Рішення № 98003266, 30.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 р. № 400/4505/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:військової частини А2062, вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030,

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення матеріальної шкоди в розмірі 66 587,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А2062 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в розмірі 66587,84 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що шкода завдана відповідачем внаслідок непроведення службового розслідування у встановленому порядку, що призвело до незаконного звільнення ОСОБА_2 , поновлення його рішення суду та стягнення з військової частини 66587,84 грн за час вимушеного прогулу. Протиправна бездіяльність відповідача встановлена в ході розгляду адміністративної справи № 400/2365/19 та службовим розслідуванням. Відповідач добровільно не відшкодував завдану ним шкоду.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 14.04.2021 р. Запити про місце проживання відповідача, направлені судом органам ДМС та центрам надання адміністративних послуг, не дали можливості встановити його зареєстроване місце проживання (а. с. 84-90). Позов з додатками, надісланий на повідомлену позивачем адресу проживання відповідача, повернувся без вручення адресату. Виклик відповідача в судове засідання здійснено в порядку ч. 1 ст. 130 КАС України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а. с. 95).

У судове засідання 12.05.2021 р. прибув представник позивача, який надав свої пояснення. Рішення у справі прийнято в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 у період з 29.07.2016 р. по 30.08.2019 р. проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2062 (а. с. 6-7).

Наказом командира військової частини від 04.05.2019 р. № 271 відповідачу доручено у термін до 14.05.2019 р. проведення службового розслідування стосовно перебування 04.05.2019 р. сержанта ОСОБА_2 на залізничній станції "Баловне" з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а. с. 16).

Із вимогами наказу № 271 та резолюцією командира військової частини відповідач ознайомлений 04.05.2019 р., про що свідчить його підпис на рапорті (а. с. 17).

14.05.2019 р. у стройову частину надійшов акт службового розслідування, за результатами розгляду якого командиром військової частини видано наказ від 03.06.2019 р. № 316 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення через службову невідповідність.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. по справі № 400/2365/19 визнано протиправним і скасовано наказ командира військової частини А2062 від 03.06.2019 р. № 316, поновлено ОСОБА_2 на посаді та стягнуто з військової частини грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в сумі 66587,84 грн (а. с. 18-24). Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У ході розгляду справи № 400/2365/19 під час допиту ОСОБА_1 встановлено, що письмових пояснень від ОСОБА_2 він не відбирав, бесід не проводив, акт службового розслідування не складав та не підписував. Відповідачем не доведено факт вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та допущено низку порушень у проведенні службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Викладене стало підставою для задоволення позову ОСОБА_2

17.01.2020 р. та 08.09.2020 р. військовою частиною виплачено ОСОБА_2 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в загальній сумі 66587,84 грн (а. с. 38-39).

На підставі рапорту помічника командира з правової роботи від 16.07.2020 р. наказом командира військової частини від 23.07.2020 р. № 416 призначено службове розслідування стосовно невиконання ОСОБА_1 наказу командира військової частини від 04.05.2019 р. (а. с. 13, 15). Наказом від 14.08.2020 р. № 471 продовжено термін проведення службового розслідування до 14.09.2020 р. (а. с. 14).

14.09.2020 р. заступником командира частини складено акт службового розслідування (а. с. 8-12). Службовим розслідуванням встановлено, що шкода, завдана виплатою ОСОБА_2 грошового забезпечення за період вимушеного прогулу в сумі 66587,84 грн, стала можливою внаслідок протиправної бездіяльності ОСОБА_1 та порушення ним вимог ст. 68 Конституції України, ст. 6, 11, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 1 розділу IV, п.п. 1, 5 розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608, що мало прояв у невиконанні наказу командира військової частини від 04.05.2019 р. № 271.

09.10.2020 р. командиром військової частини видано наказ № 570 про підсумки службового розслідування стосовно невиконання ОСОБА_1 наказу командира військової частини від 04.05.2019 р. (а. с. 34-37).

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі – Закон № 160), який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки шкоду позивачу завдано у період з 17.01.2020 р. по 08.09.2020 р.

За змістом ст. 1 Закону №.160 матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Відповідно до положень ст. 3 Закону №.160 умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.

Частиною 2 статті 6 Закону № 160 передбачено, що посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв`язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 160 розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Положеннями ст. 12 Закону № 160 передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

У даному випадку факт заподіяння позивачу ОСОБА_1 шкоди підтверджується рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. по справі № 400/2365/19 та актом службового розслідування від 14.09.2020 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вина відповідача полягає у протиправній бездіяльності щодо невиконання наказу командира військової частини від 04.05.2019 р. № 271, що є порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. 6, 11, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 1 розділу IV, п.п. 1, 5 розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608. Протиправна бездіяльність відповідача потягла за собою незаконне звільнення ОСОБА_2 , поновлення його рішення суду та стягнення з військової частини 66587,84 грн за час вимушеного прогулу, що є завданою відповідачем шкодою.

За таких обставин, відповідач відповідно до вимог ст. 3 Закону № 160 зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 66587,84 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати суб`єкту владних повноважень не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов військової частини А2062 (вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26614194) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення шкоди в розмірі 66587,84 грн – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь військової частини А2062 (вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26614194) шкоду в розмірі 66587,84 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн 84 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.06.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська