Рішення № 98002911, 29.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5693/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування ОСОБА_1 при призначенні вперше пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з 01 березня 2021 року, осучасненого показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11, що становить 5426,60 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року пенсію за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року призначення такої пенсії - 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01 березня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області автоматично без її звернення (з урахуванням доцільності) вперше було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування№ . При цьому раніше пенсія за цим Законом їй не призначалася, а отримувала вона пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» (Закон 3723-ХІІ). Позивачка вважає, що відповідач, при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком, протиправно застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015. .2016 роки – 3764,40, який використовується для перерахунку пенсій, які вже були раніше призначені відповідно до норми Закону 1058. На думку позивачки, відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати за 2018,2019,2020, тобто роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком відповідно до Закону 1058-IV. Позивачка вважає, що відповідач протиправно застосував норми Закону 1058-IV, які стосуються переведення з одного виду пенсії на інший в межах Закону 1058-IV, а не норму, що стосується призначення пенсії вперше відповідно до Закону 1058-IV.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позов не визнало, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що оскільки позивачка була переведена на інший вид пенсії, а саме - за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-IV), то підстави перераховувати їй пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки - відсутні. Відповідач зазначає, що показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058-IV враховується для призначення пенсії, був урахований під час призначення їй пенсії за нормами Закону 3723-ХІІ і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону 1058-IV залишається незмінним. Отже, вимоги позивача є необґрунтованими.

Ухвалою судді від 19.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, встановив наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з червня 2006 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».

З 01.03.2021 відділом перерахунків пенсій №1 позивачку переведено (автоматизованим способом) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи, оскільки розмір пенсійної виплати збільшився на 37, 93 грн.

Листом від 17.03.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що пенсію їй нараховано відповідно до Закону 1058 з урахуванням страхового стажу 35 років 09 місяців 03 дні. При цьому середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії становить 7604,73 грн, який враховано за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з 01.07.2000 по 31.05.2006 згідно індивідуальних даних про застраховану особу, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,40138, із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки – 5426,60 (3764,40*1,17*1,11*1,11).

ОСОБА_1 не погодилася з таким розрахунком пенсійної виплати, здійсненого з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016, а не показника за 2018, 2019, 2020, які передують року звернення за призначенням пенсії, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно зі ст. 1 Закону 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Виходячи з системного аналізу норм Закону 1058-IV, виплата пенсії за Законом 3723-ХІІ не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом 3723-ХІІ, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Розмір пенсії за віком визначається за правилами ст. 27 Закону 1058-ІV. Частина перша цієї статті дає для визначення пенсії наступну формулу: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Водночас, згідно з ч.2 ст. 40 Закону 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 ст. 45 Закону 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності з 11.10.2017 року, внесено зміни, зокрема, до пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 4-3 розділу XV Закону №1058-ІV з 01.10.2017 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Пунктом 4-7 розділу XV Закону №1058-ІV з 01.10.2017 передбачено, що особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію / щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України, зокрема, «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Водночас згідно з пунктом 13 розділу XV Закону 1058-ІV з 01.10.2017 у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Системний аналіз змін, внесених до Закону 1058-ІV Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, свідчить про те, що з 01.10.2017 запроваджено автоматичний перерахунок усіх пенсій, зокрема і тих, що призначені за Законом 3723-ХІІ в разі її збільшення, та автоматичне переведення пенсії на умовах, передбачених Законом 1058-ІV. При цьому фінансування таких пенсій здійснюється як за рахунок коштів Пенсійного фонду, так і за рахунок коштів Державного бюджету.

Таким чином, посилання позивача на ту обставину, що пенсію відповідно до Закону 1058-IV їй призначено вперше, відтак в даному випадку не було переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, оскільки вказане не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Крім того, суд не враховує посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.02.2018 у справі №465/5246/17, оскільки у даній справі спірні правовідносини виникли до набрання чинності змінами до Закону №1058-ІV, що були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII.

Також суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав свою правову позицію у аналогічних спорах (постанови від 15.03.2018 у справі №521/4655/17, від 18.12.2018 року по справі №520/12961/16-а, постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №577/2576/17), яка в даному випадку не враховується судом, оскільки висновки щодо застосування норм права, наведені судом у вказаних постановах, прийняті без урахування змін до Закону №1058-ІV, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII.

У цій справі переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV відбулось у 2021 році, відтак відповідач правомірно застосував приписи Закону №1058-ІV із врахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII змін, що регулюють порядок переведення пенсій, призначених за іншими законами, на пенсії на умовах цього Закону, в частині застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Таким чином, Головне управління ПФ України у Львівській області правомірно здійснило розрахунок пенсійної виплати ОСОБА_1 , з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015,2016, який становить 5426,00 грн, внаслідок чого розмір щомісячної пенсійної виплати позивачки збільшився.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.242-246, 250, 255-262 КАС України, суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 1384885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.