивач ознайомився з засвідченою копією наказу №2062к від 15.09.2020 року. Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії, а також визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (вимоги №3 та №4), то позивач зазначає, що вони є вимогами щодо виплати на користь позивача належної йому заробітної плати. Таким чином, на думку позивача, право позивача звернутися до суду з позовом про виплату такої заробітної плати не обмежується будь-яким строком. Щодо звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №2069к від 16.09.2020 року (вимога №1), позивач вказує, що зі змісту спірного наказу вбачається, що ОСОБА_1 не було звільнено з відповідної посади, а лише на певний період (який не вказано у наказі) визначено місце роботи (без зміни функціональний обов`язків), при цьому правовий статус ОСОБА_1 як прокурора не змінився. Позивач вважає, що він мав об`єктивні підстави вважати, що дію вказаного наказу згодом буде вичерпано. Водночас, протягом тривалого часу даний наказ, яким лише тимчасово визначено місце роботи, а не функціональні обов`язки, яким не змінено правовий статус позивача як прокурора, фактично продовжує діяти. Від дати прийняття спірного наказу №2069к ОСОБА_1 отримує заробітну плату в значно меншому розмірі. При цьому оскільки позивач у період з 13.10.2020 року по 30.10.2020 року, з 31.10.2020 року по 02.11.2020 року, з 03.11.2020 року по 12.11.2020 року, з 13.11.2020 року по 20.11.2020 року, з 24.01.2021 року по 15.03.2021 року перебував на лікарняному, інформацію про розмір заробітної плати за повністю відпрацьований місяць, ОСОБА_1 отримав лише після її нарахування у кінці грудня 2020 року. Позивач стверджує, що вказане порушення його прав має триваючий характер, оскільки пов`язане з тривалим та безперервним не припинення дії «тимчасового» наказу, невиконанням відповідачем обов`язку, передбаченого законом щодо надання ОСОБА_1 здійснювати функції та повноваження прокурора. Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратуру щодо не внесення до трудової книжки серія НОМЕР_1 запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58 (вимога №7), то позивач вказує, що 04.03.2021 року у відділі кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури він отримав копію трудової книжки серії НОМЕР_1 . Станом на дату подання до суду уточненого позову по справі №420/7292/21 позивачу так і не повідомлено про внесення запису про перейменування органу та що вказане порушення прав позивача має триваючий характер, оскільки пов`язане з тривалим та безперервним невиконанням відповідачем обов`язку, передбаченого законом.

Ухвалою суду від 27.05.2021 року, зокрема, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами, викладеними в уточненій позовній заяві по справі №420/7292/21 та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, стягнення недоотриманої заробітної плати та зобов`язання вчинити певні дії.

27.05.2021 року (вх.№27130/21) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (в первинній редакції).

Разом із вказаним відзивом відповідачем надано до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування даного клопотання відповідачем зазначено, що у позові ОСОБА_1 16.09.2020 тимчасово визначено робоче місце у Одеській обласній прокуратурі. З вказаним наказом він ознайомився в той же день. Також, в позовi зазначено, що лише після отримання на запити відповідей від 12.04.2021 та від 14.04.2021 у нього виникли підстави для звернення до суду з даним позовом. Однак, в позові не зазначено, які саме підстави виникли після отримання цих відповідей. Вирішальним в даному випадку є не дати отримання вiдповiдей, а дати коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про нібито порушення своїх прав.

Як стверджує відповідач, ОСОБА_1 про порушене, як на його думку, право дізнався або повинен був дізнатися 16.09.2020, ознайомившись з наказом, що підтверджується його підписом. Наразі, строк на звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом сплинув 16.10.2020, a тому ним адміністративного суду з цим позовом.

14.06.2021 року (вх.№30788/21) від представника відповідача надійшов відзив на позов (з урахуванням уточнень), в якому, зокрема, зазначено, що позивач в обґрунтування своєї заяви про поновлення строку зазначив, що про існування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 "Про скасування надбавки" в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні координації та правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи дізнався лише при розгляді справи № 420/3844/21, у якій відзив на позов подано лише 28.04.2021. При цьому, вказав, що засвідченої копії не отримував, оскільки заяви по справі були надіслані йому на електронну пошту без використання електронно-цифрового підпису та він лише 21.05.2021 ознайомився з засвідченою копією наказу.

