Рішення № 98002929, 29.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/600/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису щодо кривдника,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043489, винесений 02.01.2020 року ст. ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком Віталієм Ігоровичем стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин, ґрунтується лише на особистому переконанні поліцейського, а тому є протиправним.

Ухвалою судді від 21.01.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

12.02.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Вказує, що посадовою особою Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ДОП Гануляком В.І. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 02.01.2021 серії АА №043489 у зв`язку з скоєнням громадянином ОСОБА_1 домашнього насильства, а саме: «вчинив конфлікт, який полягав у психологічному тиску відносно гр.. ОСОБА_2 та двох дочок, що стало підставою для винесення термінового заборонного припису». У матеріалах про розгляд звернення, яке зареєстроване в журналі єдиного обліку Личаківського ВП ГУНП у Львівській області за №76 від 02.01.2021 року, містяться дані про підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України про дослідження інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису, оскільки були присутні ознаки адміністративного правопорушення. Відповідач вказує, що при винесенні термінового заборонного припису важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Окрім цього представник відповідача зазначає, що оцінка поліцейським ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам. Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні, "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін. Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки. Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). Припис виноситься строком до 10 діб. Документ передбачає вжиття стосовно кривдника таких заходів, як зобов`язання залишити місце проживання чи перебування постраждалої особи, заборону на вхід та перебування в місці проживання або перебування постраждалої особи, а також заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалим від домашнього насильства.

А тому, представник відповідача резюмує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 02.01.2021 серії АА №043489 винесений відповідно до наказу МВС України №654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника».

В судових засіданнях, які відбулись 06.05.2021 року та 31.05.2021 року були допитані свідки сторін.

В судове засідання, що відбулось 24.06.2021 року з`явились сторони у справі. Позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні. Сторони не заперечили щодо переходу до письмового провадження в справі, внаслідок чого ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було вирішено перейти до письмового провадження в справі для подальшого розгляду та винесення рішення.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

02.01.2021 року в Личаківський ВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_2 батько вчиняє конфлікт.

На місце події було доставлено наряд працівників поліції, яким складено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.01.2021 року, зареєстрованого Личаківським ВП ГУНП у Львівській області за №76, в якому ОСОБА_2 просила вжити заходів відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_1 з метою недопущення вчинення психологічного насильства відносно неї та їх спільних доньок.

Згідно відібраних ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком В.І. 02.01.2021 року в ОСОБА_2 пояснень, ОСОБА_1 неодноразово за невідомих причин вчиняє конфліктні ситуації, під час яких психологічно тисне на неї та її дітей. Тому, 02.01.2021 року під час конфлікту старша донька викликала наряд поліції. В зв`язку з вищевказаним просить провести з чоловіком профілактично-роз`яснювальну роботу про недопустимість протиправної поведінки, а також вчинення психологічного насильства.

Згідно відібраних ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком В.І. 02.01.2021 року в ОСОБА_1 пояснень такий повідомив, що під час конфлікту з його сторони не було жодних погроз чи грубої нецензурної лайки. Фізичного насильства не вчиняв. Суть конфлікту пояснює тим, що спілкувався із дітьми та дружиною на підвищених тонах. Вважає, що даний конфлікт спровоковано його старшою донькою.

За результатом відібраних пояснень, ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком В.І. 02.01.2021 року було заповнено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Постраждала особа: ОСОБА_2 ; кривдник: ОСОБА_1

02.01.2021 року ст. ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком В.І. було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 043489 у зв`язку із скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства 02.01.2021 року о 16:20 год. за адресою: АДРЕСА_3 . У приписі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив конфлікт, який полягав у психологічному тиску відносно гр. ОСОБА_2 та двох доньок. Постраждала особа – ОСОБА_2 . Застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 19 год. 00 хв. 02.01.2021 року та діє до 19 год. 00 хв. 12.01.2021 року.

Вважаючи винесений припис протиправним, позивач просить такий скасувати, внаслідок чого звернувся до суду із означеним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07 грудня 2017 року (надалі - Закон №2229-VIII).

Пунктом 3 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Водночас, психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII);

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).

При цьому, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).

Статтею 6 Закону визначено суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

За приписами частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи є психологічне насильство. В свою чергу, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

При цьому, саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Статтею 25 Закону №2229 передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов`язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

На реалізацію частини 11 статті 25 Закону №2229 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (надалі - Порядок №654).

Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України про затвердження «Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» від 01.08.2018 №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Згідно пунктів 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

Пунктами 10, 11 Порядку №654 передбачено які відомості зазначаються у приписі.

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.

Відповідно до п. 22 Порядку № 654 особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.

Згідно з п.2 розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та пояснень осіб ст. ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком В.І. було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 043489 від 02.01.2021 року. Застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 19 год. 00 хв. 02.01.2021 року та діє до 19 год. 00 хв. 12.01.2021 року.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за № 333/33304.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку оцінки ризиків, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Відповідно Додатку до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Аналізуючи наведені норми, під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

На підставі наявних матеріалів справи судом встановлено, що такі не містять доказів /інформації стосовно того, хто є ініціатором конфлікту, який виник 02.01.2021 року, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.

Окрім цього, Закон №2229 чітко визначає підставу для винесення припису – поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 02.01.2021 року, а саме п. 3 зазначено, що фізичне насильство або погроза його застосування – не застосовувалось.

Однак, при заповненні оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.01.2021 року ст. ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області Гануляком В.І. було відмічено варіант відповіді «так» п. 4 форми: чи кривдник коли-небудь душив постраждалу особу або передавлював їй горло, або намагався це зробити.

Відтак, судом встановлено невідповідність між матеріалами, на підставі яких виносився терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043489 від 02.01.2021 року.

Окрім цього, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 будь-яким чином застосовував психологічне насильство до ОСОБА_2 , чи їхніх спільних дітей.

Слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає позивач. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.

Суд враховує також характеристику ОСОБА_1 , видану проректором з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка», в якій вказано, ОСОБА_1 до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягувався, у порушенні трудової дисципліни не помічений, доган та скарг не надходило. Не курить і не вживає спиртних напоїв, сторониться конфліктних ситуацій. Своїм особистим прикладом завоював довіру, повагу і авторитет в трудовому колективі.

Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів. Тимчасовий заборонний припис виноситься щодо особи, яка вчинила домашнє насильство і правомірне винесення такого припису, а внесення відомостей у відповідний реєстр має наслідком подальше сприйняття суспільством особи, щодо якої такий винесений, як кривдника, що вчинив небезпечне для життя чи здоров`я домашнє насильство. Водночас суд переконаний, що визначені Законом №2229 інструменти для запобігання та протидії домашньому насильству повинні застосовуватися за своїм прямим призначенням та не можуть використовуватися як спосіб впливу одного із подружжя на другого в сімейних конфліктах.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для належного захисту прав позивача, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності складання термінового заборонного припису серії АА №043489 від 02.01.2021 року, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043489, винесений 02.01.2020 року ст. ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком Віталієм Ігоровичем стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

А тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до визначених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису щодо кривдника задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043489, винесений 02.01.2020 року ст. ДОП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Гануляком Віталієм Ігоровичем стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, Львівська область, місто Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3; ідентифікаційний код 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сасевич О.М.