Рішення № 98002734, 30.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року № 320/12323/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача, Фастівського управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про стягнення з Сільськогосподарського товариства «Обрій» 2816,72 грн. на користь Державного бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою.

В обґрунтування позову Головне управління Державної податкової служби у Київській області зазначило, що станом на 01.04.2019 за відповідачем обліковується заборгованість перед Державним бюджетом України на суму 2816,72 грн., яка виникла на підставі позичок, наданих відповідачу за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 № 220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році» (далі - Постанова № 220).

Позивач повідомив, що така заборгованість згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» (далі - Постанова № 174) підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Фастівське управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третя особа не скористалася правом на подання пояснень по справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» (ідентифікаційний код 30786273, місцезнаходження: 08543, Київська обл., Фастівський р-н., с. Червоне, вул. Горького, буд. 1) 07.03.2000 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.5-8).

26.02.1998 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №220, пунктом 1 якої передбачено виділити Міністерству агропромислового комплексу, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям на фінансування заходів для підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт

у 1998 році цільовим призначенням безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам та агротехсервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств 100 млн. гривень, в тому

числі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України та 50 млн. гривень за рахунок асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 1998 рік для поповнення державного матеріального резерву Державному комітетові по матеріальних резервах, на умовах повернення зазначених коштів до 21 грудня 1998 року, за розподілом згідно з додатком.

Міністерству фінансів доручено профінансувати зазначені витрати за рахунок названих джерел фінансування через орган Державного казначейства на підставі укладених з ними угод.

Пунктом 2 цієї ж постанови Міністерству агропромислового комплексу, Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Державному комітетові по матеріальних резервах за участю Національного банку доручено розробити у двотижневий термін умови надання та повернення зазначених коштів.

Судом встановлено, що Фастівським управлінням Державної казначейської служби України Київської області було скеровано на адресу Головного управління ДПС у Київській області подання від 04.04.2019 № 16 для здійснення до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, наданої за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України згідно Постанови № 220 (а.с.12).

Після отримання вказаного подання, керуючись нормами Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI (у редакції, чинній на день звернення податкового органу до суду із даним позовом) прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Суд зазначає, що до функцій контролюючих органів, згідно з п.п.19-1.1.38 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, віднесено, зокрема, забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, серед іншого, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

В підпункті 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України закріплено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Глава 9 розділу II ПК України, у свою чергу, регулює питання погашення податкового боргу платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.

Саме такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в пункті 46 постанови від18.09.2019 у справі №2а-3974/10/0770 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 84375801).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд зауважує, що всупереч викладеному, контролюючим органом не надано суду доказів надіслання відповідачу податкової вимоги. При цьому представник позивача хибно стверджує про відсутність необхідності виставлення податкової вимоги до відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок № 174).

Наведений Порядок регламентує, зокрема, дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Тобто вказаною постановою Уряду затверджений лише порядок обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (підпункт 5 пункту 2 Порядку № 174).

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку № 174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пунктом 15 Порядку № 174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Тобто саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Тому дане подання не може бути використане судом як доказ, що підтверджує факт отримання фінансової допомоги та стан розрахунків з бюджетом.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

В частині першій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У постанові від 22.10.2019 року у справі № 826/8966/14 Верховний Суд підкреслив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Отже, належними та допустимими доказами надання та отримання бюджетної позички є первинні бухгалтерські документи.

Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 30.11.2020 про відкриття провадження у цій справі було витребувано від позивача та третьої особи, зокрема, копії первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості.

Однак ані позивачем, ані третьою особою не надано первинних та банківських документів, які б підтверджували надання бюджетних позичок, їх перерахування відповідачу та отримання відповідачем, в тому числі, договорів, на підставі яких були видані бюджетні позички саме відповідачу. Позивач у заявлених позовних вимогах взагалі не посилався на договори, їх реквізити тощо.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи суб`єктом владних повноважень не забезпечено доказову базу, зокрема, не доведено обставин існування договірних відносин між відповідачем та Державою та відповідно факт отримання фінансової допомоги відповідачем, а також не дотримано встановленої законом процедури, яка передує безпосередньо зверненню до суду.

За встановлених обставин суд вважає, що позовна вимога Головного управління Державної податкової служби у Київській області про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» 2816,72 грн. на користь Державного бюджету України в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою не підтверджена належними й допустимими доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №320/1975/19.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.