Як зазначено відповідачем, позивач про наявність оскаржуваного наказу №2062к від 15.09.2020 було відомо принаймні ще 28.04.2021, та наведені ним обставини не є дійсно об`єктивно непереборними, що не залежали від його волі, які б заважали йому своєчасно вчинити процесуальну дію - звернутися з позовом до суду.

24.06.2021 року (вх.№33059/21) від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, в яких вказано, що ухвалою суду від 27.05.2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами, викладеними в уточненій позовній заяві по справі №420/7292/21. Як вказано позивачем, у заяві за наслідком розгляду якої судом прийнято ухвалу від 27.05.2021 року ним наведено обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до суду.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, просив залишити без розгляду позов ОСОБА_1 з урахуванням уточнень.

Розглядаючи клопотання представника Одеської обласної прокуратури про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 по справі №420/7292/21, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічну за функціональними обов`язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно з діючим штатним розписом Одеської обласної прокуратури.

Так, як вказує позивач, про існування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи позивач дізнався лише при розгляді справи №420/3844/21.

Судом встановлено, що відзив по справі №420/3844/21 подано до суду лише 28.04.2021 року.

При цьому, як вказує позивач, засвідченої копії вказаного наказу ОСОБА_1 не було отримано, оскільки заяви по суті справи №420/3844/21 були надіслані на електронну адресу позивача без використання електронно-цифрового підпису.

З вказаних обставин вбачається, що про існування порушення власних прав прийняттям вказаного наказу позивач дізнався 28.04.2021 року

Разом з цим, судом встановлено, що із листами від 12.04.2021 року вих. №24-522вих-21 та від 14.04.2021 року вих. №24-549вих-21 ОСОБА_1 отримав витяг з штатного розпису Прокуратури Одеської області станом на 01.09.2021 року та витяг зі штатного розпису Одеської обласної прокуратури станом на 15.03.2021 року, положення про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, затверджене наказом прокуратури Одеської області від 24.12.2017 року №346 та положення про управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Одеської області, затверджене наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 10.02.2021 року №24.

Судом з`ясовано, що необхідність в отриманні даних витягів у позивача виникла при розгляді справи №420/3844/21.

До суду відповідачем не надано доказів того, що до отримання відповідей на запити позивач був ознайомлений з діючим штатним розписом Одеської обласної прокуратури.

В уточненому позові позивачем наведено обґрунтування його вимог про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічну за функціональними обов`язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно з діючим штатним розписом Одеської обласної прокуратури, які зводяться, в тому числі, до доводів щодо структури Одеської обласної прокуратури згідно діючим штатним розписом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що лише після отримання відповіді на запит листами від 12.04.2021 року вих. №24-522вих-21 та від 14.04.2021 року вих. №24-549вих-21 у ОСОБА_1 виникли підстави для звернення до суду із даним позовом.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії, визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» та стягнення з Одеської обласної прокуратури суми недоотриманої заробітної плати за період з 16.09.2020 року по дату вирішення даної адміністративної справи обчисленої з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії, виходячи з посадового окладу, у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», суд зазначає наступне.

Вказані вимоги є вимогами щодо виплати на користь позивача належної йому заробітної плати.

Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Верховний Суд України в постанові від 16 листопада 2013 року (справа № 21-389а13) дійшов висновку, що перебування особи на державній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У постанові від 13.03.2019 року по справі №807/363/18 Верховний суд зазначив: «…Щодо висновків судів про незастосування у випадку, що розглядається, норм положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України з огляду на формулювання позовних вимог інших, ніж стягнення заробітної плати, Верховний Суд зауважує, що норми цієї статті, слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати».

Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача у вищевказаній частині є вимогами з приводу здійснення виплати позивачу заробітної плати, право позивача звернутися до суду з позовом про виплату такої заробітної плати не обмежується будь-яким строком.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №2069к від 16.09.2020 року та вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратуру щодо не внесення до трудової книжки серія НОМЕР_1 запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту спірного наказу вбачається, що ОСОБА_1 не було звільнено з відповідної посади, а лише на певний період (який не вказано у наказі) визначено місце роботи (без зміни функціональний обов`язків), правовий статус ОСОБА_1 як прокурора не змінився. Посилань на певний термін чи подію, з якою припиниться дія наказу, оскаржуваний наказ №2069к від 16.09.2020 року – не містить.

04.03.2021 року позивач у відділі кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури отримав копію трудової книжки серії НОМЕР_1 . Як вказує позивач, станом на дату подання до суду уточненого позову по справі №420/7292/21 позивачу так і не повідомлено про внесення запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58.

Судом встановлено, що вказані вимоги були предметом розгляду у справі №420/3844/21 та ухвалою суду від 26.05.2021 року судом залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури по вказаній справі.

При цьому з позовом по справі №420/3844/21 позивач звернувся до суду 15.03.2021 року.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що позовні вимоги по справі №420/3844/21 і первинні позовні вимоги по справі №420/7292/21 доцільно розглядати в одному провадженні, оскільки:

- предметом обох справ є захист трудових прав позивача, пов`язаних з проходженням ним публічної служби в органах прокуратури;

- позови подані від одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

- вимоги у справах є пов`язаними між собою підставою виникнення, поданими доказами.

При цьому обґрунтованими є також доводи позивача, що станом на 26.05.2021 року у відповідності до положень ст.172 КАС України суд не міг вирішувати питання чи клопотання про об`єднання в одне провадження вищевказаних справ.

Суд враховує, що з заявою про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову позивачем подано 26.05.2021 року, тобто того ж дня, коли судом по справі №420/3844/21 залишено позов без розгляду на підставі ч. 3 ст.240 КАС України.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників», Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України наказом №58 від 29.07.93 року затвердило Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України №301 від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, відповідальність за ведення трудової книжки позивача покладається безпосередньо на Одеську обласну прокуратуру, а не на позивача. Крім того, трудові книжки зберігаються в Одеській обласній прокуратурі.

В теорії права триваюче правопорушення розуміється, як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Згідно правових висновків, викладених Великою Палато Верховного суду по справі №9901/203/20, триваючим порушенням може бути лише триваюча пасивна поведінка (бездіяльність) суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Порушення може вважатись тривалим у разі тривалого та безперервного невиконання суб`єктом обов`язків, передбачених законом.

Суд вважає, що вищевказані вимоги є такими, що полягають у триваючому порушенні прав позивача.

При вирішенні клопотання відповідача, суд врахувати, що у період з 13.10.2020 року по 30.10.2020 року, з 31.10.2020 року по 02.11.2020 року, з 03.11.2020 року по 12.11.2020 року, з 13.11.2020 року по 20.11.2020 року, з 24.01.2021 року по 15.03.2021 року Позивач перебував на лікарняному та не міг в повній та достатній мірі скористатися своїми правами на звернення до суду (копії листів непрацездатності надаються разом із заявою).

Водночас, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

Із дати виникнення спірних правовідносин до дати звернення позивача до суду карантин на усій території України не припинено.

Суд зазначає, що з урахуванням доводів та обґрунтувань, які викладені позивачем та беручи до уваги вищевказані висновки суду, ухвалою суду від 27.05.2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами, викладеними в уточненій позовній заяві по справі №420/7292/21

Тобто, питання дотримання ОСОБА_1 процесуальних строків звернення до адміністративного суду вже досліджувалося судом під час прийняття даної ухвали.

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Еко-вугілля України“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України „Про банки і банківську діяльність“ від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб`єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Одеської обласної прокуратури про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 по справі №420/7292/21.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240- 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Одеської обласної прокуратури про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 по справі №420/7292/21.

Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.06.2021 року..

Суддя С.М. Корой